21 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 766/16/23
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2026 у справі №766/16/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовом, у якому просить суд скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради №03-05-02/09 від 04.02.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2026 у справі №766/16/23 позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції відповідачем безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Однак, у порушення вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
При цьому, в апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного звернення відповідач зазначає, що його майновий стан наразі не надає змоги сплатити судовий збір.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, із викладених норм убачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Якщо таких доказів до суду не подано, то клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За наслідком дослідження матеріалів апеляційної скарги установлено, що Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради до неї не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Слід відмітити, що в апеляційній скарзі Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради не зазначено конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджають суб'єкту владних повноважень сплатити судовий збір.
Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.
Скаржник, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
За наслідками дослідження апеляційної скарги Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради, суддя-доповідач зазначає, що суб'єктом владних повноважень наразі не вчинено жодних дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, клопотання Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про відстрочення або розстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Визначаючи суму судового збору, яку відповідач має сплати за подання даної апеляційної скарги, суддя-доповідач виходить із такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
18.03.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №543/775/17, у якій відступлено від правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.12.2016, згідно із якою за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України “Про судовий збір», сплаті не підлягає.
Зокрема, відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, Великою Палатою Верховного Суду вказано на те, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, суд касаційної інстанції виходив з положень ч.5 ст.4 Закону України “Про судовий збір», яка передбачає, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 2684грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2026 у справі №766/16/23 Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Херсонської міської ради повинна сплатити судовий збір в сумі 644грн. 16коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя-доповідач дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання доказів на підтвердження сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.169, 286, 292, 293, 296, 298 КАС України, суддя-доповідач
У задоволенні клопотання Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про відстрочення або розстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.01.2026 у справі №766/16/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 644грн. 16коп.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій