П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10084/25
Суддя першої інстанції: Хурса О.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м.Одеса
Повний текст судового рішення складений 05.06.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Авто» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
07.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Нью Авто» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2025 №UA500080/2025/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2025 №UA500080/2025/00001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів, є необґрунтованими та не можуть впливати на числові значення заявленої митної вартості товару. На думку позивача, до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяли митному органу застосувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів у відповідності до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Крім того, позивач зазначає, що митний орган, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказав, яким чином визначалась митна вартість товару, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняльних характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціну якого взято за основу для коригування митної вартості, що є окремою підставою для скасування такого рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 позов задоволено з підстав того, що позивачем, для оформлення товару за першим методом, надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт вказує, що зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 МК України, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2024 між ТОВ «Нью Авто» (покупець) та компанією «ВЕXHILL AUTO TRADING INC.» (продавець, USA) укладено контракт на поставку товару №20-06/2024, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві транспортні засоби, що належать йому на праві власності, а покупець зобов'язується прийняти транспортні засоби та сплатити їх вартість./а.с.15-20/
12.12.2024 продавець виставив ТОВ «Нью Авто» інвойс №3079 на поставку товару (автомобіль Audi) у розмірі 5428дол. США на умовах поставки СРТ Чорноморськ. Також, інвойсом визначено розмір витрат, пов'язаних з доставкою до України 1600дол. США. Загальна сума інвойсу складає 7028дол.США. /а.с.21/
З метою митного оформлення імпортованого товару, 24.01.2025 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500080000614U1 на імпортований товар (легковий автомобіль, такий, що використовувався, марка Audi, модель - А6, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна 1968см.3, тип кузова - седан, рік випуску - 2018, країна походження - Німеччина. На момент огляду КТЗ має пошкодження складових частин, для усунення яких потрібен відновлювальний ремонт: деформація передніх правих дверей, бокові дзеркала, люк, багажник, розбиті копот, телевізор, підсилювач переднього бамперу, передній бампер, передня права фара, праве крило, лобове скло, блок безпеки, передні важелі, тормозні колодки. /30-31/
На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №3079 від 12.12.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №1160116 від 17.01.2025; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №3079 від 12.12.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №20-06/2024 від 20.06.2024; внутрішній договір (контракт) комісії №57205 від 12.12.2024; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 від 11.06.1996; акт фізичного огляду від 19.01.2025; довідку №2025-01232 від 18.01.2025.
Митну вартість поставленого товару, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.
Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
в інвойсі продавець зазначає, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією, може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). Отже, вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, не враховані при декларуванні митної вартості товару;
не надано документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України.
На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов'язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
29.01.2025 позивачем направлено митному органу лист №5, до якого додано висновок про якісні характеристики товарів №409-01 від 19.01.2025 та повідомлено, що інших документів надано не буде. /а.с.34/
29.01.2025 Одеською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2025/000003/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та застосовано резервний метод, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 13545,9942дол.США/шт. замість 7087,5591дол.США/шт., заявлену декларантом. /а.с.36-37/
Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000010. /а.с.38/
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2025 №UA500080/2025/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2025 №UA500080/2025/000010.
В даному випадку, із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано за основним методом з тих підстав, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з наведеним, митним органом для визначення митної вартості товару застосовано резервний метод.
При цьому, за наслідком проведення митних процедур, відповідачем у спірному рішенні вказано, що, за наявною у митного органу інформацією, доставка автомобіля в Україну 1600дол.США (зазначена у інвойсі) може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). У зв'язку з цим, митний орган вважав, що вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, не враховані при декларуванні митної вартості товару. Крім того, митниця зауважила про ненадання документів про наявність або відсутність витрат на страхування товару покупцем до кордону України.
В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані при декларуванні товарів відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Перевіривши матеріали справи та надаючи оцінку обставинам, які викликали у відповідача сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до інвойсу від 12.12.2024 №3079 поставка товару здійснювалась на умовах СРТ Чорноморськ; інвойсом також визначено розмір витрат, пов'язаних з доставкою товару до України у розмірі 1600дол. США.
В оскаржуваному рішенні Одеська митниця зазначає, що доставка автомобіля в Україну у розмірі 1600дол.США, за наявною у митного органу інформацією, може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). Отже, вантажно-розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України, не враховані при декларуванні митної вартості товару.
Необхідно зазначити, що згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Тобто, погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що кінцева ціна, що сплачується за поставку товару, вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.
При цьому, згідно інвойсу, доставка товару здійснювалась до пункту призначення - м.Чорноморськ, тобто, витрати за перевезення у розмірі 1600дол. США покладаються, в даному випадку на покупця - компанію «ВЕXHILL AUTO TRADING INC.».
Разом з тим, митниця, зазначаючи в оскаржуваному рішенні, що вартість перевезення, за наявною у митного органу інформацією, може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO), не вказує на підставі якої інформації зроблено такі висновки.
Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Слід зазначити, що умови поставки CPT не передбачають обов'язку продавця та покупця щодо страхування товару, який постачається.
З наданих до суду документів вбачається, що страхування товару не здійснювалось, витрати зі страхування товару позивач не поніс.
В контексті зазначеного, слушними є висновки суду першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Таким чином, оскільки обставини понесення витрат на страхування товару позивачем митним органом не доведено, тому відсутні правові підстави для коригування митної вартості товарів у зв'язку з непідтвердженими складовими щодо страхування товару.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з наявністю у поданих документах розбіжностей, є необґрунтованими.
Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.
При цьому, ст.53 МК України врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, яка не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.
Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Частина 2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.12.2023 у справі №380/23618/21, п.4 ч.2 ст.5 МК України врегульовано, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 17.11.2022 у справі №807/221/18, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, вона не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Тобто, відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст.55 МК України. Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим можна дійти висновку, що митним органом необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товарів, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 29.01.2025 №UA500080/2025/000010, вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв