20 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19674/25
Суддя І інстанції - Турлакова Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Сафронової С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.06.2025 року про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за №П/С 0806005717;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 09.05.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року позовну заяву задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 від 18.06.2025 №П/С 0806005717.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за її заявою від 09.05.2025 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що оскільки відомості про проживання ОСОБА_1 з пенсіонером на день його смерті за однією адресою відсутні, тому підстав для виплати недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 немає.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.06.2022, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначене сторонами не заперечується.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №280/10753/23, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №3/2656 від 07.12.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, починаючи з 01.04.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 19.03.2024 року.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.04.2025р., ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (України, Дніпропетровська обл., Кам'янський район, м.Кам'янське).
ОСОБА_1 звернулась до територіального органу ПФУ із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 .
Рішенням Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 18.06.2025 №П/С 0806005717 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії гр. ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 09.05.2025, відмовлено у виплаті недоодержаної пенсії у зв'язку із відсутністю відомостей про проживання ОСОБА_1 з пенсіонером на день його смерті за однією адресою.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Відповідно до частини 3 цієї статті, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 9 розділу II Порядку до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
В свою чергу, з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.06.2025 №П/С 0806005717 вбачається, що підставою для відмови в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 стала відсутність відомостей про проживання ОСОБА_1 з пенсіонером на день його смерті за однією адресою. При цьому, відсутність таких відомостей пенсійний орган пов'язує із отриманою від відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янське Кам'янської міської ради інформацію, відповідно до якої ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим за адресою реєстрації ОСОБА_1 .
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність реєстрації місця проживання особи за певною адресою не зумовлює висновок про те, що особа не проживає за цією адресою, адже чинне законодавство не обмежує особу в праві проживати за іншим місцем, аніж місце її реєстрації.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №675к від 21.04.2025р ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті АДРЕСА_2 .
Згідно акту №1109 від 29.05.2024 КП КМР ДОБРОБУТ, комісією в складі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складено акт в тому, що за адресою АДРЕСА_1 фактично проживає з 2013 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки ТОВ "Абонент ХХІ" №00128994, ОСОБА_2 фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1
Вказані документи повністю підтверджують проживання ОСОБА_1 з пенсіонером ОСОБА_2 на день його смерті.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.06.2025 №П/С 0806005717 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 , а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 за її заявою від 09.05.2025 року.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 20 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва
суддя С.В. Сафронова