Справа № 385/1938/25
Провадження № 2/385/898/25
21.01.2026 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Венгрина М. В.,
секретар судового засідання Шевченко Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін
позиція позивача
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивачка покликається на те, що 27.09.2022 вони зареєстрували шлюб в Уманському відділі ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Зазначає, що вона з відповідачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з жовтня 2025 вони з відповідачем проживають окремо, дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач фізично здоровий, працездатний, інших утриманців не має. Самостійно вона не може забезпечити належний матеріальний рівень життя для сина, а згоди з відповідачем з приводу матеріального утримання та виховання дитини між ними не досягнуто. У зв'язку з наведеним, вона змушена звернутись з даним позовом до суду.
В позивачка в судове засідання не з'явилась, при звернені до суду з позовною заявою подала клопотання в якому позов підтримала в повному обсязі просить його задовольнити, та просить розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
позиція відповідача
Відповідач правом подання відзиву не скористався. В судове засідання, будучи, повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, надав суду заяву в якій, позов визнав в повному обсязі, просив справу заслухати в його відсутності.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою від 26.11.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25.11.2025 при звернені до суду з позовною заявою подала клопотання в якому позов підтримала в повному обсязі просить його задовольнити, та просить розглянути справу за її відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Ухвалою від 19.12.2025 розгляд справи відкладено.
21.01.2026 відповідачем подано заяву в якій він позов визнав в повному обсязі, зазначив, що згідний сплачувати аліменти у розмірі вказаному в позовній заяві та просить розгляд справи проводити за його відсутності.
21.01.2026 судом проведено розгляд справи по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних в справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, позицію відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Сторони по справі одружились 27.09.2022, зареєструвавши шлюб в Уманському відділі ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 926, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.09.2025 (а.с. 7).
З свідоцтва про народження про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками, неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).
З довідки № 235 від 07.11.2025, яка видана Мощенським старостинським округом Гайворонської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею проживає син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивачки стягнути з позивача аліменти на утримання дитини.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як вбачається з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі в судовому засіданні доказами встановлено, що у сторін є неповнолітня дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. Відповідач кошти на утримання дитини не надає.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує матеріальний стан позивачки та відповідача, потреби дитини даного віку. Зокрема суду не надано доказів того що відповідач є непрацездатним чи має на утриманні інших осіб.
Враховуючи мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, беручи до уваги витрати, які необхідні для утримання та виховання дитини, необхідність створення для неї такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, рівність прав батьків щодо обов'язку утримання дитини та моменту з якого проводиться стягнення, в зв'язку з чим суд доходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Суд також враховує, що відповідач позовні вимоги визнає.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Обставин того, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи, інтереси інших осіб, судом не встановлено, а тому підстави для постановлення ухвали про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову - відсутні.
Виходячи з викладеного вище, позов підлягає задоволенню, а аліменти стягненню з дня подачі позову - 25.11.2025.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за таку вимогу.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 150, 180-182, 191 СК України, суд, -.
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 00 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 21.01.2026.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 21.01.2026