Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1188/25 Провадження № 1-кп/528/15/26
Іменем України
20 січня 2026 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого розгляду в залі суду з повною технічною фіксацією обвинувальний акт який надійшов разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025170580000390 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.08.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого на посаді підсобного працівника виконавчого комітету Драбівської селищної ради, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, особою з інвалідністю, учасником АТО (ООС), ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня не являється, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
Відповідно до постанови Драбівського районного суду від 13.03.024 року (справа № 692/187/24 провадження №3/692/160/24) ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також, згідно з постановою Драбівського районного суду від 14.08.2024 року (справа №692/858/24 провадження №3/692/584/24) ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
30.08.2025 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_4 діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду про позбавлення права керування транспортним засобом, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею в законному порядку, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, порушуючи ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, будучи позбавленим права керування транспортним засобом - керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці Мотуза, міста Гребінка, де був зупинений працівниками СРПП СПД №1 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за вчинене адміністративне правопорушення.
Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
25.09.2025 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні, яку оголошено в підготовчому судовому засіданні 20.01.2026 року.
В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 382 КК України, яка ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно з угодою ОСОБА_4 зобов'язується у судовому провадженні повністю та беззастережно визнати в свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, в обсязі викладеній в підозрі.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Також в угоді зазначено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.ст.473,474 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні прокурор Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щиро розкаявся. Підтвердив, що вказаний злочин вчинив за умов та обставин викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Зобов'язався виконати визначені угодою зобов'язання, а також в найкоротший час сплатити штраф. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити. Крім того, зазначив, що укладення угоди є цілком добровільним рішенням, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 не заперечував проти укладення угоди та її затвердження судом, оскільки остання відповідає вимогами законодавства, та укладена за його участі в інтересах обвинуваченого, без будь-якого примусу, про що зазначив в судовому засіданні.
Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовочого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України віднесено до нетяжких злочинів, потерпілий в даному кримінальному провадженні відсутній, цивільний позов не заявлений, отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому, судом відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України з'ясовано, що обвинувачений беззаперечно визнає вину в обсязі пред'явленого обвинувачення, щиро кається, зобов'язується виконати викладені в угоді зобов'язання, а також цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, при перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, які в цілому вже і виконав на момент розгляду даної угоди, оскільки беззастережно визнав свою вину в судовому засіданні та щиро розкаявся.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 25.09.2025 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_5 .
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.
Таким чином, враховуючи всі обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого згідно досліджених характеризуючи даних, суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, а тому є обґрунтованим. Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості вид та міра покарання, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначено покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25.09.2025 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_5 і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 314, 368-371, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374-376, п. 2 ч. 1 ст. 468, ст.ст. 469, 472, 474, 475 КПК України, ч. 1 ст. 382КК України, суд,
Угоду про визнання винуватості укладену 25.09.2025 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025170580000390 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.08.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_7