07 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4986/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року (головуючий суддя Артоуз О.О.)
в адміністративній справі №280/4986/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернувся 13.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій просила:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (форма Ф) від 18.02.2025:
- № 0252795-2411-0829- НОМЕР_1 ,
- № 0252796-2411-0829- UA23060070000082704,
- № 0252797-2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252770- 2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252771-2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252772-2411-0829-UA23060070000082704.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці на праві власності належить 3 квартири в місті Запоріжжі загальною площею 172,6 кв.м. Позивачем 01.04.2025 були отримані податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 та 2024 роки. Позивач вважає зазначені податкове повідомлення - рішення необґрунтованими і таким, що винесено з порушенням норм законодавства, що є підставою для визнання його неправомірним та скасування у повному обсязі у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми “Ф» від 18.02.2025 року:
- № 0252795-2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252796-2411-0829- UA23060070000082704,
- № 0252797-2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252770- 2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252771-2411-0829-UA23060070000082704,
- № 0252772-2411-0829-UA23060070000082704.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що з урахуванням пунктів 2.4 та 2.5 Положення про податок на майно до позивача має бути застосована відсоткова ставка з податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, з урахуванням зменшення бази оподаткування на 120 кв. метрів, оскільки позивач є власником квартир загальною площею 172,6 кв.м. Вказав, що станом на сьогоднішній день рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для квартир площа яких не перевищує 120 кв. метрів, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що норми підпункту 266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу, щодо обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку має імперативний характер і у разі невідповідності рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг по сплаті податку, саме вони повинні бути застосовані при вирішення даної справи.
Ухвалами суду від 15.10.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року в адміністративній справі №280/4986/25 на п'ятнадцять днів.
У період з 19.12.2025 до 20.12.2025 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні. У період з 01.01.2026 до 05.01.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги здійснюється невідкладно з дня виходу судді-доповідача із відпустки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 05.04.1996.
Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належать:
квартира в АДРЕСА_1 , загальною площею 68,62 м2;
3/5 (46,34 м2) квартири в АДРЕСА_2 , загальною площею 77,24 м2;
квартира в АДРЕСА_3 , загальною площею 57,64 м2.
Загальна площа належного позивачу нерухомого майна, окрім земельних ділянок, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 172,6 м2.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено розрахунок податку на об'єкт нерухомого майна та сформовано податкові повідомлення - рішення форми «Ф» по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
за 2023 рік:
від 18.02.2025 №0252795-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 1091,45 грн.,
від 18.02.2025 №0252796-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 1049,76 грн.,
від 18.02.2025 №0252797-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 1856,72 грн.,
за 2024 рік:
від 18.02.2025 №0252770-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 3178,43 грн.,
від 18.02.2025 №0252771-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 2146,62 грн.,
від 18.02.2025 №0252772-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 2669,84 грн
Перелічені податкові повідомлення - рішення направлено на адресу позивача та отримано ним 01.04.2025.
Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
У відповідності до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
В силу пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Сліз зазначити, що пп.266.2.1 п.266.1 ст.266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
За змістом підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 року затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Положення).
Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 №5, від 26.02.2016 №30, від 25.08.2016 №50, від 21.12.2016 №49, від 26.04.2017 №51, від 27.05.2020 №49 вносились відповідні зміни.
Пунктом 2.4 Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 2.4.1 пункту 2.4 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Абзацами 1-6 підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Положення визначено, що міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Підприємства, установи та організації, яким відповідно до законодавства України присвоєно ознаку неприбутковості, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями), звільняються від нарахування та сплати податку з об'єктів житлової нерухомості.
Пільги з податку, що сплачується на території міста з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої цим рішенням;
- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пункт 2.5 Положення визначає розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Зокрема, відповідно до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 Положення, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.
Отже, органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, зокрема, для квартири/ квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів.
Крім того, також встановлено пільгу зі сплати податку (неоподатковувану площу), на яку зменшується база оподаткування податком, зокрема для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Слід зазначити, що законодавцем відрізняються поняття «нульова ставка податку на нерухоме майна» та «пільга зі сплати податку» як неоподатковувана площа, на яку зменшується база оподаткування податком.
При цьому застережень щодо неможливості застосування одночасно пунктів 2.4 та 2.5 Положення про податок на майно не містить.
Фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку
В даному випадку спір виник у зв'язку із не застосуванням відповідачем пільги щодо зменшення бази оподаткування, передбаченої рішенням Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015, яким затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), яке є чинним на час розгляду справи.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачка є власницею трьох квартир загальною площею 172,6 м2.
Враховуючи вказані правові приписи, суд приходить до висновку, що з урахуванням пунктів 2.4 та 2.5 Положення про податок на майно до позивача має бути застосована відсоткова ставка з податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, з урахуванням зменшення бази оподаткування на 120 кв. метрів, оскільки позивач є власником квартир загальною площею 172,6 кв.м.
Станом на сьогоднішній день рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та № 30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для квартир площа яких не перевищує 120 кв. метрів, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі.
Разом з тим, відповідач вважає, що вказане Положення не може бути застосовано у спірних відносинах як таке, що не відповідає положенням Податкового кодексу України, тому при прийнятті рішень з питань місцевих податків та зборів, у тому числі, податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки, органам місцевого самоврядування слід керуватися правилами, встановленими Податковим кодексом України.
Дійсно, виходячи з наведених вище норм права, делеговане міській раді право встановлювати ставки податку на майно повинно реалізовуватися відповідно до вимог Податкового кодексу України, яким визначено ставки податку, об'єкти оподаткування, база оподаткування.
Натомість, в даному випадку зміст рішення Запорізької міської ради не дає підстав стверджувати, що зазначена в затвердженому цим рішенням Положенні база оподаткування є відмінною від тієї, що визначена Податковим кодексом України.
Вказаним Положенням №5 міською радою встановлено ставку податку відносно, зокрема, квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м, а саме: нульову ставку.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення нульової ставки податку до таких об'єктів житлової нерухомості не суперечить положенням пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, яким визначено саме граничний (максимальний) розмір ставки податку (1,5% розміру мінімальної заробітної плати), а не її мінімальний розмір.
Згідно позиції Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №817/2019/17, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.
Крім того, слід також врахувати правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими.
Таким чином, відсутні підстави для висновку, що рішення міської ради суперечить положенням Податкового кодексу України, що, за позицією відповідача, свідчить про неможливість застосування рішення органу місцевого самоврядування у спірних відносинах.
Водночас спростовуються доводи відповідача, що листом Державної регулятивної служби України № 5849/0/20-21 від 11.08.2021 було встановлено, що рішенню Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 притаманні ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики, оскільки даний лист носить лише роз'яснювальний характер та інформує про необхідність внесення та розгляд сесії питання про скасування вищезазначеного рішення, а не скасовує його.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення (форма Ф) від 18.02.2025
№0252795-2411-0829-UA23060070000082704,
№0252796-2411-0829-UA23060070000082704,
№0252797-2411-0829-UA23060070000082704,
№0252770-2411-0829-UA23060070000082704,
№0252771-2411-0829-UA23060070000082704,
№0252772-2411-0829-UA23060070000082704, якими ОСОБА_1 визначено податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за 2023 та 2024 роки, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, що дає підстави для висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправним і підлягають скасуванню.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 07.01.2026 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова