Справа № 538/2046/25
Провадження № 1-кп/538/48/26
21 січня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження 12025170560000393 від 19.07.2025 рокупо обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Червонозаводське Лохвицького району, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм КП "Комунсервіс", несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та військовозобов'язаним - рядовим, з 09.02.2017 перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за висновком військово-лікарської комісії від 05.06.2025 визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 на території України оголошено загальну мобілізацію.
09.06.2025, ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований по АДРЕСА_2 , де в кабінеті №4 відмовився від отримання повістки про явку на 08:00 13.06.2025 до вказаного центру комплектування для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_2 , після чого працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 в усній формі ОСОБА_5 було повідомлено про необхідність з'явитися о 08:00 годині 13.06.2025 до вказаного центру комплектування для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_2 .
Однак ОСОБА_5 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, діючи умисно, в умовах воєнного стану та оголошеної загальної мобілізації, пов'язаної з агресією Російської Федерації проти України, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за відсутності поважних причин, не з'явився у визначений час о 08:00 годині 13.06.2025 до другого відлілу ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташований по АДРЕСА_2 для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_2 , тим самим ухилився від несення обов'язків військової служби під час загальної мобілізації.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно є військово-зобов'язаним, проходив ВЛК, пройшовши яку відразу повідомив ТЦК, де йому повідомили про необхідність явки для проставлення відповідної відмітки, коли з'явився, відразу стали вручати на той самий день повістку, він повідомив, що в той самий день прибути не може, оскільки необхідно доробити певні роботи по господарству, натомість працівники сказали прийти через декілька днів. Проте, при поверненні додому його стан здоров'я погіршився, і він не зміг через декілька днів прийти до ТЦК, лікувався вдома, проте лікарняний не оформляв, а написав заяву на відпустку. Також повідомив, що перебуває в цивільному шлюбі, і його син, і син дружини наразі здійснюють захист батьківщини у складі НГУ та ЗСУ відповідно, він допомагає невісткам, а також по можливості донатить, за місцем роботи в грудні 2025 р. вже отримав відстрочку (бронювання) .
Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, а також критично ставиться до вчиненого ним кримінального правопорушення та щиро розкаюється у вчиненому.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла в цілому своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином та наступні дані про особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на даний час вже є заброньованим.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину у вчинені кримінального правопорушення, розкаявся у вчиненому.
На підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю правопорушення, що визнано стороною обвинувачення, та щире каяття .
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не судимий, працює, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і призначити йому покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі строком на 3 роки.
Так, дійсно категорія злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, що полягає у відмові від захисту Батьківщини (який ОСОБА_5 і вчинив) створює підгрунтя для підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, але водночас його усвідомлення та обставини цієї конкретної справи, зокрема те, що він не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, на даний час є заброньованим - має відстрочку до 26 грудня 2026 р., має сина та сина дружини, які здійснюють захист Батьківщини у складі НГУ та ЗСУ відповідно, надає допомогу їх дружинам, донатить, а також позиція сторони обвинувачення - прокурора, який виходячи з принципу диспозитивності просив застосувати до обвинуваченого пільговий інститут КК України (ст. 75), дають суду підстави для висновку і внутрішнього переконання, що виправлення ОСОБА_5 таки можливе без відбування покарання і тому відповідно до ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: оригінал розписки бойової повістки № 796 від 09.06.2025 року на ім'я рядового ОСОБА_5 про відправку до в/ч НОМЕР_3 о 08:00 годині 13.06.2025 року, виконана в друкованій формі та заповнена рукописно барвником чорного кольору; оригінал акту про відмову ОСОБА_5 в отриманні повістки на відправку до військової частини НОМЕР_2 , виконаний в друкованій формі та заповнений в рукописній формі барвником чорного кольору майором ОСОБА_6 від 09.06.2025 року.; оригінал рапорту про відмову ОСОБА_5 в отриманні повістки на відправку до бойової частини НОМЕР_2 від 09.06.2025 року виконаний в друкованій формі барвником чорного кольору начальником відділення ОМР - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_6 ; оригінал рапорту щодо не прибуття рядового ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 'на відправку від 13.06.2025 року виконаний в друкованій формі барвником чорного кольору черговим ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_7 від 13.06.2025 року; оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного рядового ОСОБА_5 від 05.06.2025 виконана в друкованій формі, заповнена барвниками синього та чорного кольорів, завірена печатками КНІ «Лохвицька міська лікарня», відповідно до якої ОСОБА_5 визнано придатним до військової служби; оригінал довідки ВЖ № 2025-0605-0859-2694-7 від 05.06.2025 року на ім'я рядового ОСОБА_8 виконана в друкованій формі, із особистим підписом ОСОБА_5 , про ознайомлення барвником чорного кольору та електронними підписами Голови ВЛК ОСОБА_9 , членами ВЛК ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та секретарем ВЛК ОСОБА_12 , відповідно до якої ОСОБА_5 , визнано придатним до військової служби, які долучено до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Лохвицького
районного суду ОСОБА_13