19 грудня 2025 року м. Київ справа №320/21866/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити виплату пільг на оплату житлово-комунальних послуг та плати за користування житлом за чотири місяці, а саме: з 11 жовтня 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 залучено до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 виправлено описку в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №320/21866/23. Відповідача замість «Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області» значено «Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Пенсійним фондом України позивачу неправомірно не було здійснено виплату пільг на оплату житлово-комунальних послуг та плати за користування житлом за чотири місяці, а саме: з 11 жовтня 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року та лютий 2023 року.
Пенсійним фондом України до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відзиву на позовну заяву до суду не надало.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2022 був призваний на військову службу по загальній мобілізації як військовозобов'язаний запасу на підставі наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України №2 від 22.02.2022 та Указу Президента України від 24.02.2022 №69.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.10.2022 №220 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 звільненого наказом командира Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України №369 від 27.09.2022 (за станом здоров'я) з 10.10.2022 виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено для зняття з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 11.10.2022 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 27.10.2022 №1611, захворювання старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_1 - захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія АВ №0033429 від 25.01.2023, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності. Інвалідність встановлена строком до 01.01.2025.
Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації позивачу видано посвідчення серія НОМЕР_2 від 30.01.2023, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, терміном до 01.01.2025.
У зв'язку з викладеним, позивач зазначає, що він має пільги на оплату житлово-комунальних послуг та плати за користування житлом, які були виплачені йому лише в березні та квітні 2023 року.
Так, як позивачу призначено пенсію 11.10.2022, то на його думку з цієї дати повинні бути виплачені спірні пільги.
Позивач, вважаючи оскаржувані дії протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі по тексту Закон №3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Так, стаття 13 вказаного Закону визначає, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги:
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
2) позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами;
3) безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
4) 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
5) 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання, та інші.
Відповідно до статті 7 Закону №3551 порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої цієї статті, визначається Кабінет Міністрів України.
Так, відповідно до пункту 7 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №685 від 08.09.2015, рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання документів.
Органи соціального захисту населення інформують щомісяця до 10 числа Мінветеранів про осіб, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни, за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218) (за наявності).
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем заявлені вимоги до Пенсійного фонду України про виплату йому пільг на оплату житлово-комунальних послуг та плати за користування житлом з моменту призначення йому пенсії, а не з моменту надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує п. 7-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 №94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, зазначена норма не врегульовує питання виплати пільг з оплати житлово-комунальних послуг та плати за користування житлом, а визначає момент, з якого виплачується підвищення до пенсії, визначене, зокрема, ст. 13 Закону №3551.
Разом з тим, суд зазначає, що п. 3-1 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №373 від 17.04.2019 визначено, що для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі: починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.
Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від заявників:
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30 листопада 2022 р. в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія);
органами Пенсійного фонду України - починаючи з 1 грудня 2022 р., у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, мобільний додаток Пенсійного фонду України, веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або Портал Дія).
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги:
на оплату житлово-комунальних послуг - виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування;
на придбання твердого палива і скрапленого газу - виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
Зазначені розрахунки проводяться:
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у вересні - листопаді 2022 р. до 25 числа, у грудні 2022 р. до 15 числа;
органами Пенсійного фонду України - до 25 числа кожного місяця починаючи із січня 2023 року.
Згідно з пунктом 14 Порядку №373 виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання або на рахунок в АТ "Ощадбанк", який відкривається органами Пенсійного фонду України без заяви пільговика.
Відшкодування витрат на оплату послуг з виплати і доставки пільг за місцем фактичного проживання одержувачів здійснюється уповноваженими органами за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі.
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що він у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №373 від 17.04.2019, звертався з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком.
З підстав викладеного вище суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову та у зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.