про відмову в задоволенні відводу судді
20 січня 2026 року 640/17291/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора, що полягають у наданні неповної інформації, що запитується Позивачем у пунктах: №1, №2, №3 запиту про доступ до публічної інформації від 25.09.2022 та пункті №1 запиту про доступ до публічної інформації від 19.09.2022;
- зобов'язати Відповідача повторно розглянути питання, викладені у пунктах №1, №2, №3 запиту про доступ до публічної інформації від 25.09.2022, та надати достовірну, точну, повну, перевірену інформацію, а саме:
1. Копії документів, які створювались з 16.04.2021 по 20.09.2021, зберігаються в Офісі Генерального прокурора, підтверджують або спростовують дійсний допуск до роботи ОСОБА_1 на підставі наказу №365ц від 16.04.2021 Генерального прокурора, і фактичне виконання у цей період часу своїх функціональних обов'язків «прокурора другого відділу процесуального керівництва…Генеральної прокуратури України»;
2. Копії посадової інструкції або Розподілу обов'язків між працівниками і Положення структурного підрозділу з визначеними завданнями і функціями «прокурора другого відділу процесуального керівництва…Генеральної прокуратури України» ОСОБА_1 які регламентують його права і обов'язки на підставі наказу Генерального прокурора №365ц від 16.04.2021, з якими Позивача було ознайомлено під розпис;
3. У разі не створення Офісом Генерального прокурора запитуваної інформації, яка вказана Позивачем у пунктах 1-2 даного запиту (від 25.09.2022), повідомити про це надавши достовірну, точну і повну інформацію відповідно Закону.
- зобов'язати Відповідача повторно розглянути питання, викладені у пункті №1 запиту про доступ до публічної інформації від 19.09.2022, та надати достовірну, точну, повну, перевірену інформацію, а саме: Інформацію про виконану прокурором другого відділу… Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 на цій посаді конкретну роботу відповідно до покладених на прокуратуру функцій згідно статті 2 Закону України «Про прокуратуру», статті 131-1 конституції України з 16.04.2021;
- визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо надання недостовірної, неточної інформації про те, що «Наказом Генерального прокурора від 16.04.2021 №365-ц… ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України», вказану Відповідачем у листах від 23.09.2022 №27/3-972вих22 та від 30.09.2022;
- зобов'язати Відповідача спростувати недостовірну та виправити неточну інформації надану Відповідачем у листі від 23.09.2022 №27/3-972вих22 та листі від 30.09.2022 про те, що «Наказом Генерального прокурора від 16.04.2021 №365-ц… ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва, управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/17291/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 березня 2024 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
19 січня 2025 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до суду заяву про відвід судді Кочанової П.В. Заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Кочанова П.В. більше 1 року 10 місяців не здійснює розгляд справи, що свідчить про те, що суддя має упереджене і необ'єктивне ставлення до позивача та умисно затягує її розгляд на користь відповідача.
Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Крім того, частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З системного аналізу підстав, які наведені у статтях 36 - 39 КАС України слідує, що особа, яка заявляє відвід, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
Суд зазначає, що розгляд судом адміністративної справи поза межами строків, визначених КАС України, зумовлений надмірною навантаженістю суддів Київського окружного адміністративного суду внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва. Так, після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва виникла потреба у розподілі справ, які перебували у його провадженні, між суддями Київського окружного адміністративного суду. Цей процес призвів до значного збільшення навантаження на суддів, які вже й так мали у провадженні справи.
Крім того, поточне надходження нових позовів та матеріалів, у зв'язку зі зміною територіальної підсудності, збільшилося в декілька разів.
Наразі судді Київського окружного адміністративного суду знаходяться в ситуації, в якій вони не можуть дотримуватися процесуальних строків розгляду справ (заяв/клопотань) з об'єктивних причин. Усі судді Київського окружного адміністративного суду докладають значних зусиль та роблять все можливе, щоб забезпечити справедливий, якісний і своєчасний розгляд справ (заяв/клопотань).
Водночас, у період з січня 2024 року по 16 січня 2026 року на суддю Кочанову П.В. розподілено 5602 позовних заяв та заяв, які об'єктивно не можуть бути розглянуті в строк, передбачений КАС України.
Одночасно суд звертає увагу на положення статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відтак, порушення строків розгляду даної справи не може свідчити про упередженість чи зацікавленість судді під час розгляду справи
Крім того, відповідно до правових позицій, висловлених Верховним Судом в ухвалах від 31.10.2023 у справі № 990/278/23, від 23.11.2023 у справі № 380/17241/22 не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Суд констатує, відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи, та зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді.
У свою чергу, заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями (діями) судді є прямим порушенням заявником вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною дванадцятою статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід судді, суд постановляє ухвалу.
Заява про відвід надійшла до суду у межах визначеного частиною четвертою статті 40 КАС України строку, визнавши при цьому відвід необґрунтованим, суд вважає за необхідне передати заяву про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду що розглядає справу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, Київський окружний адміністративний суд міста Києва, -
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни в адміністративній справі №640/17291/22 - необґрунтованою.
Передати матеріали справи №640/17291/22 для вирішення питання про відвід судді Кочанової Поліни Валеріївни суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 січня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кочанова П.В.