21 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5148/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Жовтана О.В., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень на підставі п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
18.08.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позовних вимог, вказуючи, що позивач не набув право на отримання вказаної винагороди.
19.08.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
25.08.2025 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
28.08.2025 та 30.10.2025 представником позивача подано додаткові пояснення.
Дослідивши наявні у справі матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), був призваний до Збройних Сил України під час воєнного стану в рамках загальної мобілізації на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року.
Позивач у період з 04 листопада 2023 року по 27 травня 2025 року проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №147 від 27 травня 2025 року молодшого сержанта (призваного по мобілізації, на особливий період, 04 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_1 , командира четвертого відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_2 звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26 травня 2025 №80-РС з військової служби в запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
04 червня 2025 року позивач, через представника, звернувся до військової частини НОМЕР_4 з проханням надати наступну інформацію:
1. Надати інформацію чи був складений та затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 список військовослужбовців, які відповідають критеріям Постанови №153, та чи включений до нього ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
2. Надати інформацію про сумарну кількість днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових дій) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) для виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, яка передбачена постановою КМУ № 153 від 11 лютого 2025 року;
3. Надати достовірну інформацію про те, чи був ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) включений до наказу про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, яка передбачена постановою КМУ № 153 від 11 лютого 2025 року;
4. Чи направлявся військовою частиною НОМЕР_2 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України наказ щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) для здійснення нарахування винагороди, передбаченої постановою КМУ № 153 від 11 лютого 2025 року.
Військовою частиною НОМЕР_2 було надано відповідь №2368/16391 від 19 червня 2025 року в якій, з-поміж іншого, зазначено наступне:
За час проходження служби у військовій частині НОМЕР_5 командир четвертого відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_1 в районі виконання бойових завдань брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) завдань військової частини НОМЕР_6 - 276 (двісті сімдесят шість) днів.
Додатково повідомлено, що для здійснення заходів нарахування винагороди передбаченої Порядком, пропорційної часу перебування в частині обов'язкової безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових), необхідно звернутися до відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 з відповідним рапортом та доданих до нього документів для внесення до списку військовослужбовців, які відповідають критеріям Постанови, з подальшим внесенням до наказу про виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, яка передбачена постановою КМУ № 153 від 11.02.2025 року.
Однак витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.05.2025 № 147 молодший сержант (призваного по мобілізації, на особливий період) ОСОБА_1 командир четвертого відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_2 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26.05.2025 № 80-РС з військової служби у запас, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Тому дивлячись на вищевикладене, порушити питання видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень та направлення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для здійснення нарахування винагороди немає можливості.
26 червня 2025 року до військової частини НОМЕР_2 було подано заяву в інтересах Позивача з проханням здійснити виплату одноразової грошової винагороди та включити останнього в наказ про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.
У листі №2368/18401 від 10 липня 2025 року, наданому командиром військової частини НОМЕР_2 , зазначено, що для розгляду питання про виплату одноразової грошової винагороди необхідне подання повного пакета документів, а саме:
1. рапорт військовослужбовця;
2. копія паспорту військовослужбовця;
3. витяг з послужного списку або копія обліково-послужної картки, або довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170);
4. копія службової картки;
5. довідки про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин;
6. інформація щодо проходження служби військовослужбовця в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.
Враховуючи, що надано неповний пакет документів, заява до розгляду не прийнята.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті передбаченої Постановою №153 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон N 2232-XII), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Згідно із частинами 1, 4 статті 4 Закону №2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Порядок проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджений Указом Президента України 10 грудня 2008 року N 1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Відповідно до пункту 2 Положення №1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
Частинами 1 та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Дo складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153, пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу.
Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови №153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. N 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. N 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Тобто, право на виплату спірної грошової допомоги (винагороди) у сумі 1000000,00 грн. має особа, яка до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану, не притягалась до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, а також брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153.
Таким чином, суд встановив, що на час набрання постановою №153 чинності (13.02.2025) позивач проходив військову службу, брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебував у полоні та був звільнений 17.07.2024, до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України; 3) брав безпосередню участь у бойових діях менше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.
З цього приводу суд зазначає, що Постанова №153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди колишніми військовослужбовцями за умови дотримання інших, передбачених умов. Крім цього, право на таку виплату не залежить від факту подання військовослужбовцем рапорту/заяви на її отримання, адже саме військова частина, у якій особа проходить військову службу, за наявності визначених підстав зобов'язана вчинити усі необхідні дії для одержання військовослужбовцем усіх належних сум грошового забезпечення.
Інше тлумачення, на переконання суду, не відповідатиме меті прийняття Постанови №153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та матиме ознаки дискримінації.
Більше того, у пункті 4 Окремого доручення Міністерства оборони України № 5601/уд від 26.09.2025, яке деталізує механізм реалізації Постанови №153 щодо підстав, порядку, процедури призначення і виплати Винагороди, вказано проводити виплату Винагороди військовослужбовцям, які після 13.02.2025 були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ) і не отримали належну їм Винагороду, шляхом внесення змін до наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини на підставі повідомлення (довідки) про проведення попередньої перевірки та оформлених належним чином підтверджуючих документів.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн, передбаченої постановою №153.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
У Окремому дорученні Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд визначено алгоритм дій щодо отримання відповідних документів, які підтверджують право військовослужбовця на отримання грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, та порядок виплати такої винагороди (шляхом внесення змін до наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Також в Окремому дорученні зазначено, що виплата винагороди військовослужбовцям проводиться за місцем проходження служби.
З огляду на наведене суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання військової частини НОМЕР_2 вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", з урахуванням вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення..
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем, в силу положень Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат в частині судового збору не проводиться.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень на підставі п. 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", з урахуванням вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО