19 січня 2026 року м. Київ № 320/54828/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд постановити рішення, яким визнати постанову НКРЕКП від 22.12.2021 №2770 протиправною та нечинною.
Ухвалою суду подану позовну заяву залишено без руху, позивачеві визначено строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено різні процедури оскарження актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів.
Верховним Судом, зокрема у постановах за результатами розгляду справ від 14.12.2020 у справі N 640/12695/19, від 23.12.2021 N 640/1125/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі N 9901/415/18 та від 18.12.2018 у справі №9901/657/18 визначено критерії розмежування актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів. Так, нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою. Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи (виду) кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб'єктів, не вичерпують свою обов'язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.
Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб'єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв'язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 9 ст. 14 зазначеного закону Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Норми постанови НКРЕКП є обов'язковими для виконання позивачем, тобто встановлені в оскаржуваній постанові тарифи ПрАТ «Уманьгаз» зобов'язане застосовувати при наданні населенню послуг з розподілу природного газу. Норми оскаржуваної постанови поширюються на невизначене коло осіб - споживачів послуг з розподілу природного газу та розраховані на неодноразове застосування, що є ознаками нормативно-правового акту.
Верховним Судом сформована правова позиція, викладена зокрема у постановах 21.12. 2019 справа N 826/14366/15, від 01.08.2024 справа N 160/17561/20, відповідно до якої постанови НКРЕКП про встановлення тарифів з надання послуг населенню за своєю природою є нормативно-правовими актами. Позови про визнання їх протиправними та скасування мають розглядатися судами з урахуванням особливостей, встановлених ст. 264 КАС України, тобто за правилами оскарження нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначені ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правила цієї статті згідно п. 2 ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вимог позивача, адміністративну справу належить розглядати з урахуванням особливостей визначених ст. 264-265 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 12 КАС України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до приписів частин четвертої-шостої статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.
Згідно частини 6 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 12, 243, 256, 260, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №320/54828/25 за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання у даній справі на 10 лютого 2026 року о 12 год. 30 хв.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
Витребувати докази по справі від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- належним чином засвідчену копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо №2770 від 22.12.2021.
Зобов'язати відповідача згідно з статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо № 2770 від 22.12.2021 у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Докази на підтвердження здійснення публікації надати до суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.