ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" січня 2026 р. справа № 300/6523/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій, -
Адвокат Юрчук С.В., в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 10 000 доларів США, що становить 138 900 (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот) гривень (по курсу долара США в розмірі 13,89 гривень, встановленого НБУ в гривневому еквіваленті станом на 27.08.2014) в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу №94868-43.6 від 27.08.2014 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» у розмірі 10 000 доларів США, що становить 138 900 (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот) гривень (по курсу долара США в розмірі 13,89 гривень, встановленого НБУ в гривневому еквіваленті станом на 27.08.2014).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» укладено договір №94868-43.6 банківського вкладу в іноземній валюті «Незалежність 2014», на виконання умов якого позивач внесла на рахунок грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США. Позивач наголосила, що постановою Правління Національного банку України від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» з 17.07.2015 здійснена ліквідація банку. 31.07.2015 позивач подала заяву про повернення банківського вкладу. Однак незважаючи на наявність вкладу гарантована сума відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 виплачена не була. Також зазначено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив про включення позивача до четвертої черги кредиторів. Однак, сума вкладу не перевищує 200 000,00 грн, позивач є особою похилого віку, а тому мала бути включена не до четвертої черги, а до третьої черги вимог кредиторів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
14.10.2025 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив щодо позовних вимог та у їх задоволенні просив відмовити. Так, зазначено, що в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає про те що, вона включена до Переліку та Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», а також про те, що Фондом гарантування вкладів виплачена їй гарантована сума. Так, 25.06.2015 в період дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1 була виплачена гарантована сума у розмірі 13 058,98 грн. Гарантована сума у розмірі 186 941,02 грн була включена уповноваженою особою на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» до Переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. 28.07.2015 ОСОБА_1 отримала від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суми відшкодування в розмірі 186 941,02 грн. через банк-агент АБ «Укргазбанк». За звітом банку-агенту Фонду АБ «Укргазбанк» зазначена гарантована сума була виплачена. Таким чином, загальна гарантована сума, отримана ОСОБА_1 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає 200 000,00 грн. Також вкладника Книшук І.Р. включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» із сумою 46 368,25 грн. З огляду на вищевикладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 38-42).
Позивач та його представник правом на подання відповіді на відзив не скористались.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
17.08.2009 між ОСОБА_1 та акціонерним банком «Київська Русь» укладено договір №5640-02 банківського вкладу в іноземній валюті «Стабільний прибуток» (а.с. 14-15).
Також між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» укладено договір №94868-43.6 банківського вкладу в іноземній валюті «Незалежність 2014», на виконання умов якого позивач внесла на рахунок грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США (а.с. 16).
19.03.2015 постановою Правління Національного банку України №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 від 19.03.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно із яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».
Відповідно до постанови Правління НБУ №460 від 16.07.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
Так, стосовно ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено процедуру виведення банку з ринку шляхом ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не заперечується сторонами.
31.07.2015 позивач подала до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» заяву про задоволення вимог кредитора, у якій просила визнати її кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» та включити її до Реєстру вимог кредиторів (а.с. 17).
Однак, як зазначає позивач, гарантована сума відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб їй не виплачена.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1335 від 13.07.2020 з 16.07.2020 відкликані повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь» делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 №3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» та ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с. 50-52).
Також 25.01.2021 ОСОБА_1 зверталась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про перенесення її вимог з четвертої до третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь», на яку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом за вих. №57-036-2015/21 від 11.02.2021 надав відповідь, у якій роз'яснив, що вимоги ОСОБА_1 не можуть бути перенесені у третю чергу, так як це суперечить Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 20-21).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати гарантованої суми відшкодування коштів, представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулює Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI, у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини першої статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Частиною другою статті 4 цього Закону також установлено, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом та ін.
На підставі частин першої та другої статті 6 Закону №4452-VI в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Частинами першою другою, шостою статті 26 Закону №4452-VI регламентовано, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №4452-VI, Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
За приписами статті 27 Закону №4452-VI (в редакції Закону від 16.07.2015 №629-VIII), Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №4452-VI, відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
Статтею 28 Закону №4452-VI передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своєму офіційному веб-сайті про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Визначена частиною 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» черговість задоволення вимог кредиторів до банку не позбавляє та не обмежує вкладників банку права на повернення вкладу, а лише зумовлює певні процедурні питання здійснення ними цього права.
Отже, названими нормами врегульовано алгоритм дій, який має забезпечити вкладникам відшкодування коштів за рахунок Фонду (в межах граничних сум такого відшкодування).
Суд зазначає, що визнання ПАТ «Банк «Київська Русь» неплатоспроможним та запровадження процедури його ліквідації, як юридичної особи, зумовили для ОСОБА_1 настання правових наслідків, зокрема, необхідність застосування спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення у передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та черговості. Вказаним правом позивач скористалась та, як уже встановлено, 31.07.2015 позивач подала до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» заяву про задоволення вимог кредитора, у якій просила визнати її кредитором ПАТ «Банк «Київська Русь» та включити її до Реєстру вимог кредиторів (а.с. 17).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 по справі №910/23398/16 зазначила, що «...Згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою...».
Суд встановив, що ОСОБА_1 включена до Переліку та Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що Фондом гарантування вкладів виплачена їй гарантована сума, зокрема, 25.06.2015 в період дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_1 виплачена гарантована сума у розмірі 13 058,98 грн, що підтверджується витягом з Переліку виплачених відшкодувань ПАТ «Банк «Київська Русь» станом на 06.01.2025 (а.с. 47).
Окрім цього, гарантована сума у розмірі 186 941,02 грн. була включена уповноваженою особою на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» до Переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (а.с. 48).
28.07.2015 ОСОБА_1 отримала від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суми відшкодування в розмірі 186 941,02 грн через банк-агент АБ «Укргазбанк», що також підтверджується витягом з Переліку виплачених відшкодувань ПАТ «Банк «Київська Русь» станом на 06.01.2025 (а.с. 47).
Таким чином, суд з'ясував, що загальна гарантована сума, отримана ОСОБА_1 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає 200 000,00 грн.
Окрім цього, судом встановлено, що і не заперечується учасниками справи, що вкладника ОСОБА_1 включено до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь» із сумою 46 368,25 грн.
Водночас, вимоги позивача про перенесення її до третьої черги реєстру є необґрунтованими, а також такими, що суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, з цього приводу відповідач листом за вих. №57-036-2015/21 від 11.02.2021 надавав роз'яснення позивачу, а саме про те, що вимоги ОСОБА_1 не можуть бути перенесені у третю чергу.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону Фонд припиняє виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день затвердження ліквідаційного балансу банку та не пізніше наступного робочого дня розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про припинення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.
З огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 52 Закону вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
У зв'язку з тим, що з 17.07.2015 у ПАТ «Банк «Київська Русь» введено тимчасову адміністрацію та розпочату процедуру ліквідацію, вказане унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів у таких правовідносинах.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 по справі №381/2821/19.
Окрім того, постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 по справі №761/16124/15-ц зазначено, що:
« 86. Велика Палата Верховного суду вважає, що інший підхід до задоволення вимог окремих кредиторів, у тому числі вкладників, може негативно вплинути на принцип конкурсу кредиторів, на якому ґрунтується процесуальний механізм інституту неспроможності.
87. Для запобігання виникненню випадкових переваг чи преференцій окремих кредиторів, що першими звернулись за стягненням свої боргів, доктрина і судова практика випрацювали конкурсний процес, у якому об'єднуються разом усі конкуруючі вимоги кредиторів, а механізм їх задоволення має колективний характер. Конкурс заводить у єдиний процесуальний механізм разом усі конкуруючі вимоги кредиторів для їх задоволення з одного джерела, яким є активами неплатоспроможного боржника».
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виплачено ОСОБА_1 25.06.2015 гарантована сума у розмірі 13 058,98 грн та 28.07.2015 гарантована сума у розмірі 186 941,02 грн, тобто загальна виплачена сума становить 200 000 грн, а решта в сумі 46 368,25 грн включена до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Київська Русь», суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних доказів, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Представнику позивача та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.