20 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10980/25
Суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» до Відділу з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» звернулося з вищевказаним позовом до суду, в якому просило:
- визнати незаконним наказ відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про проведення демонтажу рекламних засобів від 04.10.2024 року №35;
- зобов'язати Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради провести відновлювальні роботи по встановленню рекламного банеру на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а;
- стягнути з Відділу з питань реклами виконком Криворізької міської ради на користь ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» витрати на правову допомогу що складають 44 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскільки рекламний банер був розміщений на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, то отримання дозволу на розміщення рекламного банеру є недоцільним..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що межах розгляду цієї справи суд першої інстанції повинен був на підставі належних і допустимих доказів встановити: банер позивача, є рекламою чи вивіскою. Оскільки, вивіска була розміщена на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, тому отримання дозволу на розміщення вивіски є недоцільним.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відділ з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.11.2023 року між ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди нежитлових приміщень. Пунктом 1.1 даного Договору передбачено, що за цим договором орендодавець зобов'язується передати орендарю нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою знаходяться за адресою: вул. Дарвіна, 1а, м. Кривий Ріг за плату на строк, встановлений цим договором.
Відповідачем 04.10.2024 року прийнято наказ №35 про проведення демонтажу рекламних засобів, за яким, керуючись п.п. 10.3.1, 10.3.2, 10.3.4, 10.9.1, 10.9.2 Порядку №1995 від 28.11.2007 року, наказано здійснити у тридцятиденний термін демонтаж рекламних засобів на вулицях міста.
04.11.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення рекламного банеру, який був розміщений позивачем на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, що знаходиться за адресою: вул. Дарвіна, 1а, м. Кривий Ріг.
Відповідно до Акту від 19.11.2024 року про повернення власнику демонтованих рекламних засобів, згідно з яким рекламний засіб «банер», який належить ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС», демонтований на підставі наказу про проведення демонтажу рекламних засобів №35 від 04.10.2024 року, за адресою його розташування: вул. Дарвіна, 1а повернуто власнику. Власником сплачено 122 грн.
Відповідач листом №17/32/205 від 10.12.2024 року «Про надання відповіді» повідомив позивача про таке.
Рекламний засіб, про який йдеться у заяві, після сплати витрат, пов'язаних з демонтажем і зберіганням рекламного засобу, було повернуто позивачу 19.11.2024 року відповідно до акту про повернення власнику рекламних засобів.
Відповідно до п. 3.3.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, лише виданий у встановленому порядку дозвіл визначає право розповсюджувача на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до п. 10.3.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, самовільно розміщені рекламні засоби підлягають демонтажу.
Демонтаж може здійснюватись без надання припису їх власникам у разі, якщо власника (користувача) самовільно розташованого рекламного засобу не встановлено (п. 10.9 Порядку).
Враховуючи те, що рекламний засіб, зазначений у листі, був розміщений самовільно та на ньому було відсутнє маркування, найменування власника рекламного засобу та його контактні дані, його демонтаж, проводився без попередньо виданого припису.
Отже, посадові особи відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради під час демонтажу рекламного засобу, розміщеного на паркані об'єкту за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а, діяли лиш на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
У матеріалах справи наявна квитанція №5809-2724-0190-3491 від 15.11.2024 року на суму 122 грн. Призначення: 101 за Демонтаж Банеру ТОВ ЮКК Human Rights, 3393410711, Морозов Вадим Юрійович.
18.02.2025 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача, в якому просив:
- Надати інформацію про стан розгляду заяви Директора ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» Полинько В.В. від 23.12.2024 року;
- Надати на яких правових підставах був знятий банер, який був закріплений на паркані, що знаходиться в приватній власності;
- Надати належним чином завірену копію наказу про демонтаж банера та надати належним чином завірену копію наказу про призначення керівника з питань реклами;
- Надати інформацію про осіб, якими здійснено організацію та виконання даної дії, а саме: прізвища, ім'я, по-батькові, анкетні дані, накази про призначення.
- Надати пояснення, чому Ви не зайшли до приміщення власника, на заборі якого був розташований даний банер, не повідомили власника про зняття банера
- Чи вживалися Вами заходи на встановлення права власності на паркан та земельну ділянку?
- На підставі чого Ви здійснювали інспектування реклами на приватних територіях?
- Надати наказ про проведення інспектування реклами на приватній території по вулиці Дарвіна, 1а;
- Повідомити чи направлялися приписи про усунення порушень та чи надавався строк на погодження зовнішньої реклами?
Відповідач у листі №12/32/96 від 24.02.2025 року «Про розгляд запиту» зазначив, що банер, який було демонтовано у 2024 році після оплати витрат, пов'язаних з демонтажем і зберіганням рекламного засобу, було повернуто власнику 19.11.2024 року. Враховуючи те, що рекламний засіб, зазначений у листі, був розміщений самовільно та на ньому було відсутнє маркування, найменування власника рекламного засобу та його контактні дані, його демонтаж, проводився без попередньо виданого припису.
Вважаючи незаконним наказ відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про проведення демонтажу рекламних засобів від 04.10.2024 року №35, а також необхідність зобов'язання відповідача провести відновлювальні роботи по встановленню рекламного банеру на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що положення Закону «Про рекламу» та Типових правил не містять виключень щодо форми власності території, на якій розміщений рекламний засіб (у даному випадку банер), а тому аргументи позивача, що, оскільки рекламний банер був розміщений на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, то отримання дозволу на отримання рекламного банеру не є доцільним не приймаються до уваги.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.
У відповідності до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами регулюється Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила).
Відповідно до п.44 Типових правил рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.
Пунктом 2 Правил №2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Зі змісту наказу №35 від 04.10.2024 року про проведення демонтажу рекламних засобів, виданого Відділом з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради, вбачається , що у зв'язку з тим, що перевіркою дотримання Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті було виявлено самовільно встановлені рекламні засоби, власники яких не встановлені, рекламні засобі після закінчення терміну дії дозволу та рекламні засоби, які перебувають в аварійному стані, керуючись п.п. 10.3.1, 10.3.2, 10.3.4, 10.9.1, 10.9.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, зі змінами, наказано здійснити у тридцятиденний термін демонтаж рекламних засобів на вулицях міста.
З матеріалів справи вбачається, що на паркані вздовж проїзної частини дороги розміщено банер з інформацією на якій міститься назва Хьюман Райтс англійською мовою, види юридичних послуг, зокрема: юридичне обслуговування бізнесу, адвокат у кримінальних справах, військовий адвокат, зняття арешту, кредитний адвокат, сімейний адвокат та інше також міститься пропозиція телефонувати за номером телефону та отримати безкоштовну консультацію.
Отже метою встановлення спеціальної конструкції, в спірному випадку банеру, з переліком юридичних послуг, є саме реклама цих послуг, пропонованих товариством, спрямована на невизначене коло осіб, та призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається товариством, а отже є зовнішньою рекламою, яка містить відомості про види послуг, що надаються Товариством, а тому потребує спеціального дозволу на її розміщення.
Виходячи з викладеного колегія суддів висновує, що вказаний банер не є ані вивіскою ані табличкою в розумінні ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», а тому твердження апеляційної скарги про те, що вказаний банер є вивіскою є неприйнятним.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що положення Закону України «Про рекламу» та Типових правил не містять виключень щодо форми власності території, на якій розміщений рекламний засіб (у даному випадку банер) з метою отримання дозволу на її розміщення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 20 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.А. Шальєва