21 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/10416/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариств "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариств "Сенс Банк" в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області № 13670/07-16-24-07-03 від 31.12.2024 та № 13672/07-16-24-07-03 від 31.12.2024 відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 05 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
21 січня 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач 30.12.2025 року звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2024 №13670/07-16-24-07-03 та №13672/07-16-24-07-03, з порушенням строку встановленого частиною другою ст.122 КАС України.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява позивача про поновлення строку звернення до суду. Вказана заява обґрунтована тим, що позивач переніс захворювання, у зв'язку з чим неодноразово виїжджав за кордон, в тому числі для лікування, що підтверджується копією закордонного паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 03.05.2019 року та довідкою лікаря від 26.12.2025 року.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує наступне.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст. 122 КАС України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами другою, четвертою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 31.12.2024 року № 13670/07-16-24-07-03 та № 13672/07-16-24-07-03.
Відповідач в обґрунтування клопотання про залишення позовних вимог без розгляду зазначає, що позивач звернувся до суду із позовною заявою з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 30 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
В той же час, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що переніс захворювання, у зв'язку з чим неодноразово виїжджав за кордон, в тому числі для лікування, що в свою чергу підтверджується наявною в матеріалах справи копією закордонного паспорту серії НОМЕР_1 (виданого 03.05.2019 року) та довідкою медичного закладу від 26.12.2025 року.
Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06; п. 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та поновлення йому строку звернення до суду.
Щодо заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
В той же час, враховуючи наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, суд приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
2. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариств "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
3. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СуддяН.Д. Маєцька