21 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/5893/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Лихачова Романа Борисовича (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №28 від 01.05.2025 року про відмову ОСОБА_1 в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що є особою, яка здійснює догляд за своєю бабусею ОСОБА_2 . Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року за №3543-XII, у зв'язку з викладеним, позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Проте, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було ухвалене рішення про відмову в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню.
28 липня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Дану ухвалу надіслано учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідачем отримано ухвалу 05.08.2025 року.
Проте відповідачем відзив на позов у встановлений судом строк не подано, про причини неподання суд не повідомлено, про продовження процесуальних строків для подання такого не клопотав.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відтак, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водночас він належить до категорії осіб, які відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову під час мобілізації, оскільки здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю II групи за відсутності інших членів сім'ї, які можуть такий догляд забезпечувати. Правовий статус позивача як онука особи з інвалідністю підтверджується належними документами цивільного стану, з яких вбачається його прямий родинний зв'язок із ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК, а також неодноразовими висновками лікарсько-консультативної комісії, якими встановлено її потребу у постійному сторонньому догляді на непрофесійній основі. Єдиними її живими родичами є донька - ОСОБА_4 , та онук - ОСОБА_1 . Водночас ОСОБА_4 сама є особою, яка відповідно до висновків ЛКК потребує постійного стороннього догляду, а тому об'єктивно не може здійснювати догляд за матір'ю. Таким чином, єдиною особою, здатною забезпечити постійний догляд за ОСОБА_3 , є позивач.
З огляду на наведені обставини, 06.11.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації, надіславши її поштовим зв'язком. Не отримавши жодної відповіді, він повторно з'явився до РТЦК особисто 28.11.2024 року з метою подачі заяви та з'ясування результатів її розгляду. У подальшому, у зв'язку з тривалою бездіяльністю відповідача, адвокатом позивача 09.12.2024 року була подана скарга до ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак і на неї відповіді надано не було. Лише 25.01.2025 року позивач отримав письмову відмову у наданні відстрочки, мотивовану нібито ненаданням достатніх підтверджуючих документів.
З метою усунення будь-яких сумнівів щодо наявності законних підстав для відстрочки, 18.04.2025 року позивач повторно подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_6 , додавши наступні документи:
1. Належним чином посвідчена копія паспорту ОСОБА_1 ;
2. Належним чином посвідчена копія РНОКПП
ОСОБА_1 . Належним чином посвідчена копія паспорту
ОСОБА_3 . Належним чином посвідчена копія РНОКПП ОСОБА_3 .
5. Належним чином посвідчена копія паспорту
ОСОБА_4 . Належним чином посвідчена копія РНОКПП ОСОБА_4 .
7. Належним чином посвідчена копія військово-облікового документу ОСОБА_1 .
8. Належним чином посвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2
9. Належним чином посвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3
10. Належним чином посвідчена копія свідоцтва про одруження, серії
НОМЕР_4 . Належним чином посвідчена копія свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_5 ;
12. Належним чином посвідчена копія свідоцтва про смерть серії
НОМЕР_6 . Належним чином посвідчена копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 16.09.2024 (додаток 16)
14. Належним чином посвідчена копія виписки із протоколу засідання ЛКК від 05.06.2024 року № 23/40
15. Належним чином посвідчена копія висновку № 23/40
16. Належним чином посвідчена копія виписки із протоколу засідання ЛКК № 63/4
17. Належним чином посвідчена копія висновку № 63/4;
18. Належним чином посвідчена копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ, №709732
19. Належним чином посвідчена копія Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049641803
20. Належним чином посвідчена копія Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження N00049630324
21. Належним чином посвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.03.2024 року, № 2118-5003173703
22. Належним чином посвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.05.2024 року, № 2118-5003269149
23. Належним чином посвідчена копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.08.2024 року № 2118-5003388011,
які повністю підтверджують як родинні зв'язки, так і статус особи з інвалідністю II групи, потребу у постійному догляді та відсутність інших осіб, здатних його здійснювати. Незважаючи на це, заява тривалий час залишалася нерозглянутою, що змусило адвоката позивача подати адвокатський запит 02.07.2025 року. У відповіді від 08.07.2025 року знову було повідомлено про відмову у наданні відстрочки з формальних підстав, які фактично спростовуються поданими документами.
Позивач вважає, що на момент розгляду заяви від 18.04.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 були наявні всі належні та допустимі докази, які прямо підтверджують підстави для надання йому відстрочки від призову відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Оцінка поданих документів та відмова у відстрочці ґрунтувалися на неправильному застосуванні норм права та вибірковому тлумаченні доказів, у зв'язку з чим такі дії відповідача є протиправними. За цих обставин у відповідача була відсутня дискреція щодо вибору варіанту управлінського рішення, оскільки за наявності встановлених законом підстав він був зобов'язаний надати позивачу відстрочку.
Позивач не погоджуючись з рішенням комісії про відмову у наданні відстрочки звернувся до суду з цим позовом
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент подання цієї позовної заяви та момент винесення рішення у справі строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Абзацом 3 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій. (абзац 5 статті 1 Закону №3543-XII).
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.91 №1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із положеннями пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II груп.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. (частина 7 статті 23 Закону №3543-XII)
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення також організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів та оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, яка набрала чинності 18.05.2024, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).
Цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення. (абзаци 5 пункту 1 Порядку №560)
Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». (пункт 56 Порядку 560).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії (абзац 1 пункту 57 Порядку №560).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) ТЦК та СП або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. (пункт 58 Порядку №560)
Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. (абзац 1 пункту 60 Порядку №560)
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. (абзац 2 пункту 60 Порядку №560)
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. (абзац 3 пункту 60 Порядку №560)
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. (абзац 4 пункту 60 Порядку №560).
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. (абзац 5 пункту 60 Порядку №560).
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. (абзац 6 пункту 60 Порядку №560).
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (абзац 7 пункту 60 Порядку №560).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8). (пункт 61 Порядку №560).
У підпункті 14 пункту 1 додатком 5 Порядку №560 наведений перелік документів, що подають військовозобов'язані, які є членами сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, а саме:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І чи II групи, документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який с особою з інвалідністю 1 чи II групи, документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам 3 інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача зі заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону 3543-XII у зв'язку з тим, що він здійснює постійний догляд за бабусею, що є особою з інвалідністю ІІ групи.
З аналізу вказаних вище приписів норм законодавства можна дійти висновку, що для отримання відстрочки від призову на військову службу необхідна сукупність документи, які підтверджують:
(1) родинні зв'язки другого або третього ступеня споріднення,
(2) неможливість членів сім'ї першого та/ або другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи,
(3) отримання компенсації на догляд (або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду).
(4) для особи, за якою здійснюється догляд передбачено документ, що підтверджує інвалідність особи (один із таких): довідка до акта огляду МСЕК за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Законодавцем чітко визначено перелік осіб, які є членами сім'ї другого та третього ступеня споріднення, а саме:
рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки - другого ступеня споріднення;
дядьки, тітки, племінники та племінниці - третього ступеня споріднення.
Як уже було зазначено, ОСОБА_1 має бабусю - ОСОБА_3 , особу з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ, №709732 та документами, що підтверджують їх родинні стосунки.
Також, позивач має матір - ОСОБА_4 , є особою, яка відповідно до виписки ЛКК від 07.04.2025 року №63/4 потребує постійного стороннього догляду, а тому об'єктивно не може здійснювати догляд за матір'ю.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 та повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00049630324.
ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 та повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049641803.
Тому, ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю бабусею ОСОБА_3 , так як він є єдиним її родичем, який може надавати їй допомогу та догляд.
З урахуванням вищезазначеного суду вважає, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправно відмовлено ОСОБА_1 у відстрочці від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно із заявою від 18.04.2025 року, а тому рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняте протоколом №28 від 01.05.2025 року, підлягає скасуванню та з метою захисту порушених прав позивача є підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно із заявою від 18.04.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який в силу вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №28 від 01.05.2025 року про відмову ОСОБА_1 в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву від 18.04.2025 року про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець