Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 січня 2026 року № 520/8458/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як військовозобов'язаному, що має матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, оформлене протоколом комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №65 від 05.03.2025 року;
- зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.01.2025 року із повідомленням, що є особою, яка на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та прийняти вмотивоване рішення, відповідно до вимог чинного законодавства.
В обґрунутвання позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні відстрочки від мобілізації у порядку п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон № 3543-ХІІ).
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Копію ухвали та позовної заяви з додатками судом направлено відповідачу у його електронний кабінет "Електронного суду", про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 28.01.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивачем було подано такі документи: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; військово-обліковий документ з Резерв+ ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження; витяг № 3140 від 29.08.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; паспорт громадянина України ОСОБА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 ; довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 956580 ОСОБА_2 ; свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.16-18).
З відповіді на адвокатський запит, наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 12.02.2025 №54/П, судом встановлено, що заяву позивача зареєстровано за номером 877 від 03.02.2025 та передано на розгляд комісії за вих. №1/937 від 12.02.2025 для прийняття відповідного рішення (а.с.45).
За результатами розгляду заяви №887 від 03.02.2025, 05.03.2025 комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову ІНФОРМАЦІЯ_6 прийнято рішення №65 про відмову у наданні відстрочки, про що повідомлено позивача листом від 06.03.2025 №3466 (а.с.56).
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача звернувся до суду з позовом.
Суд розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходив з такого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, а також підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку 5 вищезазначеного Порядку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Таким чином, положення Постанови №560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження обставин, що дають право на відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до заяви від 03.03.2025 долучено, зокрема, копію свідоцтва про народження; довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №956580 від 06.08.2025, якою підтверджено наявність у матері позивача, ОСОБА_2 , другої групи інвалідності та необхідність додатковий нагляд та стаціонарного лікування; також надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 ; копію свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 від 15.12.1998 року №237; копію витягу від 29.08.2024 №3140 про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем подано документи на підтвердження статусу інвалідності матері позивача, свідоцтво про народження, а також документи на підтвердження відсутності інших осіб, що зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків.
Як вбачається з листа відповідача від 06.03.2025 №3545, підставою для відмови у наданні позивачу відстрочки на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вказано, неможливість встановлення кола осіб першого ступеня споріднення, які відповідно до закону зобов'язані утримувати батьків, які визнані непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Листом від 24.03.2025 №252/В003 ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу повідомлено обґрунтування прийнятого Комісією рішення за результатами розгляду його заяви про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відмовляючи у задоволенні заяви, відповідач виходив з того, що позивачем не було надано витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу; про державну реєстрацію розірвання шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя; про державну реєстрацію розірвання шлюбу, а відтак, не було підтверджено відсутність інших осіб, які відповідно до закону, не є військовозобов'язаними та зобов'язані утримувати ОСОБА_2 , окрім того, відповідач посилався на відсутність підтвердження спроможності позивача у разі працевлаштування надавати матеріальну допомогу матері.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 23 Закону № 3543-XII).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 вищевказаного Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до положень пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, Порядком № 560 передбачено певний алгоритм дій, які Комісія повинна вчинити під час здійснення колегіального розгляду отриманих від військовозобов'язаних заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наслідком яких є прийняття рішення або про задоволення заяви або про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному у встановленій вказаним Порядком формі.
Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо перевірки наданих позивачем документів, матеріали справи не містять. Так, відповідачем не здійснено запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, зокрема, щодо перевірки актуальності відомостей про сімейний стан матері позивача та наявності.
Також суд зазначає, що Додатком 5 Порядку №560 не передбачено надання документів на підтвердження спроможності позивача у разі працевлаштування надавати матеріальну допомогу матері.
Відповідно до статті 51 Конституції України, повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Згідно із частиною 1 та частиною 2 статті 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
У спірному випадку, позивач не надав ні відповідачу, ні суду жодних документів, які б містили підстави для звільнення позивача від обов'язку утримувати мати, або свідчили б про наявність інших осіб, що зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків.
Також суд бере до уваги, то ту обставину, що 17.10.2024 року позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано довідку №12586 за формою 8 Порядку №560 про надання відстрочки від призову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII, строком до 10.11.2024 року.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем до заяви від 28.01.2025 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки були надані документи передбачені Порядком №560, на підтвердження наявності у позивача підстав для отримання відстрочки від призову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII.
У свою чергу, відповідачем не зазначено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, що свідчили б про існування підстав неможливості прийняття рішення про оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих від нього документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до змісту пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Згідно зі змістом пунктом 58 Порядку №560 особи подають заяви про надання відстрочки саме до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім'я голови комісії, що діє при такому ТЦК та СП, та якою вирішується питання надання особі відстрочки).
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , як військовозобов'язаному, що має матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, оформлене протоколом комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №65 від 05.03.2025 року та зобов'язання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 року, про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 , як військовозобов'язаному, що має матір ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, оформлене протоколом комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №65 від 05.03.2025 року.
Зобов'язати комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 року, про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.