21 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7318/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року (суддя Чернова Ж.М., повне судове рішення складено 12 вересня 2025 року) в справі № 280/7318/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Центральний відділ ДВС у м. Запоріжжі) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 1700 грн в межах виконавчого провадження №69004975.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Звертає увагу, що 04.08.2025 року вона подарувала садовий будинок, що підтверджується договором, який є змішаним цивільно-правовим договором з елементами договору про зміну правового режиму майна та договору дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. 04.08.2025 року та зареєстрований в реєстрі за № 3547, а також витягом з Державного реєстру речових прав № 438019032, сформованим приватним нотаріусом Вовк І.І. 04.08.2025 року в 11:33:27.
Після дарування садового будинку позивач перестала бути власником садового будинку та, відповідно, не може здійснювати будь-які дії на земельній ділянці і змінювати п межі.
З моменту відчуження садового будинку (з 11:33:27 год 04.08.2025 року) позивач ОСОБА_1 не є належним боржником в даному виконавчому провадженні.
04.08.2025 року приблизно о 12:00 годині до відділу ДВС представником позивача подано заяву про зміну сторони боржника у виконавчому провадженні із наданням копій документів на підтвердження права власності на садовий будинок на іншу особу.
Тому вважає постанову про накладення штрафу протиправною.
Справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 21 січня 2026 року.
До судового засідання позивач, представник позивача, представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою від 19 січня 2026 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Логінової В.В. про участь у справі у режимі відеоконференцзв'язку з використанням власних технічних засобів.
Проте станом 11 годину 30 хвилин 21 січня 2026 року представник позивача на відеонконференцзв'язку не перебував.
Перевіркою програми «Діловодство спеціалізованого суду», підсистеми «Електронний суд» установлено відсутність поданих учасниками справи клопотань про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням (заочне) Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2021 року по справі №336/3340/21 зобов'язано усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 , кадастровий номер 2310100000:07:005:0226, яка розташована в Обслуговуючому садово - городньому кооперативі “№3 Дружба» по АДРЕСА_1 ; зобов'язано ОСОБА_3 відновити за власний рахунок межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 , шляхом перенесення паркану по західному боку земельної ділянки № НОМЕР_1 в бік ділянки № 60 та відновити стан межі земельної ділянки № 59 згідно з кадастровим планом земельної ділянки №2310100000:07:005:0226, який існував до порушення.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2024 року по справі №336/3340/21 заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 грудня 2021 року у цій справі залишено без змін.
На підставі рішення суду по справі №336/3340/21 провадження № 2/336/2920/21 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист про: усунення ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 , кадастровий номер 2310100000:07:005:0226, яка розташована в Обслуговуючому садово - городньому кооперативі “№3 Дружба» по АДРЕСА_1 . Зобов'язано ОСОБА_3 відновити за власний рахунок межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 , шляхом перенесення паркану по західному боку земельної ділянки АДРЕСА_3 згідно з кадастровим планом земельної ділянки №2310100000:07:005:0226, який існував до порушення.
12.05.2022 відкрито виконавче провадження №69004975 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.
ОСОБА_4 01.08.2025 звернулась до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою, в якій повідомлено державного виконавця про те, що ОСОБА_4 з метою виконання рішення суду здійснені заходи щодо організації перенесення паркану. Зазначено, що оскільки дії потребують залучення спеціалістів-будівельників та відповідного обладнання, початок робіт з демонтажу паркану та подальшого перенесення призначено на 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_4 .
Вимогою старшого державного виконавця Бурцевої В.В. Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.08.2025, виконавчі дії призначено 04.08.2025 на 14 год. 00 хв. за адресою: Обслуговуючий садово-городний кооператив “№3 Дружба» по вул. Студентська, 73 а, в м. Запоріжжі, за заявою боржника були перенесені на 16 год. 00 хв.
04.08.2025 виходом старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурцевою В.В. встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено акт державного виконавця від 04.08.2025 ВП №69004975.
04.08.2025 старшим державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу ВП №69004975. Згідно з цією постановою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 гривень за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.
21.08.2025 старшим державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу ВП №69004975. Згідно з цією постановою на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 гривень за невиконання рішення суду.
Суд першої інстанції вказав, що ані державний виконавець, ані сторона (заінтересована особа) не заверталися до суду із заявами про заміну сторони (боржника) її правонаступником, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Тому суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_4 є належним відповідачем у справі №336/3340/21 та, відповідно, належним боржником, у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення суду, ухваленого у зазначеній справі, та, відповідно, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Центрального відділу ДВС у м. Запоріжжі від 12 травня 2022 року відкрито виконавче провадження №69004975 з примусового виконання виконавчого документа, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 01 квітня 2022 року у справі №336/3340/21, про усунення ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 , кадастровий номер 2310100000:07:005:0226, яка розташована в Обслуговуючому садово - городньому кооперативі «№3 Дружба» по АДРЕСА_1 ; зобов'язання ОСОБА_3 відновити за власний рахунок межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 , шляхом перенесення паркану по західному боку земельної ділянки АДРЕСА_3 згідно з кадастровим планом земельної ділянки №2310100000:07:005:0226, який існував до порушення.
Виконавче провадження зупинялось у зв'язку із переглядом заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/3340/21, після відновлення виконавчого провадження виконавцем неодноразово відкладалося проведення виконавчих дій.
Державним виконавцем 01 серпня 2025 року складено вимогу виконавця про призначення виконавчих дій 04 серпня 2025 року на 14:00 годин, яку вручено ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернулась до державного виконавця із заявою про перенесення виконавчих дій на 16.00 годину 04 серпня 2025 року.
Договором від 04 серпня 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. за реєстровим № 3547, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , змінено режим спільної сумісної власності подружжя на режим спільної часткової власності на садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 87 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , визначено, що частки у праві власності на цей садовий будинок у кожного є рівними (а.с. 31-32).
Відповідно до пункту 1.4 договору ОСОБА_1 передано безоплатно (подаровано) ОСОБА_5 частку у праві власності за зазначений садовий будинок.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав (а.с. 33) власником садового будинку є ОСОБА_5 , право власності зареєстровано 04 серпня 2025 року.
Представником ОСОБА_1 04 серпня 2025 року подано до Центрального відділу ДВС у м. Запоріжжі заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні у зв'язку зі зміною власника об'єкта нерухомого майна та зупинення виконавчого провадження (а.с. 29).
Актом державного виконавця від 04 серпня 2025 року установлено, що рішення суду боржником не виконано (а.с. 36-37).
Постановою державного виконавця від 04 серпня 2025 року накладено на ОСОБА_1 штраф у виконавчому проваджені №69004975 у розмірі 1700 гривень за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення (а.с. 38).
Спірним в цій справі є питання правомірності накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).
Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.
Тобто на час ухвалення державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20 травня 2021 року в справі № 420/5465/18.
Надаючи оцінку обставинам, якими позивач обґрунтовує невиконання судового рішення, суд виходить з такого.
Насамперед суд зауважує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення позивачем прийнята на підставі акту державного виконавця від 04 серпня 2025 року, яким установлено, що рішення суду боржником не виконано.
Разом з тим, як вказано вище, на час складання акту державного виконавця про невиконання судового рішення від 04 серпня 2025 року позивач втратила статус власника майна - садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 87 кв.м, який розташований на земельній ділянці площею 0,0998 га за адресою: АДРЕСА_6 ), на якого покладено обов'язок з усунення перешкод стягувачу ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 , кадастровий номер 2310100000:07:005:0226, яка розташована в Обслуговуючому садово-городньому кооперативі «№3 Дружба» по АДРЕСА_1 ; відновлення за власний рахунок межі між земельними ділянками №59 та АДРЕСА_7 шляхом перенесення паркану по західному боку земельної ділянки № 59 в бік ділянки № 60 та відновлення стану межі земельної ділянки № 59 згідно з кадастровим планом земельної ділянки №2310100000:07:005:0226, який існував до порушення.
Ця обставина підтверджена договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. 04 серпня 2025 року та зареєстрований в реєстрі за № 3547, а також витягом з Державного реєстру речових прав № 438019032, сформованим приватним нотаріусом Вовк І.І. 04 серпня 2025 року о 11:33:27.
При цьому представником позивача саме 04 серпня 2025 року у першій половині дня, що не спростовано відповідачем, повідомлено Центральний відділ ДВС у м. Запоріжжі про вибуття майна з володіння позивача.
У поданій до відділу ДВС заяві представник позивача ініціювала питання про заміну боржника у виконавчому провадженні, звернувши увагу на те, що саме на 04 серпня 2025 року на 16 годину призначені виконавчі дії.
Державним виконавцем заява позивача не розглянута до вчинення виконавчих дій та складання акту про невиконання рішення.
Відтак, у будь-якому випадку державний виконавець мав бути обізнаний у наявності обставин, які унеможливлюють виконання саме позивачем судового рішення, проте не врахував цю обставину при складанні акту про невиконання судового рішення та винесення постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення.
Враховуючи наявність об'єктивної причини для невиконання судового рішення саме ОСОБА_1 станом на 04 серпня 2025 року через втрату статусу власника майна, нерозгляд відповідачем заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд доходить до висновку про відсутність підстав для накладення на позивача штрафу оскарженою постановою державного виконавця.
Судом першої інстанції не враховано зазначених вище обставин, не перевірено тверджень позивача про подання такої заяви.
Суд першої інстанції взяв до уваги твердження відповідача про не надходження такої заяви до відділу ДВС, не перевіривши наведені позивачем обставини.
Крім того, суд зауважує, що судом першої інстанції не надана належна оцінка факту втрати позивачем статусу власника майна.
Тому суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність накладення на позивача штрафу оскарженою постановою державного виконавця.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
На користь позивача суд стягує відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у розміру 3028 грн (1211,20 грн - судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, 1816,80 грн - судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року в справі № 280/7318/25 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року в справі № 280/7318/25 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.
Ухвалити у справі № 280/7318/25 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн в межах виконавчого провадження №69004975.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 44993352, вул. Брюллова, 5, м. Запоріжжя, 69068) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , обслуговуючий садово-городній кооператив « АДРЕСА_8 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 21 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов