Справа № 420/42069/25
20 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Державної установи “Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи “Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), винесені 11.12.2025 року у виконавчому провадженні № 79789291 про стягнення з державної установи “Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000, 00 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей провадження передбачених статтею 287 КАС України; витребувано копії матеріалів виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що відповідачем при винесенні оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору помилково застосовано ч.3 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, а не п.3 ч.5 ст. 27 Закону №1404-VІІІ, що свідчить про її незаконність, а тому така підлягає скасуванню. Поряд з цим, як вказав позивач, ним виконано рішення суду та, на думку установи, державним виконавцем невірно обраховано суму виконавчого збору який підлягає стягненню з боржника.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Учасники справи повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явились. 20.01.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі №420/42069/25 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи “Одеська виправна колонія (№ 14)» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії державної установи “Одеська виправна колонія (№ 14)» щодо обчислення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 25.06.2021 включно грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» та “Про Державний бюджет України на 2021 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано державну установу “Одеська виправна колонія (№ 14)» здійснити з 29.01.2020 по 25.06.2021 включно ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2021 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» та “Про Державний бюджет України на 2021 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
28.11.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №420/2311/25.
11.12.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №79789291 з виконання виконавчого листа №420/2311/25, виданого 28.11.2025 Одеським окружним адміністративним судом, у п.3 якої стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 32000,00грн.
Також, 11.12.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у ВП №79789291 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00грн.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, відкриття виконавчого провадження свідчить про примусове виконання рішення суду, оскільки боржник його добровільно не виконав.
Примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Також, примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору (п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.
Згідно ч.1-3 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Таким чином, виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення суду, початком якого є відкриття виконавчого провадження у справі.
Разом із тим, згідно п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно ч. 1ст. 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган та державні підприємство, установа, організація.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 “Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» фінансування програми здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються у Законі України “Про державний бюджет України».
Відповідно до додатку №3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» саме Державна казначейська служба України має такі призначення, а саме за бюджетною програмою “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (КПКВ 3504040).
Отже, позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №79789291 ДУ “Одеська виправна колонія (№14)» за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством, а саме Державною казначейською службою України здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
А відтак, в даному випадку виконання рішення по справі №420/2311/25, боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Як наслідок, виконавчий збір у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується на підставі п.3 ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), винесені 11.12.2025 року у виконавчому провадженні № 79789291 про стягнення з державної установи “Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000, 00 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведене, з урахуванням приписів ч.2 ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної установи “Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127, м.Одеса, вул. Краснова 2А) - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, м.Одеса, вул. Розумовського 37), винесені 11.12.2025 року у виконавчому провадженні № 79789291 про стягнення з державної установи “Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000, 00 грн.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра