П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6490/25
Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі № 420/6490/25 за адміністративним позовом Приватного підприємства «СЕЛЛАГРО» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2025 року Приватного підприємства «СЕЛЛАГРО» звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.12.2024 № 12216651/45320902 про відмову у реєстрації ПН № 3 від 01.08.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства “СЕЛЛАГРО» (ідентифікаційний код 45320902) № 3 від 01.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в межах господарської діяльності між ПП “СЕЛЛАГРО» (Постачальник) та СТОВ “КУЯЛЬНИК» (Покупець) було укладено Договір поставки № 27/03 щодо поставки запасних частин/шин та мастильні засоби і рідини до техніки. За результатами господарських операцій, поставки та розрахунків складена податкова накладна яка була направлена на реєстрацію в ЄРПН. Реєстрація була зупинена з підстав відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання, відповідачем прийняті рішення якими відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Такі рішення є протиправними, оскільки надані документи в сукупності підтверджують здійснення господарської операції та обґрунтованість видання податкових накладних. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН була зупинена, оскільки позивач відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. Платник податку направив засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Однак, рішеннями Комісії у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства відмовлено в реєстрації податкової накладної. Товарно-транспортні накладні надані Позивачем не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних операцій. Комісією прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем подана відповідь на відзив, у якій зазначають, що до контролюючого органу ним надані всі наявні документи на підтвердження здійснених господарських операцій. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Твердження відповідача-1 щодо товарно-транспортних накладних, які ніби не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, в жодному своєму рішенні як на стадії зупинення реєстрації так і при відмові у реєстрації податкової накладної податковий орган не навів, як один із ключових факторів щодо віднесення платника податку до критеріїв ризиковості та, що це є однією із причин відмови у реєстрації оспорюваної ПН. Однак у відзиві на позовну заяву, останній виокремив, як одну із вагомих причин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06.08.2025 у справі № 420/6490/25 адміністративний позов Приватного підприємства «СЕЛЛАГРО» задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.12.2024 № 12216651/45320902 про відмову у реєстрації ПН № 3 від 01.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язав Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 44069166) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства “СЕЛЛАГРО» (ідентифікаційний код 45320902) № 3 від 01.08.2024 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ПП “СЕЛЛАГРО» (ЄДРПОУ 45320902, 66344, Одеська обл., Подільський р-н, село Коси(пн), вулиця Тиха, будинок 24) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Відтак, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення № 12216651/45320902 від 17.12.2024 у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства;
- судом першої інстанції проігноровано позицію Верховного суду від 21.10.2019 у справі № 640/4480/Г9, суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об'єктом оподаткування;
- у позивача відсутня прийнята актуальна таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 3926 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що Основним видом діяльності ПП “СЕЛЛАГРО» є діяльність за кодом КВЕД 46.61 “Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням» та інші види діяльності.
27 березня 2024 року між ПП “СЕЛЛАГРО» (Постачальник) та Сільським Товариством з обмеженою відповідальністю “КУЯЛЬНИК» (Покупець) було укладено Договір поставки № 27/03 (надалі - Договір) по якому Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити запасні частини/шини та мастильні засоби і рідини до техніки, в подальшому іменовані “Товар», відповідно до видаткових накладних, в яких визначаються асортимент, номенклатура, кількість та ціна Товару і які є невід'ємною частиною даного Договору.
На виконання умов Договору ПП "СЕЛЛАГРО" в повному обсязі було здійснено реалізацію товару, що підтверджується видатковою накладною № 255 від 01.08.2024 року на суму 128382,50 грн в т.ч, ПДВ 21397, 08 грн.
Позивачем був виставлений Покупцю рахунок № 279 від 29 липня 2024 року на суму 128 382,50 грн в т.ч, ПДВ 21 397, 08 грн. Кошти на рахунок Позивача надійшли в розмірі 171388,15 грн, що підтверджується випискою з банку від 16 червня 2024 року.
З метою виконання умов Договору поставки № 27/03 від 27.03.2024 року, ПП "СЕЛЛАГРО" було укладено Договір поставки №2024109 від 23.05.2024 року з ТОВ “АГРОТЕХСОЮЗ», відповідно умов якого ТОВ “АГРОТЕХСОЮЗ» поставляє Позивачу ущільнення (код УКТ ЗЕД 3926) вартістю 273,60 грн., в т,ч. ПДВ 45,60 грн, що підтверджується рахунком-фактурою № 212426 від 29.07.2024 року, видатковою накладною №12883 від 29.07.2024 року, випискою з банку від 16.08.2024 року і складеною податковою накладною № 2896 від 29.07.2024 року зареєстрованою в ЄРПН 12.08.2024 року. Доставка Товару здійснювалась ТОВ “Нова Пошта», що підтверджується Актом виконаних робіт № 012228090 від 31.07.2024 та специфікацією до нього.
ПП “СЕЛЛАГРО», після відвантаження товару (першої події), було складено податкову накладну за № 3 від 01.08.2024р. на загальну суму 128 382,50 грн в т.ч. ПДВ 21397,08 грн, яку було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
За отриманою Квитанцією №1 від 27.08.2024 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 3 зупинена, оскільки: “Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 01.08.2024 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3926, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Позивачу було запропоновано надати пояснення та необхідні документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 11 Порядків №1165 Позивачем було подане до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копії документів, а саме:
Договір №27/03 від 27.03.2024 року;
Договір №2024109 від 24.05.2024 року;
Договір оренди нежитлового приміщення №і-НП/24 від 01.02.2024 року та акт приймання-передачі; Штатний розпис підприємства;
Видаткова накладна №255 від 01.08.2024 року;
Видаткова накладна №12883 від 29.07.2024 року;
виписки банку;
Акт виконаних робіт № 012228019 від 31.07.2024 року;
ОСВ по рахунках 361 та 631, ОСВ по рахунку 281;
Акти звірки розрахунків).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення № 12216651/45320902 від 17.12.2024 у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства.
Не погодившись із рішенням контролюючого органу від 17.12.2024 № 12216651/45320902 про відмову у реєстрації ПН №3 від 01.08.2024 в ЄРПН, ПП “СЕЛЛАГРО» 25 грудня 2024 року подано скаргу, за результатами розгляду якої Відповідачем-2 прийнято рішення від 30.12.2024 №79544/45320902/2 про залишення без задоволення скарги та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Так, Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: пунктом 1 - обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
В квитанціях про зупинення реєстрації оскаржуваних податкових накладних зазначено, що реєстрацію зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У вказаних квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з цим, посилання відповідача на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства. Надані документи підтверджують не тільки постачання товару позивачем, але і його придбання шляхом імпорту на територію України.
Контраргументів з цього приводу апелянтом не надано.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, лише у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що у товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажно-розвантажувальних операцій, надані банківські виписки складені з порушеннями чинного законодавства.
Суд першої інстанції зазначає, що про такі невідповідності зазначених документів, відповідач не зазначав у жодному своєму рішенні як на стадії зупинення реєстрації так і при відмові у реєстрації податкових накладних.
Разом з тим, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 ( № К/9901/13662/19).
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення операцій позивача до таких, які відповідають критеріям ризиковості.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.12.2024 № 12216651/45320902 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягає скасуванню.
Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, колегія суддів зазначає таке.
За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання до реєстру, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволенню позову у частині вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати вищевказану податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання їх до реєстру.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи № 640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.
На рахунок покликань податкового органу в апеляційній скарзі про відсутність таблиці даних платника податку, то апеляційний суд зазначає, що редакція пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165, починаючи з 11.01.2023., зазнала змін які не передбачають серед критеріїв ризиковості відсутність таблиці даних.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного від 06.08.2025 у справі № 420/6490/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк