Харківський окружний адміністративний суд
61700, м.Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
21 січня 2026 року №520/27698/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.08.2023 №685 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських РУП в Харківській області" в частині, яким полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.08.2023 №685 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - відповідь на відзив, витребувано матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.07.2023 №1489.
Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства, у межах компетенції. Вина позивача, що виразилась у порушенні вимог п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту, п.п.5 п.15 своїх функціональних обов'язків, доведена належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є співмірним вчиненому проступку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України. З 25.01.2022 обіймає посаду заступника начальника ХРУП №2 - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Судом з матеріалів справи встановлено, що до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 26.07.2023 №1252/119-15/01-2023, в якій зазначено, що 26.07.2023 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області з ХРУП №2 надійшла інформація про втрату табельної вогнепальної зброї ПМ серії УХ №5254-1977 р.в., 2 магазинів та 16 патронів калібру 9 мм до неї, оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 , який самостійно виявив даний факт та повідомив про подію рапортом керівництву ХРУП № 2 (ЄО №16196).
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.07.2023 №1489, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейськими Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.08.2023 №1578 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 27.07.2023 №1489 до 25.08.2023.
За наслідками проведення вказаного вище службового розслідування начальником ГУНП в Харківській області затверджено висновок службового розслідування від 11.08.2023, проведеного за фактом втрати табельної зброї поліцейським ГУНП в Харківській області, яким стверджувалося про наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту 5 пункту 15 своїх функціональних обов'язків в частині неналежного контролю за дотримання підлеглими службової дисципліни, що являється вчиненням дисциплінарного проступку.
На підставі висновку службового розслідування від 11.08.2023 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11.08.2023 №685 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.5 п.15 своїх функціональних обов'язків до заступника начальника ХРУП №2 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон №0130035) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 04.09.2023, що підтверджується його власноручним підписом на аркуші ознайомлення з наказом ГУНП в Харківській області від 11.08.2023 №685 та сторонами у справі не заперечується.
Вважаючи наказ відповідача протиправним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.
Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про Національну поліцію" поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.
Стаття 18 Закону № 580-VІІІ встановлює основні обов'язки поліцейського.
Відповідно по пунктів 1 та 2 частини першої цієї статті, поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень регламентовано Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.3 ст.11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наказу від 11.08.2023 №685 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту, п.п.5 п.15 своїх функціональних обов'язків.
Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 1, 2 та 3 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Відповідно до вимог пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 та 14 розділу V Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Згідно пункту 16 розділу V Порядку №893 виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Стосовно доводів представника позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, які виразились в не доведені до відома позивача наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.07.2023 №1489 про призначення службового розслідування та не направлення письмового виклику для надання позивачем пояснень, суд зазначає таке.
Пунктом 2 розділу І V Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Законом України про Дисциплінарний статут Національної поліції України та Наказом МВС України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" не передбачено обов'язку знайомити особу відносно якої призначається службове розслідування з наказом про призначення, та затвердженим висновком службового розслідування. Вказаними вище нормативно-правовими актами передбачено обов'язок дисциплінарної комісії вжити дій на отримання пояснення від особи і право особи надавити пояснення та заявляти клопотання. Враховуючи вказані норми вбачається, що дисциплінарна комісія, звертаючись до особи, вже в ході проведення службового розслідування, повинна повідомити про підстави призначення службового розслідування та опитати з приводу обставин порушення службової дисципліни.
В свою чергу особа, відносно якої призначається службове розслідування, має право ознайомитися з матеріалами службового розслідування, склавши відповідний рапорт.
Судом з матеріалів службового розслідування встановлено, що позивач в ході службового розслідування був опитаний членом дисциплінарної комісії щодо фактів, які слугували підставою для призначення службового розслідування, надав письмові пояснення від 31.07.2023.
Позивач рапорт про ознайомлення з матеріалами службового розслідування дисциплінарній комісії чи клопотання про залучення до законного представника під час надання пояснень в рамках службового розслідування не подавав.
Вказане свідчить про те, що позивач був ознайомлений з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.07.2023 №1489 "Про призначення та проведення службового розслідування" та обізнаний про підстави його прийняття.
Також суд зазначає, що з письмового відзиву встановлено, що ОСОБА_1 31.07.2023 (день надання пояснень дисциплінарній комісії) перебував на службі, відтак, у дисциплінарної комісії обов'язок здійснити виклик позивача для надання пояснень в порядку пункту 6 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції (рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі) не виник.
Беручи до уваги вищевикладене, суд не вбачає в діях відповідача порушення процедури проведення службового рослідування.
Продовжуючи розгляд справи по суті вчиненого позивачем діяння, суд зазначає таке.
Відповідно пункту 2 розділу VІ Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.07.2023 №1489 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтвердження або спростування вчинення поліцейськими дисциплінарних проступків, установлення причин і умов їх вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарних проступків, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, на підставі статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893.
Підставою призначення службового розслідування стало надходження до Головного управління Національної поліції в Харківській області доповідної записки начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції В.О.Тюніна від 26.07.2023 №1252/119-15/01-2023 за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейськими Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до вищевказаної доповідної записки 26.07.2023 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області з ХРУП №2 надійшла інформація про втрату табельної вогнепальної зброї ПМ - серії УХ №5254-1977 р.в., 2 магазинів та 16 патронів калібру 9 мм до неї, оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 , який самостійно виявив даний факт та повідомив про подію рапортом керівництву ХРУП №2.
В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 25.07.2023 з 08:00 до 20:00 був задіяний до несення служби з охорони публічного порядку на території Салтівського району м.Харкова у складі пішого патрульного наряду. Перед заступанням на службу майор поліції ОСОБА_2 вказану зброю разом з двома спорядженими магазинами помістив у кобуру, розміщену на ремені та приєднав пістолет до пістолетного ремінця. Цього ж дня після закінчення патрулювання останній попрямував за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, майор поліції ОСОБА_2 виявив відсутність зброї на ремені разом з кобурою та пістолетним ремінцем. Останній вирішив, що залишив зброю у службовому кабінеті.
26.07.2023 о 09:00 прибувши до службового кабінету, майор поліції ОСОБА_2 зброю не виявив. Вжитими заходами встановити місцезнаходження зброї не надалось можливим.
Вищевказану зброю майору поліції ОСОБА_2 видано на постійне зберігання та носіння. Картка замісник №209 видана на ім'я майора поліції ОСОБА_2 знаходиться у чергові частині ХРУП №2.
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до службових телеграм ГУНП в Харківській області від 24.07.2023 № 2012/119/02/25-2023 та № 2061/119/02/25-2023 у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України, з метою забезпечення стабілізації обстановки на території обслуговування в умовах воєнного стану, протидії злочинності, екстремізму та сепаратизму, підтримання публічної безпеки і порядку, попередження загрози проведення диверсійно-розвідувальними групами диверсій, а також відпрацювання осіб, які можуть бути причетними до колабораційної, терористичної та іншої діяльності проти України в інтересах агресора, організації служби на блок-постах та патрулювання території обслуговування необхідно забезпечити виділення особового складу підрозділів поліції ГУНП в Харківській області за визначеними розрахунками для виконання поставлених завдань, відповідно до окремої вказівки 25.07.2023 ГУНП в Харківській області спільно з іншими правоохоронними органами були проведені спеціальні заходи.
Відповідно до розстановки нарядів ХРУП №2 на території Салтівського району м.Харкова з 07:00 до 20:00 25.07.2023 на маршруті №4 (601-604 мікрорайони), межі маршруту від вул.Познанська по просп.Ювілейному до Салтівського шосе до складу пішого патруля був задіяний майор поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_3 , капітан поліції Сімкін А.І., солдат НГУ ОСОБА_4 , старший солдат НГУ ОСОБА_5 та оперуповноважений УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 .
В ході службового розслідування окрім поліцейського ОСОБА_2 були опитані також поліцейські, які були задіяні до пішого патрулювання разом із ОСОБА_2 , солдат НГУ ОСОБА_4 , старший солдат НГУ ОСОБА_5 та оперуповноважений УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 , які зазначили, що не бачили чи була вогнепальна зброя у ОСОБА_2 на ремені в кобурі із ремінцем, та в який саме момент ОСОБА_2 та де саме залишив пістолет ПМ.
Також, в ході службового розслідування були опитані інші працівники поліції ХРУП №2 ГУНП в Харківській області з сектору моніторингу, сектору дільничних офіцерів поліції та відділу кримінальної поліції ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
З огляду на пояснення оперуповноважених ВКП ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, а саме з огляду на пояснення старшого оперуповноваженого СРЗРВ ВКП ХРУП №2 капітана поліції Ольховського І.М., оперуповноваженого СРЗРВ ВКП ХРУП №2 лейтенанта поліції ОСОБА_7 , оперуповноваженого СРЗРВ ВКП ХРУП №2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , оперуповноваженого ВКП ХРУП №2 капітана поліції ОСОБА_9 , старшого оперуповноваженого ВКП ХРУП №2 майора поліції ОСОБА_10 вбачається, що жодного контролю з боку керівництва, а саме з боку ОСОБА_1 , щодо наявності у особового складу або відсутності закріпленої табельної вогнепальної зброї не здійснювалось, адже жодний із вищезазначених працівників не зазначили факт того, що в них кожного дня на нараді, яка проводилась або вранці або протягом дня, не здійснювалась перевірка наявності табельної вогнепальної зброї, яка була їм видана на постійне носіння, відповідно до наказу ХРУП №2 ГУНП в Харківській області від 27.06.2023 №267.
Також підтвердженням того, що контроль з боку керівництва був відсутній кожного дня, щодо наявності у особового складу закріпленої табельної вогнепальної зброє є аркуш контролю за порядком зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї та боєприпасів. Відповідно до даного аркушу контролю вбачається, що 03.07.2023, 10.07.2023, 17.07.2023 у майора поліції ОСОБА_2 була здійснена перевірка щодо зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї. Тобто, дана перевірка здійснювалась один раз на тиждень в липні місяці 2023 року у ОСОБА_2 , і після 17.07.2023 жодної перевірки не було здійснено, хоча з огляду на те, що перевірки здійснювалась один раз на тиждень, то наступний день, коли у ОСОБА_2 необхідно було здійснити 24.07.2023.
На підставі викладеного, 11.08.2023 складено висновок службового розслідування, згідно з яким за порушення п.7, ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпункту 5 пункту 15 функціональних обов'язків заступника начальника ХРУП №2 - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області до полковника поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Положення ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язують поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Так, відповідно до ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в України" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30, 24.02.2022, який дії по теперішній час.
Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
За приписами частин 2, 4 статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з урахуванням вимог наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 "Пр заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції" керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Тобто керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчинення підлеглими правопорушень.
Відповідно до п.п.5 п.15 функціональних обов'язків заступника начальника ХРУП №2 - начальника кримінальної поліції ГУ НП в Харківській області полковника ОСОБА_1 , останній здійснює керівництво, координує та контролює діяльність підрозділів кримінальної поліції, підпорядкованих РУП ГУНП в Харківській області, зокрема, контролює дотримання поліцейськими підрозділів кримінальної поліції ХРУП №2 законності, службової та транспортної дисципліни, антикорупційного законодавства, правил особистої безпеки під час несення служби.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що в умовах дії воєнного стану на керівника кримінальної поліції ХРУП №2 ГУНП в Харківській області покладається посилений обов'язок здійснення перевірки ним особисто або через керівників відділів КП ХРУП №2 наявність у підпорядкованих працівників закріпленої табельної вогнепальної зброї.
Таким чином, відсутність контролю з боку керівника КП ХРУП №2 ОСОБА_1 за підпорядкованим особовим складом в період дії воєнного стану, призвело до послаблення службової дисципліни у підлеглих працівники КП ХРУП №2, до зниження відчуття особистої відповідальності за речі, а саме зброю, яка була видана для постійного носіння та зберігання, а також до зниження відчуття покарання працівників за втрату табельної вогнепальної зброї.
При визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення, відповідачем враховано обтяжуючі та пом'якшуючи обставини проступку, попередня поведінка позивача, його характеристика.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства, у межах компетенції. Вина позивача, що виразилась у порушенні вимог п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту, п.п.5 п.15 своїх функціональних обов'язків, доведена належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим вважає, що наказ від 11.08.2023 №685 є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є співмірним вчиненому проступку.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятного ним рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, у зв'язку з чим суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул.Жон Мироносиць, буд.13, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказу, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 21 січня 2026 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО