Справа № 420/34899/25
21 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі по тексту - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність / дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо ненадання повної відповіді на запит від 25.09.2025;
- зобов'язати Управління надати повну відповідь по суті запиту (повні відомості про наявність або відсутність інформації про виконання приписів щодо об'єкта будівництва “Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 »).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.10.2025 року позивач надіслала інформаційний запит на отримання публічної інформації міському Голові м. Одеса ОСОБА_2 ( зареєстрованого 30.09.2025р.), з проханням надати інформацію про виконання (або відсутність такої інформації) зазначених в запиті приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. 06.10.2025 року позивач отримала офіційну відповідь від Управління за вх. № 01-1/46-3П. Проте, відповідач у відповіді не надав інформації по суті запиту: у листі відсутні дані щодо наявності інформації про виконання приписів по проведеній позаплановій перевірці дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 », строків їх виконання або підтвердження відсутності такої інформації. Позивач вказує, що у відповіді отримала інформацію про звернення в Міністерство розвитку громад на території України задля прийняття відповідного рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду(контролю) на підставі перевірки виконання приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 », хоча в своєму запиті, прохання про здійснення повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) не містилось. Позивач уважає, що її право на доступ до публічної інформації (ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації») фактично порушено, а тому звернулася до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви (з копією для учасників справи) із зазначенням відомостей про позивача та відповідача передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 20.10.2025 року.
Ухвалою від 27.10.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/34899/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
14.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивачки надійшли додаткові пояснення, в яких вона просить приєднання до справи №:420/34899/25 від 15.10.2025р. копій приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №014/25 від 04.06.2025р. та №015/25 від 04.06.2025р. Оскільки саме в вимогах приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №014/25 від 04.06.2025р. та №015/25 від 04.06.2025р викладено вимогу щодо повідомлення самого Управління про виконання приписів в строк до 04.09.2025р. - є доказом того, що інформація про виконання зазначених приписів на момент надання мого інформаційного запиту на отримання публічної інформації міському Голові м. Одеса - Труханову Г.Л. (зареєстрованого 30.09.2025р.) повинна була матись в Управлінні, або ж така інформація, на вимогу приписів, була відсутня. Саме ця інформація і була метою запиту.
14.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що надаючи відповідь від 06.10.2025 з повними поясненнями, які дії Управлінням вживаються для отримання інформації про виконання/невиконання приписів, а саме: посилання на Конституцію України (орган владних повноважень діє лише в межах та у спосіб, визначений законом), на підставу та порядок (як єдиний можливий механізм перевірки приписів, що встановлено законом) отримання запитуваної інформації з посиланням на п. 7 Порядку № 553 (постанова КМУ) та весь порядок у цілому, на механізм встановлення виконання приписів тільки шляхом проведення іншої позапланової перевірки, механізм обмеження проведення такої перевірки (встановлення факту виконання/невиконання припису) без погодження з відповідним центральним органом (Міністерством, постанова КМУ № 303), та дії, які вжито Управлінням для отримання такого погодження, як первинний етап перед перевіркою (отримання правових підстав для перевірки виконання приписів). Управління розуміє, що громадяни не зобов'язані володіти всією процедурою перевірки виконання приписів щодо порушень у сфері містобудівної діяльності, але і орган місцевого самоврядування не обмежився відповіддю про неволодіння запитуваною інформацією, а її ненаведення обґрунтував вжитими заходами для отримання запитуваної інформації у повному обсязі. Надмірний формалізм не має меж, якщо громадяни не розуміють механізм, і тим паче у позові зазначають, що не просили здійснювати повторний захід ДАБК, але запит стосується саме чи виконано приписи, що відповідно до закону передбачає обов'язково провести перевірку, а після повномасштабного вторгнення (з березня 2022 року) - ще й отримати погодження відповідного Міністерства. Відповідач вказує, що нерозуміння позивачкою повноважень Управління та діючого законодавства не може бути підставою у задоволенні позову. Також відповідач зазначає, що орган владних повноважень відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» зобов'язаний надавати наявну інформацію, а у разі її відсутності або неповноти - роз'яснення причин такої відсутності. Саме посилання на застосований механізм проведення перевірки виконання припису і є таким роз'ясненням. Крім того, на думку відповідача, позивачка не обґрунтовує детально яка саме інформація є неповною виходячи з наданих роз'яснень у відповідях.
Окрім викладеного, відповідач вказує, що у відповіді на звернення позивачки (від 10.10.2025 до Уповноваженого ВРУ) 03.11.2025 (яка фактично не оскаржується у даній справі) запитувачу надано наступну інформацію, зокрема: «…На підставі наказу Міністерства «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» від 02.10.2025 № 1447, наказів Управління про проведення позапланової перевірки від 08.10.2025 № 01-13/105 ДАБК та від 08.10.2025 № 01-13/106ДАБК, направлень для проведення планових (позапланових) заходів від 09.10.2025 № 000077 та від 09.10.2025 № 000078 Управлінням у період з 16.10.2025 до 29.10.2025 проведено позапланові перевірки виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25, що видані замовникам будівництва - фізичним особам. За результатами проведених позапланових перевірок, вимоги приписів замовниками будівництва виконано шляхом демонтажу водорозбірного вузла з міжквартирної перегородки (між квартирами № 163 та № 164) та приведенням об'єкту будівництва (квартира АДРЕСА_2 ) у відповідність до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» станом на 03.01.2020.». Тобто, на думку відповідача, доповнено інформацією, яка запитувалась запитом від 25.09.2025, що приписи виконано. При цьому, відповідач зауважує, що додаткові пояснення позивачки від 13.11.2025 не спростовують відсутність підстав для задоволення позову. Припущення позивачки, що запитувана інформація повинна була матись в Управлінні, на думку відповідача, є вигадкою з посиланням на обставини, які не залежать від Управління, а саме на обов'язок забудовника повідомити Управління про виконання приписів. Адже неповідомлення про виконання приписів - автоматично не дорівнює «невиконання приписів», але є підставою для прийняття рішення про проведення перевірки виконання приписів відповідно до п. 7 Порядку 553.
14.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що Управління, у відповіді від 06.10.2025 (вх. № 01-1/46-3П), надав неповну інформацію, яка описує певний факт, явище без зазначення всіх необхідних для розуміння сутності факту чи явища елементів. Тобто приписами про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025р. № 014/25 з терміном на його виконання та приписом про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025р. № 015/25 з терміном на його виконання, встановлені наступні вимоги та терміни до них: « 1. Усунути виявлені порушення державних будівельних норм на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.07.2025р. 2. Привести об'єкт будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » у відповідність до Технічного паспорту виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» від 03.01.2020р. в термін до 04.07.2025р. 3. Отримати право на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.09.2025р.». Про виконання приписів висунуто вимогу повідомити Управління в термін до 04.09.2025р. Також зазначено що приписи обов'язкові до виконання. Та у відповіді Управління від 06.10.2025 (вх. № 01-1/46-3ПІ) не зазначено чи отримано право на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.09.2025р. - не зазначено ні сам факт, ні роз'яснення причин відсутності такої інформації. Адже право на виконання будівельних робіт реєструється безпосередньо в органах державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто на момент запиту публічної інформації станом на 25.09.2025р., інформація про виконання приписів в частині отримання права на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.09.2025р. вже була наявна в Управлінні, та оскільки цей пункт також є обов'язковий до виконання, згідно зазначених приписів - тобто Управлінню не потрібно виконувати ніяких додаткових заходів до з'ясування цього факту. Інформація з реєстрів або її відсутність, доступ до яких має Управління, вже є доказом виконання зазначеного пункту приписів або ж його невиконання. Також в відповіді Управління від 06.10.2025 (вх. № 01-1/46-3ПІ) не зазначено чи було повідомлене Управління в термін до 04.09.2025р про усунення виявлених порушень державних будівельних норм на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.07.2025р., як це зазначено приписами та вимогами до них. Так само залишається спірним питання чи відноситься наведена інформація Управлінням в відповіді від 06.10.2025 (вх. № 01-1/46-3П) до пояснення причин чому не надано решту інформації, тому що не вказано сам факт відносно якого надається таке роз'яснення. Таким чином, позивач уважає відповідь Управління неповною та такою, що не описує певний факт, явище без зазначення всіх необхідних для розуміння сутності факту чи явища елементів.
Крім того, позивач вказує, що доповнена інформація Управлінням, у відповідь на звернення (від 10.10.2025 до Уповноваженого ВРУ) від 03.11.25 №01-10/34- 3Г за результатами розгляду звернення, знову Управлінням надана неповно. Надана інформація, на думку позивача, не описує певний факт, явище без зазначення всіх необхідних для розуміння сутності факту чи явища елементів а саме: 1. Не надано інформацію чи виконаний пункт приписів «Отримати право на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.09.2025р.» - не зазначено взагалі інформації про виконання такого пункту та способу його виконання; 2 Не надано інформації в якій спосіб виконано пункт приписів «Привести об'єкт будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » у відповідність до Технічного паспорту виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» від 03.01.2020р. в термін до 04.07.2025р.». Також не зазначено в який спосіб новоутворене приміщення, яке складалось з приміщень №1 та №2 приведено в відповідність до Технічного паспорту виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» від 03.01.2020р (не містить даних про відновлення перегородки між приміщеннями №1 та №2). Таким чином, позивач уважаю доповнену відповідь Управління у відповідь на звернення Позивачки (від 10.10.2025 до Уповноваженого ВРУ) від 03.11.25 №01-10/34-3Г за результатами розгляду звернення про виконання приписів неповною та такою що не описує певний факт, явище без зазначення всіх необхідних для розуміння сутності факту чи явища елементів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25.
Вказаними приписами вимагалося:
« 1. Усунути виявлені порушення державних будівельних норм на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.07.2025р.
2. Привести об'єкт будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » у відповідність до Технічного паспорту виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» від 03.01.2020р. в термін до 04.07.2025р.
3. Отримати право на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.09.2025р.».
25.09.2025 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв'язку міському голові м. Одеса ОСОБА_2 інформаційний запит «Про надання публічної Інформації щодо проведеної, підпорядкованого Вам, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позапланової перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири за адресою: « АДРЕСА_1 ». в період з 22.05.2025р. до 04.06.2025р.».
У вказаному запиті позивач вказала: «Оскільки власницею квартири, що підлягала вищезазначеній перевірці і надалі проводяться роботи реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та на основі акту складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2025р. № 000030, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарт і правил від 04.06.2025р. № 014/25 з терміном на його виконання, припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарт і правил від 04.06.2025р. № 015/25 з терміном на його виконання, прошу в відповідності до п.5 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати мені інформацію про виконання зазначених вище приписів та дотримання термінів зазначених в них або в випадку її відсутності - підтвердження про її відсутність.».
Листом за вих. №01-1/46-ЗПІ від 06.10.2025 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за дорученням першого заступника Одеського міського голови від 30.09 2025 № ЗПІ-430 надало відповідь на запит позивача від 25.09.2025 року, в якій повідомлено наступне:
«Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2.1., п.п. 2.2.3. п. 2.2. Положення про Управління, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 № 2575-VІІI, основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України. Управління, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах м. Одеси.
Повноваження щодо здійснення державною архітектурно-будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17. 02.2011 № 3038-V1 (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до Порядку № 553 Управління здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з ч. 1ст. 41 Закону України № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціям вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 1350 діб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Відповідно до п. 2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного етану дозволено здійснення позапланових заходів державною нагляду (контролю) па підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Управлінням, в межах наданих повноважень, на підставі наказу Міністерства від 07.05.2025 № 831, наказу Управління від 15.05.2025 № 01 -13/44ДАБК, Вашого звернення від 19.03.2025 (від 25.03.2025 вх. № 01-10/34-ЗГ) у період з 22.05.2025 до 04.06.2025 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкти містобудування - фізичні особи.
За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що замовниками будівництва виконано реконструкцію квартири шляхом демонтажу перегородки між приміщеннями № 1 та № 2, в новоутворене приміщення виконано перенесення санітарно-технічного устаткування, внутрішньоквартирних мереж водопостачання і каналізації та встановлено на суміжну стіну зі спальнею квартири № 163 водорозбірний вузол з запірною арматурою, таким чином новоутворене приміщення переобладнано під приміщення кухні. Вищезазначена реконструкція здійснена без належно розробленої та затвердженої проектної документації та без отримання права на виконання будівельних робіт.
На підставі виявлених порушень законодавства в сфері містобудівної діяльності у подальшому складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2025 № 000030, протокол про адміністративні правопорушення від 04.06.2025, видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25.
Враховуючи вищевикладене, Управлінням направлено лист на адресу Міністерства розвитку громад та територій України задля прийняття відповідного рішення щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі перевірки виконання суб'єктами містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на час надання відповіді Управлінням від Міністерства не отримано відповідного рішення.
Таким чином, в Управлінні відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки на підставі перевірки виконання суб'єктами містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .».
Позивач уважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання повної відповіді на запит від 25.09.2025 року, оскільки відповідач у відповіді не надав інформації по суті запиту, а саме у листі відсутні дані щодо наявності інформації про виконання приписів по проведеній позаплановій перевірці дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 », строків їх виконання або підтвердження відсутності такої інформації, а тому звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації врегульовані Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XІІ «Про інформацію» (далі Закон № 2657-XІІ), Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VІ) та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 ст. 3 Закону № 2657-XІІ встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2939-VІ є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Статтею 13 Закону №2939-VI визначено вичерпний перелік суб'єктів, які належать до розпорядників публічної інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (ч.1 ст. 13 Закону №2939-VI).
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (ч.2 ст. 13 Закону №2939-VI).
На розпорядників інформації, визначених у п.п.2, 3, 4 ч.1 та в ч.2 цієї статті, вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Частиною 4 ст. 13 Закону №2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
За змістом наведених норм можна виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
На підставі ч. 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Верховною Радою України було ратифіковано Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, прийняту 18 червня 2009 року у м. Тромсе, яка набрала чинності для України 01 грудня 2020 року (далі Конвенція).
У статті 1 Конвенції під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.
У Законі України Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів зазначається, що відповідно до пункту 2 статті 1 Конвенції Україна заявляє, що визначення поняття державні органи також включає юридичних осіб у тій мірі, в якій вони виконують державні функції або управляють державними коштами відповідно до національного законодавства.
Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Згідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що розпорядник публічної інформації зобов'язаний її надати на запит особи, який відповідає вимогам Закону № 2939-VI. При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту якщо він не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит. У такому випадку, розпорядник інформації, якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2025 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв'язку міському голові м. Одеса Труханову Г.Л. інформаційний запит «Про надання публічної Інформації щодо проведеної, підпорядкованого Вам, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позапланової перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція квартири за адресою: « АДРЕСА_1 ». в період з 22.05.2025р. до 04.06.2025р.».
У вказаному запиті позивач вказала: «Оскільки власницею квартири, що підлягала вищезазначеній перевірці і надалі проводяться роботи реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та на основі акту складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2025р. № 000030, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарт і правил від 04.06.2025р. № 014/25 з терміном на його виконання, припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарт і правил від 04.06.2025р. № 015/25 з терміном на його виконання, прошу в відповідності до п.5 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати мені інформацію про виконання зазначених вище приписів та дотримання термінів зазначених в них або в випадку її відсутності - підтвердження про її відсутність.»
Зверненню позивача з вказаним запитом передувало здійснення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатом якого було видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25.
Вказаними приписами вимагалося:
« 1. Усунути виявлені порушення державних будівельних норм на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.07.2025р.
2. Привести об'єкт будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » у відповідність до Технічного паспорту виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» від 03.01.2020р. в термін до 04.07.2025р.
3. Отримати право на виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » в термін до 04.09.2025р.».
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-ІV).
Приписами статті 10 Закону № 3038-VI визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно зі ст. 41 Закону № 3038-ІV державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 Закону № 3038-ІV управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV).
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
У відповідності до приписів пункту 7 Порядку № 553 перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю є підставою для проведення позапланової перевірки.
Отже, перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю є заходом державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснюється у порядку проведення позапланової перевірки.
Згідно пункту 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
З наведеного убачається, що інформація про виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю фіксується в акті перевірки, складеному за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, готовим продуктом інформації про виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, який отриманий або створений в процесі виконання Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, є акт перевірки, складений за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснюється у порядку проведення позапланової перевірки.
Повертаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що листом за вих. №01-1/46-ЗПІ від 06.10.2025 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за дорученням першого заступника Одеського міського голови від 30.09 2025 № ЗПІ-430 надало відповідь на запит позивача від 25.09.2025 року, в якій повідомлено наступне:
«Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2.1., п.п. 2.2.3. п. 2.2. Положення про Управління, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 № 2575-VІІI, основним завданням Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України. Управління, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах м. Одеси.
Повноваження щодо здійснення державною архітектурно-будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17. 02.2011 № 3038-V1 (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до Порядку № 553. Управління здійснює контроль з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з ч. 1ст. 41 Закону України № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціям вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 1350 діб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
Відповідно до п. 2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного етану дозволено здійснення позапланових заходів державною нагляду (контролю) па підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Управлінням, в межах наданих повноважень, на підставі наказу Міністерства від 07.05.2025 № 831, наказу Управління від 15.05.2025 № 01 -13/44ДАБК, Вашого звернення від 19.03.2025 (від 25.03.2025 вх. № 01-10/34-ЗГ) у період з 22.05.2025 до 04.06.2025 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкти містобудування - фізичні особи.
За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що замовниками будівництва виконано реконструкцію квартири шляхом демонтажу перегородки між приміщеннями № 1 та № 2, в новоутворене приміщення виконано перенесення санітарно-технічного устаткування, внутрішньоквартирних мереж водопостачання і каналізації та встановлено на суміжну стіну зі спальнею квартири № 163 водорозбірний вузол з запірною арматурою, таким чином новоутворене приміщення переобладнано під приміщення кухні. Вищезазначена реконструкція здійснена без належно розробленої та затвердженої проектної документації та без отримання права на виконання будівельних робіт.
На підставі виявлених порушень законодавства в сфері містобудівної діяльності у подальшому складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2025 № 000030, протокол про адміністративні правопорушення від 04.06.2025, видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25.
Враховуючи вищевикладене, Управлінням направлено лист на адресу Міністерства розвитку громад та територій України задля прийняття відповідного рішення щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі перевірки виконання суб'єктами містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на час надання відповіді Управлінням від Міністерства не отримано відповідного рішення.
Таким чином, в Управлінні відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки на підставі перевірки виконання суб'єктами містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .».
Зі змісту вказаного листа убачається, що відповідачем на запит позивача щодо надання «інформації про виконання зазначених вище приписів та дотримання термінів зазначених в них або в випадку її відсутності - підтвердження про її відсутність» надано роз'яснення щодо механізму проведення перевірки виконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю та щодо відсутності, станом на час надання відповіді на запит, правових підстав для проведення позапланової перевірки виконання суб'єктами містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, Аркадійське плато, 4, кв. 164, через не отримання відповідного рішення від Міністерства розвитку громад та територій України про погодження здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) виконання суб'єктами містобудування вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Також в даному листі зазначено про вчинення дій направлених на отримання такого погодження.
Аналізуючи положення Закону № 2939-VI, в контексті цього спору, слід насамперед зауважити, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Така правова позиція викладена, зокрема, в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №9901/622/18 від 17.01.2019 та в постанові від 20.04.2022 у справі №200/7833/21.
Суд зазначає, що відповідачем до суду надано лист від 03.11.2025 року № 01-10/34-3Г, в якому Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на звернення позивача від 10.10.2025, що надійшло листом Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 29.10.2025 № 92313.4/Т-63294.3/25/53, щодо повторного розгляду запиту стосовно надання інформації щодо виконання вимог приписів про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25 щодо об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , замовники будівництва - фізичні особи, зокрема, повідомлено позивача, що «...На підставі наказу Міністерства «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» від 02.10.2025 № 1447, наказів Управління про проведення позапланової перевірки від 08.10.2025 № 01-13/105 ДАБК та від 08.10.2025 № 01-13/106ДАБК, направлень для проведення планових (позапланових) заходів від 09.10.2025 № 000077 та від 09.10.2025 № 000078 Управлінням у період з 16.10.2025 до 29.10.2025 проведено позапланові перевірки виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25, що видані замовникам будівництва - фізичним особам. За результатами проведених позапланових перевірок, вимоги приписів замовниками будівництва виконано шляхом демонтажу водорозбірного вузла з міжквартирної перегородки (між квартирами № 163 та № 164) та приведенням об'єкту будівництва (квартира АДРЕСА_2 ) у відповідність до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «АРХЕКСПЕРТБУД» станом на 03.01.2020.».
Отже, вказаним листом підтверджується, що позапланова перевірка виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2025 № 014/25 та від 04.06.2025 № 015/25 була проведена відповідачем в період 16.10.2025 до 29.10.2025, тобто після надання відповіді на запит від 25.09.2025.
Таким чином, з матеріалів справи убачається, що станом на час надання відповіді на запит позивача від 25.09.2025 року, матеріальний носій інформації, в якому була б задокументована/відображена інформація про виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, та який, з огляду на свій правовий статус, міг бути створений Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, а саме акт перевірки, складений за результатами державного архітектурно-будівельного контролю, здійсненого в порядку проведення позапланової перевірки, був відсутній у розпорядженні відповідача.
Враховуючи вище викладене, суд не убачає підстав для визнання протиправною (-ми) бездіяльності/дій Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо надання повної відповіді на запит від 25.09.2025 щодо надання «інформації про виконання зазначених вище приписів та дотримання термінів зазначених в них або в випадку її відсутності - підтвердження про її відсутність» та зобов'язання Управління надати повну відповідь по суті запиту (повні відомості про наявність або відсутність інформації про виконання приписів щодо об'єкта будівництва “Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 »).
Стосовно доводів позивача щодо надання неповної інформації в листі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 03.11.2025 року № 01-10/34-3Г, суд зазначає, що відповідь, яка надавалася вказаним листом стосується іншого запиту (звернення) позивача, яке не є предметом розгляду даної справи.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Артура Савельєва, 6, м. Одеса, 65062, код ЄДРПОУ: 40199728) про визнання протиправною бездіяльності / дій Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо ненадання повної відповіді на запит від 25.09.2025; зобов'язання Управління надати повну відповідь по суті запиту (повні відомості про наявність або відсутність інформації про виконання приписів щодо об'єкта будівництва “Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 ») - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.01.2026 року.
Суддя Г. В. Лебедєва