Справа № 161/27104/25
Провадження № 1-кп/161/433/26
м. Луцьк 20 січня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025030580001482 від 15.05.2025, який надійшов до суду 30.12.2025 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Веселий Гай, Охтирського району, Сумської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє 11.12.2024 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
ОСОБА_5 в обідню пору доби (точний час не встановлено) 11 серпня 2024 року, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, який неодноразово продовжувався, востаннє: Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-ІХ, керуючись корисним мотивом та метою таємного викрадання чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, викрав належний ОСОБА_4 телевізор марки «BLAUPUNKT 32FBG5000», вартість якого відповідно висновку експерта №CE-19/103-25/6967-ТВ від 29 травня 2025 року, становить 3700 гривень, чим завдав останній майнової шкоди на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, таємно викрав телевізор, вартість якого підтвердив. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила факт викрадення належного їй телевізора обвинуваченим ОСОБА_6 , при обставинах місця, часу, вказаних в обвинувальному акті. Просила суд суворо не карати обвинуваченого.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушлення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, вчинив умисний корисливий злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання, не працює, потерпіла просила суд суворо не карати обвинуваченого, завдані збитки не відшкодовано, а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого є неможливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.
Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, оскільки вищевказаний злочин був вчинений до постановлення вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.12.2024.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових криміналних правопорушень.
На підставі ст. 124 ч.2 КПК України суд вирішує питання розподілу процесуальних витрат.
Керуючись ст.ст.124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 грудня 2024 року, більш суворим, призначеного за даним вироком, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання рахувати із дня затримання обвинуваченого в порядку виконання вироку суду.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок №CЕ-19/103-25/6967-ТВ від 29.05.2025) на загальну суму 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок..
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий