20 січня 2026 року м. Київ справа №320/17801/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511ад "Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад" в частині, що стосується його;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 та з 01.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад "Про виплату додаткових винагород" з урахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 у розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та не вибував з її складу протягом періоду дії воєнного стану, а тому перебував безпосередньо в районах бойових дій (Київська обл.) з 01.03.2022 по 10.08.2022 (період, протягом якого Київська область належала до районів бойових дій), де виконував обов'язки військової служби, а також бойові накази (розпорядження). Незважаючи на це, позивач не отримував додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.03.2022 по 10.08.2022 з розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що згідно з Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.07.2016 року №139 позивача з 24.07.2016 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення по загальновійськовій нормі та допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою водій-механік групи регламенту та ремонту засобів наземного обладнання та планеру технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки, ВОС-837037А/256 .
В подальшому згідно з Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.08.2016 року № 156 позивача призначено наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.07.2016 року № 85-РС на посаду водія-механіка групи регламенту та ремонту засобів наземного обладнання та планеру технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки ВОС/837037А/256 та вважати таким, що з 17.08.2016 року прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.11.2020 року № 209 позивача призначено наказом командира НОМЕР_3 бригади тактичної авіації повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 02.11.2020 року № 34-рс на посаду старшого механіка обслуги обслуговування засобів автоматизованого контролю та електронної автоматики інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , ВОС-263789А.
Між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 02.11.2020 року укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу. Строк дії контракту 3 (три) років.
Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 25.07.2016 року, що підтверджується Довідкою №57, виданою відповідачем 09.02.2023 року.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України» для забезпечення належної організації відбиття збройної агресії Російської Федерації та визначення районів бойових дій Головнокомандувачем Збройних Сил України 13.03.2022 року Наказом №84 «Про визначення районів ведення бойових дій» наказана визначити райони ведення бойових дій, якими була, зокрема, Київська область протягом 24.02.2022, 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, з 01.03.2022 по 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, з 07.03.2022 по 09.03.2022, з 10.03.2022 по 12.03.2022.
Також Наказом Головнокомандувача ЗСУ від 01.04.2022 №102 до районів ведення воєнних (бойових) дій з 13.03.2022 по 31.03.2022 року належала, серед інших, Київська область.
В періоди з 01.04.2022 по 20.04.2022 та з 21.04.2022 по 30.04.2022 до районів ведення воєнних (бойових) дій відповідно до Наказу Головнокомандувача ЗСУ від 30.04.2022 року №125 також входила Київська область.
Відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.09.2022 №237 Київська область входила до районів ведення воєнних (бойових) дій до 10.08.2022 року.
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 25.07.2016 року та не вибував з її складу протягом періоду дії воєнного стану.
Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад «Про виплату додаткових винагород» особовому складу військової частини (в тому числі військовослужбовцям строкової служби) за безпосередню участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких дія ( заходах) за період з 24.02.2022 по 30.04.2022 року.
Пізніше, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 511ад «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад» від 07.10.2022 року були внесені зміни до додатку 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 щодо нарахування додаткових винагород. Згідно з вказаними змінами відповідачем не було включено період безпосередньої участі позивача у бойових діях з 03.03.2022 по 30.04.2022 року, що призвело до невиплати йому додаткової винагороди за вказаний період та за період з 01.05.2022 до 10.08.2022.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Зокрема, Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.10.2025 №4643-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан наразі продовжено до 03.02.2026.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Кабінет Міністрів України на виконання означених указів Президента України ухвалив Постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану", якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції від 28.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму №248/1298 від 25.03.2022.
У пункті 1 вищезазначеної телеграми зазначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Урядом України була прийнята Постанова №793 від 07.07.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (набрала чинності 19.07.2022, оскільки вперше була опубліковано в газеті Урядовий кур'єр від 19.07.2022 №156), згідно якою були внесені відповідні зміни до Постанови №168.
Так, згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції від 07.07.2022), порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Також, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України було видано окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 (далі - Окреме доручення Міністра).
Пунктом 13 Окремого доручення Міністра вважається такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529.
Згідно пункту 1 Окремого доручення Міністра, під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Так, пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Пункт 3 Окремого доручення, зазначає, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Окремим дорученням Міністра встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Суд наголошує на тому, що лише перебування позивача в районі ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини, яка веде бойові дії, не є підставою для врахування періоду його перебування у Військовій частині № НОМЕР_4 в якості підстави для виплати підвищеної винагороди до 100 000 грн на місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 20.06.2024 у справі № 400/249/23, від 27.06.2024 у справі № 380/5880/23, від 06.06.2024 у справі № 400/1217/23.
Суд не бере до уваги ту обставину, що у Київській області протягом березня - серпня 2022 року велися активні бойові дії, оскільки активні бойові дії на території громади (розташування військової частини), де позивач проходив службу, були припинені у квітні 2022 року.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно цього Переліку останнім днем припинення можливості бойових дій на території Київської області є 01.04.2022.
Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
Суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач у спірний період виконував будь-які бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним вище умовам.
Отже, позивачем не надано жодних доказів своєї безпосередньої участі в бойових діях, як і не надано відповідних бойових розпоряджень командира військової частини.
Таким чином, судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу відповідно до Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, а не 100 000 грн, тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що задоволенню не підлягають.
Так, з аналізу матеріалів справи та норм права суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача у частині щодо визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невнесенні періодів безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), а саме з 01.03.2022 по 30.03.2022 та з 01.04.2022 по 30.04.2022 у наказ командира військової частини НОМЕР_1 №511ад від 07.10.2022 протиправною є необґрунтованими, оскільки доказів приймання позивачем безпосередньої участі у бойових діях суду не надано.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо прийняття наказу про участь позивача у в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) та виплати 100 000 грн, не підлягають задоволенню, оскільки є похідними та, як зазначено судом, позивачем не доведено факт приймання безпосередньої участі в бойових діях.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судові витрати підлягають відшкодуванню стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, лише при задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.