19 грудня 2025 року м. Київ справа №755/22039/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, від 28.03.2018 №214, від 18.04.2018 №280 про відмову позивачу та його дружині ОСОБА_2 у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення не обґрунтованими, не правомірними і такими, що порушують законні права, як громадян держави Україна на отримання цієї грошової компенсації;
зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, позивача та його дружину ОСОБА_2 для постановки на облік у Дніпровському районі м. Києва на отримання цієї грошової компенсації.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.12.2024 справу №755/22039/24 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, від 28.03.2018 №214, від 18.04.2018 №280 про відмову позивачу та його дружині ОСОБА_2 у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення не обґрунтованими, не правомірними і такими, що порушують законні права, як громадян держави Україна на отримання цієї грошової компенсації.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 (Свідоцтво про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 від 26.07.2024, видано повторно) є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується Довідками виданими Управлінням (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.04.2024 №3004-7002003667 та від 30.10.2023 №3004-7001916787.
Позивач також є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області від 19.09.2016 Серія НОМЕР_2 та Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.05.2016 №3491/01/12-2016, виданої Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області.
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ №369069 від 21.09.2021 ОСОБА_1 наявна ІІ група інвалідності з 25.07.2021, захворювання так, пов'язано з проходженням служби в поліції.
Також відповідно до Витягу з розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.07.2024 №484 «Про розгляд заяв громадян та організацій Дніпровського району з питань квартирного обліку» ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 прийняті на квартирний облік в Управлінні соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації як внутрішньо переміщені особи з 2024 року. На квартирному обліку вважати з 04.10.2021.
Позивач 02.09.2024 звернувся із заявою до відповідача про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, від 28.03.2018 №214, від 18.04.2018 №280.
Рішенням комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, від 28.03.2018 №214, від 18.04.2018 №280 від 24.10.2024 №168 відмовлено позивачу у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, оскільки у власності дружини позивача наявна житлова площа 7,62 м2 та відчужено майно.
Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» було затверджено Порядок виплати грошової компенсації №280, який визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 р. і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації № 280 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24 лютого 2022 року.
Грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам, призначена до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 142 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280», виплачується в порядку та на умовах, передбачених зазначеною постановою.
Право на отримання грошової компенсації також зберігається за внутрішньо переміщеними особами, яким було призначено грошову компенсацію до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 р. № 263 «Деякі питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» і які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території, яка включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - територія, на якій ведуться бойові дії), та відомості про яких включено до бази даних.
Згідно із пунктом 3 Порядку виплати грошової компенсації № 280 грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам виплачується у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених абзацами шостим і сьомим пункту 16 цього Порядку, в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція).
Абзацами шостим і сьомим пункту 16 цього Порядку визначено, що у разі незабезпечення протягом поточного бюджетного року виплати грошової компенсації в повному обсязі у зв'язку із зміною опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла за бажанням внутрішньо переміщеної особи, якій виплата грошової компенсації здійснюється у поточному році, грошова компенсація може бути виплачена без проведення такого перерахунку, що підтверджується її заявою.
Сума доплати до перерахованого комісією розміру грошової компенсації у зв'язку із зміною опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла може бути виплачена внутрішньо переміщеній особі у наступному бюджетному році, якщо внутрішньо переміщеною особою не придбане житло.
Згідно із пунктом 4 Поряду виплати грошової компенсації № 280 за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб про призначення грошової компенсації (далі - комісія).
До складу комісії входять представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, всеукраїнських громадських об'єднань ветеранів (за їх згодою).
За правилами пункту 5 цього Порядку до повноважень комісії належить, зокрема:
перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, зміни місця проживання, у зв'язку з втратою статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зняття з квартирного обліку тощо);
прийняття рішення про надання дозволу внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), на відкриття поточного рахунка (за стандартом IBAN) із спеціальним режимом використання (далі - спеціальний рахунок) у відділенні АТ «Ощадбанк» (далі - уповноважений банк) за місцем перебування на обліку в базі даних;
прийняття рішення про виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з такої території, за місцем перебування на обліку в базі даних;
скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами.
Суд зазначає, що згідно із другим та третім абзацами пункту 6 Порядку виплати грошової компенсації № 280 внутрішньо переміщена особа подає заяву про надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування на обліку в базі даних або заяву про виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, за місцем перебування на обліку в базі даних до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, в якому вона перебуває на обліку в базі даних (далі - уповноважений орган).
У заяві внутрішньо переміщена особа зазначає інформацію про те, що на території, на якій ведуться бойові дії та з якої вона перемістилася, було призначено грошову компенсацію, відкрито спеціальний рахунок, кошти грошової компенсації виплачено (виплачено не в повному обсязі) і перераховано на такий рахунок та не використано або кошти грошової компенсації не виплачено.
Орган соціального захисту населення не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.
Уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дня прийняття заяви про надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних або заяви про виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних та копій документів, зокрема електронних копій та/або відомостей з них, що посвідчують її особу, відомостей, що підтверджують факт призначення їй грошової компенсації (перерахунку розміру грошової компенсації у зв'язку із зміною показників опосередкованої вартості спорудження житла), або рішення комісії про призначення (про перегляд такого рішення у зв'язку із зміною показників опосередкованої вартості спорудження житла) їй грошової компенсації (витягу з протоколу засідання комісії), за попереднім місцем проживання, довідки про облік вносить до комісії подання про надання дозволу на відкриття спеціального рахунка або подання про виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії (пункт 8 Поряду виплати грошової компенсації № 280).
Після отримання заяви про зміни у майновому стані та/або у складі сім'ї, зміни місця проживання, втрати статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про облік, зняття з квартирного обліку тощо орган соціального захисту населення або уповноважений орган протягом п'яти робочих днів вносить до комісії подання про перегляд рішення про призначення грошової компенсації (пункт 9 Поряду № 280).
Відповідно до підпунктів 2, 6 пунктом 13 Порядку виплати грошової компенсації №280 визначено, що Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстав: подання недостовірних відомостей; внутрішньо переміщена особа та члени її сім'ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на об'єкти незавершеного житлового будівництва чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу України (на кожного члена сім'ї), що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану), або таке нерухоме майно було відчужено протягом п'яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації.
Так, судом встановлено, що позивач 02.09.2024 звернувся із заявою до відповідача про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, від 28.03.2018 №214, від 18.04.2018 №280.
До розрахунку грошової компенсації позивач включив свою дружину ОСОБА_2 .
У поданій заяві позивач повідомив, що він і члени його сім'ї не володіють власністю на житлові приміщення, що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території.
Однак, відповідачем під час перевірки відомостей та документів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна було встановлено, що у дружини позивача ОСОБА_2 у приватній спільній частковій власності знаходиться 1/5 частина квартири площею 39,1кв.м. у АДРЕСА_1 та у приватній спільній частковій власності частина будинку площею 120,1кв.м. у м. Львові.
Вказане підтверджується наданими відповідачем довідками з Державного реєстру речових прав від 04.09.2024 №393524763 та №393519269.
Позивачем не надано пояснень та доказів на спростування тверджень відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, від 28.03.2018 №214, від 18.04.2018 №280, прийнято відповідачем правомірно.
У зв'язку із тим, що судом визнано правомірним оскаржуване рішення позовні вимоги в частині зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію з розгляду заяв про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на територіях, підконтрольних державі Україна, позивача та його дружину ОСОБА_2 для постановки на облік у Дніпровському районі м. Києва на отримання цієї грошової компенсації, задоволеними бути не можуть.
З підстав викладеного вище суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову та у зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.