20 січня 2026 року Київ № 320/37763/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач).
Просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.04.2025;
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», а з 07.04.2025 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначала, що пенсія за віком призначена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, у зв'язку із чим звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, проте отримала відмову.
Ухвалою суду від 30.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву разом із матеріалами пенсійної справи позивача, відповідно до якого просили суд у задоволенні позову відмовити.
Стверджували відсутність порушення прав позивача з боку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, обґрунтовуючи тим, що позивач звернулася 21.04.2025 із заявою до відповідача щодо переходу на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.04.2025 № 930090166469 відмовлено у переході на інший вид пенсії, оскільки за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та наданих до заяви документів установлено, що позивач отримує пенсію за віком, тож підстави для проведення перерахунку відсутні. Оскільки законодавством не передбачено зміни умов призначення одного і того ж виду пенсії, позивачу було відмовлено в переході на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, тож Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не є суб'єктом прийняття рішення та не є належним відповідачем, оскільки не порушувало прав та інтересів позивача.
У матеріалах справи наявні докази надсилання відзиву позивачу.
Від позивача будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надійшло.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.04.2025 вх. № 6028 про здійснення перерахунку та виплати пенсії, призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.04.2025.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.06.2025 № 2600-0212-8/114690, відповідач повідомив позивача про прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії та надіслав копію такого рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 28.04.2025 о/р 930090166469 відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки законодавством не передбачено зміни умов призначення одного і того ж виду пенсії. Із рішення встановлено, що позивач отримує пенсію за віком. Роз'яснено, що відповідно до статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 16 Закону України «Про звернення громадян», у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку.
У матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.04.2025 о/р 930090166469.
Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За змістом преамбули Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17 Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.
Викладена правова позиція Верховного суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У справі, що розглядається, встановлено, що позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV звернулася вперше 07.04.2025, а відтак відсутні підстави вважати, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим Законом, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в його постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Натомість, повертаючись до підстав і предмета цього спору, суд констатує, що не є предметом спору рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.04.2025 о/р НОМЕР_2 про відмову в перерахунку пенсії. У якості відповідача позивачем визначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у якості відповідача позивачем не визначено.
За правилами частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Як зазначалось, відзив на позовну заяву надісланий відповідачем на адресу позивача, тож останній достеменно відомо про його зміст, як і було відомо позивачу, що рішення про відмову в перерахунку пенсії від 28.04.2025 було ухвалено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке станом на день розгляду справи не оскаржувалось, в установленому законом порядку не скасоване, тож є чинним.
За весь час перебування справи у провадженні суду, від позивача будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі і згоди на заміну первісного відповідача належним, не надходило.
З огляду на визначений позивачем предмет спору у цій справі, суд перевіряє законність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виключно в межах дотримання процедури розгляду заяви позивача.
Як уже зазначалось, позивач звернулася до відповідача із заявою від 21.04.2025 вх. № 6028 про здійснення перерахунку та виплати пенсії, призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.04.2025.
Така заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким і було ухвалено рішення від 28.04.2025 про відмову в перерахунку пенсії, яке не є предметом оскарження у спірних правовідносинах.
За нормами пунктів 4.1, 4.2, 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.
Із системного аналізу наведених норм законодавства, установлено, що заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності з дотриманням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, а саме - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким і було ухвалено відповідне рішення про відмову в перерахунку, що не є предметом оскарження, тож судом не встановлено, а позивачем не доведено порушення її прав Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
За приписами частини п'ятої статті 48 Кодексу, під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як уже зазначено, до подання позову позивач була обізнана, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило їй в перерахунку пенсії.
Тож, із урахуванням того, що позивач не оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд доходить висновку про відсутність підстав для залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
При цьому, позивач не позбавлена права на оскарження в установленому законом порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.04.2025 о/р НОМЕР_2 про відмову в перерахунку пенсії.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази порушення прав позивача саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, а підстави і предмет позову не зводяться до оскарження дій та/або рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.