Справа № 420/621/26
19 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161, 168 КАС України за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» про визнання дій протиправними та стягнення недоплачених коштів,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Білецький Олексій Васильович, звернувся до суду з адміністративним позовом до державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» у здійсненні ОСОБА_1 доплати сум одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік та середнього заробітку;
стягнути з Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» на користь ОСОБА_1 недоплачені 5561,40 грн матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, 34759,00 грн одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, 35838,20 грн середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а всього стягнути 76 158,60 грн.
За змістом частин 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог.
Предметом даного позову, серед іншого, є визнання протиправною відмови Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» у здійсненні ОСОБА_1 доплати сум середнього заробітку та стягнення з Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на користь ОСОБА_1 недоплачені 35838,20 грн середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Суддею встановлено, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 420/1738/23 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким адміністративний позовом ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» щодо не здійснення виплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зобов'язано Державну установу «Північна виправна колонія (№ 90)» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 належні їй при звільненні одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» щодо не виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
Зобов'язано Державну установу «Північна виправна колонія (№ 90)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2022 рік.
Позовні вимоги в частині стягнення з Державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та в частині виплати грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна - залишено без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В подальшому постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 420/1738/23 апеляційну скаргу державної установи «Північна виправна колонія (№90)» - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 16 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року - задоволено частково.
Стягнуто з державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» (код ЄДРПОУ 08564699) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 березня 2022 року по 16 вересня 2022 року у розмірі 83224 (вісімдесят три тисячі двісті двадцять чотири) гривні 10 копійок).
Згідно із приписами статті 117 Кодексу законів про працю України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, виключна компетенція визначати розмір відшкодування за час затримки належить органу, який вирішує спір по суті. У цьому випадку таким органом є суд, а відповідним рішенням по суті спору - постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі № 420/1738/23.
Таким чином, суд апеляційної інстанції у зазначеній справі вже стягнув середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у конкретному, визначеному судом розмірі.
У позовній же заяві, яка розглядається, позивач просить стягнути фактично різницю між середнім заробітком, який стягнутий П'ятим апеляційним адміністративним судом у справі № 420/1738/23, та середнім заробітком, розмір якого обрахований самою позивачкою із розміру грошового забезпечення, який у свою чергу був згодом перерахований на підставі рішення суду в іншій справі №420/11725/24, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.
За вказаних обставин, позивачем у цій справі обрано спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій (відмови у перерахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та виплаті різниці), вчинених за наслідками виконання рішення суду, тоді як спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Однак відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то вона мала право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
За наведених підстав, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Спір у справі у цій частині позовних вимог (визнання протиправною відмови та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) є тотожним спору у справі № 420/621/26, що розглянув П'ятий апеляційний адміністративний суду (постанова від 30.05.2024), оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При цьому, суддя враховує правові висновки Верховного Суду у тотожних правовідносинах, які викладені в постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/13599/20.
Верховний Суд, зокрема, зазначив, що «... за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, станом на день звернення до суду із позовом у цій справі фактично є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим існують підстави для відмови у відкритті провадження у справі, згідно з вимогами пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України.
З огляду на викладене, суддя відмовляє у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» у здійсненні ОСОБА_1 доплати сум середнього заробітку та стягнення з Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на користь ОСОБА_1 недоплачені 35838,20 грн середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Ухвалу постановлено 19.01.2026 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Пекного А.С. на лікарняному з 12 по 16 січня 2026 року.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» про визнання дій протиправними та стягнення недоплачених коштів в частині позовних вимог про:
визнання протиправною відмови Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» у здійсненні ОСОБА_1 доплати сум середнього заробітку;
стягнення з Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на користь ОСОБА_1 недоплачені 35838,20 грн середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний