про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
20 січня 2026 року Київ № 320/2193/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Обухівської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та скасування рішення,
Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області в особі представника Майсуса Ігоря Петровича 08.01.2026 звернулось через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом (автоматизований розподіл здійснено 14.01.2026) до Обухівської міської ради Київської області.
Просили:
- визнати протиправними дії Обухівської міської ради Київської області щодо припинення договору оренди № 140 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Обухівської міської територіальної громади від 14.12.2021 по вул. Київська, 24 в м. Обухів Київської області, у зв'язку з аварійним станом будівлі, що унеможливлює подальше використання зазначеного майна;
- скасувати рішення вісімдесят сьомої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області № 1936-87-VIII, у частині, що стосується Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної (військової) адміністрації Київської області, прийняте рішення щодо припинення договору оренди № 140 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Обухівської міської територіальної громади від 14.12.2021 по вул. Київська, 24 в м. Обухів Київської області, у зв'язку з аварійним станом будівлі, що унеможливлює подальше використання зазначеного майна.
За правилами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
За нормами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У цьому випадку, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, та здійснюючи перевірку щодо підсудності цієї справи адміністративному суду, суд уважає за необхідне зазначити таке.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Зі змісту позовної заяви слідує, що 27.11.2025 рішенням вісімдесят сьомої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області № 1936-87-VIII (далі-рішення) у частині, що стосується Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної (військової) адміністрації Київської області, прийнято рішення про припинення договору оренди № 140 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Обухівської міської територіальної громади, від 14.12.2021, розташованого за адресою: вул. Київська, 24, м. Обухів, Київської області, у зв'язку з аварійним станом будівлі, що унеможливлює подальше використання зазначеного майна. Вказаним рішенням також зобов'язано довести його до відома Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації та повідомити про необхідність звільнення адміністративної будівлі на наступний день після набрання чинності рішення. Рішення було надано до Управління 04.12.2025, про що свідчить номер вхідної кореспонденції.
Відповідно до заяви Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Обухівського міського голови Київської області від 02.11.2021 № 60/29-3056 про включення до Переліку другого типу (передача майна без проведення аукціону) частини нежитлового приміщення, на підставі пункту 1 статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», було виявлено намір у отримання в оренду частину нежитлового приміщення громадського призначення, площею 404,7 м2, за адресою: вул. Київська, 24, м. Обухів, Київська область, для розміщення Управління, на строк 5 років.
Листом від 29.11.2021 № 3809 Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області повідомив про прийняте рішення сесії Обухівської міської ради від 25.11.2021 № 456-17-VIII щодо передачі в оренду нежитлових приміщень, загальною площею 404,70 квадратних метрів, які знаходяться за адресою: вул. Київська, 24, м. Обухів, Київська обл. для розміщення Управління та включення комунального майна до переліку другого типу.
За твердженнями позивача, договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Обухівської міської територіальної громади від 14.12.2021 № 140 був укладений з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України.
22.10.2025 на електронну адресу Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної (військової) адміністрації Київської області надійшов лист-попередження № 3559 від виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області щодо розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, згідно з яким Управління мало б протягом 3 робочих днів підписати додаткову угоду про розірвання договору оренди орендованого майна, а також акт повернення з оренди орендованого майна та протягом 30 календарних днів звільнити адміністративну будівлю за адресою: вул. Київська, 24, м. Обухів, Київська область. Лист з додатками був наданий до Управління 04.11.2025.
Згідно з пунктом 12.1 Розділу А «Змінювані умови договору» договору строк дії становить 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців: з 14.12.2021 по 14.11.2026 включно.
У своєму рішенні щодо припинення договору відповідач керується пунктом 12.6.1.2 Розділу 12 «Строк чинності, умови зміни та припинення договору», який у свою чергу визначає: « 12.6.1.2. якщо підставою припинення договору є обставини, передбачені абзацами 3-8 частини першої статті 24 Закону, договір уважається припиненим з дати настання відповідної обставини на підставі рішення Орендодавця».
Відповідно до абзаців 3-8 частини першої статті 24 Закону України від 03.10.2019№ 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди припиняється у разі: приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди.
Із посиланням на правову позицію Верховного Суду, позивач зазначає, що знищення об'єкта оренди та значне пошкодження - це різні юридичні категорії, а аварійний стан сам по собі не є знищенням. Факт значного пошкодження або аварійного стану не створює автоматичних підстав для припинення договору оренди, доки об'єкт може бути відновлений або використаний з обмеженнями. Підставою для припинення договору оренди через знищення об'єкта є належне доказування повної втрати або неможливості відновлення майна, як це зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 916/530/23. Зазначили, що жодного акта обстеження або іншого належного документа, який би підтверджував аварійний стан будівлі за адресою: вул. Київська, 24, м. Обухів, позивачу не надавалось і до відома не доводилось. Таким чином, на переконання позивача, відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт аварійності будівлі.
Оскільки договір оренди № 140 від 14.12.2021 не містить положень щодо можливості його припинення у зв'язку з аварійним станом будівлі, а відповідачем не доведено наявність передбачених законом підстав для такого припинення, на думку позивача, оскаржуване рішення суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду. Рішення вісімдесят сьомої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області № 1936-87-VIII є індивідуальним адміністративним актом у розумінні статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки адресоване конкретному суб'єкту та безпосередньо впливає на його права та обов'язки.
Вирішуючи питання щодо підсудності цієї справи окружному адміністративному суду, в контексті публічно-правових відносин між учасниками справи, що носять обов'язковий характер для юрисдикції адміністративного суду, беручи до уваги наявність приватноправового інтересу позивача, суд зазначає таке.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спірних правовідносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 685/1346/15-а.
Суд резюмує, що предметом цього спору є рішення вісімдесят сьомої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області № 1936-87-VIII, у частині, що стосується Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної (військової) адміністрації Київської області, щодо припинення договору оренди № 140 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Обухівської міської територіальної громади від 14.12.2021 по вул. Київська, 24 в м. Обухів Київської області, у зв'язку з аварійним станом будівлі, що унеможливлює подальше використання зазначеного майна.
За правилами частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Тож, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
За змістом наведених правових норм, суд, шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18.
Суд зазначає, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає протиправними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.05.2020 у справі № 462/1055/19.
За нормами статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За правилами частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до пунктів 6, 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Суд наголошує, що не є публічно-правовим спір щодо управлінських дій суб'єкта владних повноважень, у цьому випадку - Обухівської міської ради Київської області, які були спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області на підставі рішення вісімдесят сьомої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області № 1936-87-VIII, у частині, що стосується Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної (військової) адміністрації Київської області, щодо припинення договору оренди № 140 нерухомого майна, що належить до комунальної власності Обухівської міської територіальної громади від 14.12.2021 по вул. Київська, 24 в м. Обухів Київської області, у зв'язку з аварійним станом будівлі, що унеможливлює подальше використання зазначеного майна, у зв'язку із чим справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За приписами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання вимог указаної норми суд роз'яснює, що розгляд такої справи віднесено до відповідного господарського суду з дотриманням правил підсудності, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною третьою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Крім того, оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про відмову у відкритті провадження у справі без фактичного повернення матеріалів позовної заяви з додатками позивачу.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Обухівської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.