20 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21140/23
Суддя І інстанції - Конєва С.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №160/21140/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 09.02.2023 не в порядку та не у спосіб, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Зобов'язано Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 на інформацію від 09.02.2023 року в порядку та у спосіб, встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.
Також, додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року по справі №160/21140/23 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу було задоволено частково та, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.
06 березня 2024 року судом були видані виконавчі листи на виконання вищевказаних рішень.
16 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій заявник просив:
- зобов'язати Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня постановлення ухвали, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 та додаткового від 17.11.2023 у даній справі №160/21140/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року та додаткового рішення від 17 листопада 2023 року у справі №160/21140/23 відмовлено повністю.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву позивача від 30.09.2025 року в частині зобов'язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 року по справі №160/21140/23 задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №160/21140/23.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу приписів ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов'язковим для виконання.
При цьому, для цілей застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов'язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа “Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).
Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України).
Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
У спірному випадку суд першої інстанції зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили, в силу приписів ст.129-1 Конституції України, є обов'язковим для виконання.
В той же час, суд першої інстанції вказав на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі №160/21140/23 від 27.10.2023 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. та додаткове рішення від 17.11.2023 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп., підлягають виконанню в порядку, визначеному Законом №4901 та Порядку №845, органами Державної казначейської служби, а відповідно, виконання даного рішення суду у наведеній частині не залежить від самого відповідача-боржника, у зв'язку з чим зробив висновок про відсутність підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема місцевого бюджету, визначено Порядком №845, за положеннями якого безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України. З огляду на ці обставини Верховний Суд наголосив, що орган казначейства повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком №845.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.11.2019 у справі №200/4120/19-а
Разом з тим, судом першої інстанції не було досліджено надані позивачем листи Управління Державної Казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області та листи боржника - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, не з'ясовано обставин, які слугували тривалому невиконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі №160/21140/23 від 27.10.2023 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп. та додаткового рішення від 17.11.2023 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Вказані обставини свідчать про неповноту дослідження судом першої інстанції тих підстав, які обумовили звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю.
З цих підстав, приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо встановлення судового контролю, в силу приписів ст.382 КАС України, наділений суд, який ухвалив рішення у справі, у даному випадку Дніпропетровський окружний адміністративний суд, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 20 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.А. Шальєва
суддя С.В. Сафронова