справа № 380/21508/25
20 січня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.04.2021;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної Гвардії України провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 22.04.2021, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25, а саме із належних 100% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.12.2020 від посадового окладу 5210,00 грн, із належних 100 % в розрахунковий період з 01.01.2021 по 22.04.2021 від посадового окладу 5630,00 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 44 від 15.01.2004.
Ухвалою від 03.11.2025 суддя відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при виконання рішення суду протиправно зменшено розмір премії при перерахунку грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 роки.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України визначено, “Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 за № 200, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05 квітня 2018 р. за № 405/31857 (далі - Інструкція). Вказує, що пунктом 12 розділу І Інструкції вказано, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених кошторисом військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Відтак, наказ від 15.03.2018 за № 200, видано на виконання і у відповідності до інших нормативно правових актів, як це у ньому зазначено, за загальним правилом розширеному тлумаченню не підлягає, виконується буквально. Зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 22.04.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 Національної Гвардії України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_5 Національної Гвардії України №371 від 19.12.2024 з майором ОСОБА_1 припинено контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено з 19.12.2024 із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії- задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України, які полягають у застосуванні з 29.01.2020 по 19.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 2020 року по 2023 рік, за які такі допомоги нараховувалися та виплачувалися.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 22.04.2021 грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, допомоги на оздоровлення за 2020, а також похідних одноразових додаткових видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні відповідно, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_5 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 22.04.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, а також похідних одноразових додаткових видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні; Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 гривні, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 гривні відповідно, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25 відповідачем затверджено виплату.
Позивач звернувся із запитом про проведення розрахунків відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25.
У відповідь на запит відповідачем листом надано перерахунок грошового забезпечення за рішенням суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25 за період з 01.01.2020 по 22.04.2021.
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно зменшено розмір премії із належних 100% до 42% при перерахунку грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 за період з 01.01.2020 до 22.04.2021, звернувся з цим позовом до суду.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
У частині п'ятій статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до абзацу першого статті 3 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Суд зазначає, що станом на момент виникнення та існування спірних правовідносин частини перша та друга статті 233 КЗпП України встановлювала, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 при тлумаченні норми статті 233 КЗпП України виходив з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, які звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Отже, станом на момент виникнення та існування спірних правовідносин право особи на звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати не обмежувалося строком, що було свого роду гарантією прав особи у сфері трудових відносин.
У подальшому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 (далі - Закон України № 2352-IX) частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Листом від 06.10.2025№50/14/13-К-81Аз відповідач повідомив позивача про нараховане грошове забезпечення.
Отже, строк звернення до суду з цим позовом розпочав свій відлік з 06.10.2025.
До суду з цим позовом позивача звернувся 24.10.2025 (дата здачі позову на пошту згідно трекінгу Укрпошта 7903000296584).
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що строк звернення до суду із цим позовом не пропущений.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року № 200 (далі - Інструкція № 200).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, унормовано розділом XVII Інструкції № 200.
За змістом приписів пунктів 1 - 6 розділу XVII Інструкції № 200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
За рішенням командира військової частини премія за грудень може бути виплачена в кінці грудня поточного бюджетного року. При цьому наказ про встановлення розмірів премії видається в грудні поточного року. У разі допущення проступків військовослужбовцями, які потребують зменшення (позбавлення) премії за грудень, після видання наказу до нього вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок у цьому або наступному місяці.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Премія не виплачується військовослужбовцям:
які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).
Аналіз наведених норм вказує, що право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби належить командирам (начальникам) військових частин Національної гвардії України. Водночас у разі вчинення військовослужбовцем порушення (проступку), військовослужбовець, який допустив таке правопорушення (проступок), може бути за рішенням командира військової частини, оформленим відповідним наказом, позбавлений премії або ж її розмір може бути зменшений, проте виключно за той календарний місяць, у якому допущене відповідне порушення (проступок). Право військової частини зменшувати розмір премії або ж позбавляти військовослужбовця премії вже після її виплати та звільнення військовослужбовця зі служби Інструкцією № 200 не передбачене.
Судом встановлено, що в період проходження військової служби з 29.01.2020 по 22.04.2021 позивачу виплачувалась премія у розмірі від 100%, що підтверджується відомостями про грошове забезпечення позивача.
Після перерахунку грошового забезпечення позивача за період 29.01.2020 по 22.04.2021 на виконання рішення суду у справі від 02.06.2025 у справі № 380/3309/25 відповідач зменшив її відсоткові розміри, а саме встановлена премія за період з 29.01.2020 по 22.04.2021 в розмірі від 42%.
Суд зазначає, що така поведінка відповідача є протиправною, оскільки чинним законодавством, зокрема Інструкцією № 200 за жодних обставин не передбачено право військової частини зменшувати розміри виплаченої військовослужбовцю під час проходження військової служби премії вже після його звільнення з військової служби.
У розглядуваних правовідносинах відповідач, зменшуючи відсоткові розміри премії позивача за спірний період вже після його звільнення з військової служби за відсутності повноважень на вчинення таких дій діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, така поведінка відповідача є протиправною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Таким чином, перерахунок та виплату позивачу складових грошового забезпечення потрібно провести із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку № 44.
Отже, суд вважає, дії військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.04.2021 протиправними.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок складових грошового забезпечення, зокрема, із належних 100% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.12.2020 від посадового окладу 5210,00 грн, із належних 100 % в розрахунковий період з 01.01.2021 по 22.04.2021 від посадового окладу 5630,00 грн, то суд зазначає, оскільки відповідачем ще не здійснено перерахунок премії позивача у належних відсоткових розмірах, то така вимога є передчасною.
Відтак, з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 22.04.2021, а саме премій у належних відсоткових розмірах, встановлених до проведення перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25, а саме із належних 100% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та із належних 100 % в розрахунковий період з 01.01.2021 по 22.04.2021 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 44 від 15.01.2004.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.04.2021;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної Гвардії України України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 29.01.2020 по 22.04.2021, а саме премій у належних відсоткових розмірах, встановлених до проведення перерахунку на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №380/3309/25, а саме із належних 100% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та із належних 100 % в розрахунковий період з 01.01.2021 по 22.04.2021 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 44 від 15.01.2004.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.