Справа № 320/26794/24
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Грибан І.О., Карпушової О.В., розглянувши апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та доказів сплати судового збору.
Ухвала суду від 24 грудня 2025 року була скерована на електронний кабінет апелянта та доставлена 25.12.25 15:36, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
На виконання вимог цієї ухвали відповідачем 05 січня 2026 року за вх. №132 подано клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на розумний строк.
Разом з цим, відповідачем 05 січня 2026 року за вх. №133 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення військова частина НОМЕР_1 звертає увагу, особовий склад військової частини НОМЕР_1 залучений до виконання бойових та спеціальних завдань за призначенням для здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.
Розглянувши заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі №717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, виключно подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Доводи апелянта про введення воєнного стану в Україні в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов'язані з ним наслідки перешкоджали своєчасно подати апеляційну скаргу, відповідачем не надано.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Розглянувши заявлене клопотання про продовження строку усунення недоліків на розумний, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
У свою чергу, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано відповідачу максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Разом з тим, як зазначає відповідач, на час подання цього клопотання відповідні кошти не надійшли.
З огляду на викладене заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про продовження строку усунення недоліків на розумний відсутні.
Натомість станом на 20.01.2026 недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було.
Так, протягом встановленого ч. 3 ст. 298 КАС України десятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не скористався своїм правом на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку усунення недоліків на розумний - відмовити.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: І.О. Грибан
О.В. Карпушова