Єдиний унікальний номер №538/2290/25
Провадження №2/538/234/26
19 січня 2026 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Кунець М.Г.,
секретар судового засідання - Петрова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул.Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитний договором.
Суд
Стислий виклад позиції сторін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі-позивач) звернувся до Лохвицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 26 листопада 2024 року укладено договір кредитної лінії № 862866391 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 10971,00 грн.
29 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/33, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 862866391 від 26.11.2024.
Факт передачі права вимоги за вказаним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі, підтверджується реєстром прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості, розмір якої становить 32880,53 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту в розмірі 10968,12 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 21912,41 грн.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 32880,53 грн. та судові витрати.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Лохвицького районного суду від 16 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про рух коштів по картковому рахунку відповідачки.
У судове засідання сторони в справі не викликалися, однак повідомлялися про розгляд вказаної судової справи судом.
Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві, позовні вимоги підтримав.
Відзиву та клопотань від відповідачки до суду не надходило.
Відповідачка про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення кореспонденції на її електронну адресу, де документ доставлений до електронного кабінету 17.12.2025, та на адресу її зареєстрованого місця проживання, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, вручення яких 08.01.2026 підтверджується рекомендованим повідомленням, яке 13.01.2026 повернулося на адресу суду.
Крім того, відповідачка про розгляд судової справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно вимог ст. 128 ЦПК України відповідачка є такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачці за місцем її реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляла, відзиву не подавала, підстав для відкладення розгляду справи немає.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 26 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 862866391 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора (а.с. 18-20).
Згідно з умовами договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10971,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язалася повернути кредитору кошти та сплатити проценти за користування коштами. Відповідачкою також було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.31).
Відповідачка добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків власноручно заповнила заявку на отримання кредитних коштів з використанням мережі інтернет, а саме в своєму особистому кабінеті на сайті товариства, зазначивши свої персональні дані, в тому числі: паспортні дані, дані про електронну пошту та абонентський номер, реквізити банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит.
Договір між товариством та відповідачкою було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на договір та інформація про підпис (дату та час) міститься в розділі 15 договору.
На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_2 , яка була вказана відповідачкою при укладанні договору.
Строк дії договору передбачений розділом 11 договору, відповідно до п. 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
У п. 7.3. договору визначена кінцева дата повернення (виплати) кредиту. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п. 11.2. позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.
З 24.09.2025 припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених договором.
Так, зобов'язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі. В свою чергу, відповідачка свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість перед позивачем становить: 38364,59 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору).
Проценти за договором, після розірвання договору (з 24.09.2025 ) не нараховуються.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить - 32 880,53 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 10 968,12 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 21912,41 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 0,00 грн.
Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог.
29.04.2025 товариство відступило право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/33, в тому числі і до відповідачки.
Таким чином, ОСОБА_1 має заборгованість перед товариством у розмірі 32 880,53 грн.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст.629ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Мотивована оцінка і висновки суду.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачкою у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Таліон плюс» перейшли права ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і він має право вимагати від відповідачки стягнення заборгованості.
Позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником, наявність заборгованості та перехід права вимоги про стягнення такої від первісного кредитора до правонаступника.
Відповідачкою не заперечувався та не спростовувався факт укладення згаданого договору та отримання коштів, які в ньому зазначені.
Надані позивачем докази, суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх договірних зобов'язань, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачка допустила прострочення платежів щодо повернення кредиту, тобто не виконала зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, ці суми підлягають стягненню на користь позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною першою статті 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі статті 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Крім того, позивачем у позові ставиться вимога про стягнення з відповідачки на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.00 коп.
Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачаєтться, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).
Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006p. y справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.
Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaчки на користь позивача 1000 (одну тисячу ) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 204, 207, 513, 514, 516, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049 ЦК України, статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 880 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 53 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" понесені витрати за надану правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Відмовити у стягненні із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (місцезнаходження: 14017, вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39700642).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2026 року.
Суддя Мирослава КУНЕЦЬ