16 січня 2026 року № 320/1201/26
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича про визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича про визнання протиправними та скасування постанов.
Разом з позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича №63586373 від 11.11.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 217 115,75 грн., в залишку суми 215 860,93 грн. у виконавчому провадженні №79876103 до набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи щодо оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича №63586373 від 11.11.2020 р.;
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича №63586223 від 11.11.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 45 623,24 доларів США, в залишку суми 45 464,20 доларів США у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи щодо оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича №63586223 від 11.11.2020.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що внаслідок пред'явлення Відповідачем-1 постанови №63586223 від 11.11.2020 р. та постанови №63586373 від 11.11.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди на виконання, приватному виконавцю Горелику Є.Б., до позивача буде застосовано весь спектр засобів примусового стягнення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: арешт банківських рахунків, арешт рухомого та нерухомого майна, опис майна та реалізація його в рамках виконавчого провадження. Зокрема, згідно інформації в Автоматизованій системі виконавчого провадження приватним виконавцем Гореликом Є.Б. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 виставлено платіжну інструкцію № 34880 від 25.12.2025 р. про списання з рахунку Позивача грошових коштів в сумі 216 228,14 грн.
Примусове виконання вищевказаних постанов про стягнення з боржника основної винагороди в період розгляду адміністративної справи до моменту набрання рішенням законної сили призведе до негативних наслідків у Позивача у зв'язку із потенційною втратою 45 464,20 доларів США та 215 860,93 грн. у вигляді списання коштів з рахунків чи позбавлення майна на дану суму шляхом його реалізації.
Відповідно до приписів частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування наведеного положення КАС України, розгляд заяви представника позивача про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
При цьому, суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідністю застосування таких заходів тим, що у разі пред'явлення постанови №63586223 від 11.11.2020 р. та постанови №63586373 від 11.11.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди на виконання приватному виконавцю Горелику Є.Б., до позивача буде застосовано весь спектр засобів примусового стягнення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: арешт банківських рахунків, арешт рухомого та нерухомого майна, опис майна та реалізація його в рамках виконавчого провадження.
Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржувані постанови №63586223 та №63586373 прийняті 11.11.2020, разом з тим із заявою про забезпечення позову заявник звернувся 09.01.2026. Отже, заявником не доведено та не обґрунтовано, в чому саме полягає терміновість застосування заходів забезпечення позову, враховуючи ту обставину, що виконавчих проваджень №63586223 та №63586373, були відкриті 11.11.2020, а з заявою про забезпечення позову заявник звернувся 09.01.2026.
Також, у заяві про забезпечення позову не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, таке базується на його припущеннях.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Лиска І.Г.