12 січня 2026 рокуСправа №160/30310/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 04.11.2025 р. просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1047880-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 44 569,20 грн., №1047881-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 25 451,40 грн., №1047883-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 41 140,80 грн., №1047884-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 23 493,60 грн., №1047885-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 29 685,94 гpн., №1035898-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р. на суму 45 940,56 грн., №1035899-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р. на суму 26 234,52 грн. відносно нього.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.07.2025 р. ним отримано вищезазначені податкові повідомлення-рішення, згідно із якими відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На його думку, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки він є сільськогосподарським товаровиробником, а об'єкти нерухомості використовуються у господарській діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно до п."ж" п.266.2.2 ст.266 ПК України зазначені приміщення не є об'єктами оподаткування, з огляду на що відповідачем протиправно визначено грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зазначені обставини й стали підставою для звернення з позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року позовну заяву було залишено без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути її недоліки шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій уточнити суб'єктний склад сторін та привести у відповідність найменування відповідача з кодом ЄДРПОУ, для суду та складу сторін.
На виконання ухвали суду, позивачем 04.11.2025 року до суду надано уточнену позовну заяву, в якій зазначено відповідачем - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з кодом ЄДРПОУ 44118658.
Ухвалою суду від 07.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду від відповідача 02.12.2025 року надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по позивачу сформовано за 2020 р. - 2023 р., так як згідно із даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, по об?єктах нежитлова будівля, загальною площею 978,9 кв.м., та комплекс - 2 гаражі та добудови, загальною площею 1714,2 кв.м., відсутня інформація щодо їх належності до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб?єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об?єкта нерухомості, згідно із Класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, тому у разі необхідності платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може звернутися до уповноваженого органу для отримання довідки щодо належності об?єктів нерухомості до певного класу Класифікатора, ведення якого забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України, яке у тому числі приймає рішення про необхідність внесення змін до нього, доцільність перегляду усього класифікатора. Матеріалами справи не підтверджується, що будівлі за адресами: АДРЕСА_1 звільняються від оподаткування, оскільки статус вказаних будівель (гаражі, допоміжні приміщення) не передбачають виробництва, розведення чи вирощування сільськогосподарської продукції. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Синельниківська ДПІ), як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основним видом діяльності позивача є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Додаткові види діяльності позивача: 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.25 вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 10.51 перероблення молока, виробництво масла та сиру; 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 10.11 виробництво м'яса; 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 01.49 розведення інших тварин; 01.47 розведення свійської птиці; 01.46 розведення свиней; 01.62 допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 після урожайна діяльність; 01.45 розведення овець і кіз; 25.62 механічне оброблення металевих виробів; 31.09 виробництво інших меблів; 46.47 оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №30196940 від 28.11.2014 року, позивач має у власності нежитлову будівлю (майстерню): нежитлова будівля (майстерня) розташована за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 1224255100:01:009:0305, загальною площею 0,8750 гa для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Покровської селищної ради від 30.08.2023 р. № P-3583-49/VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під господарськими будівлями і дворами та надання її в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 », що вбачається із пунктів 2, 12, 13, 14 договору оренди землі від 01.09.2023 року, укладеним між Покровською селищною радою та позивачем.
Також з витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №TIO1:8730-7153-1642-1975 вбачається, що об?єктом технічної інвентаризації є нежитлова будівля сільськогосподарського призначення (майстерня).
Крім того, згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №30200981 від 28.11.2014 року, позивач має у власності комплекс (2 гаражі та добудова). Комплекс (2 гаражі та добудова) розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці кадастровий номер 1224255100:01:009:0293, загальною площею 0,2770 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Покровської селищної ради від 22.03.2023 р. №P-3371-44/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під господарськими будівлями і дворами та надання її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 », що вбачається з пунктів 2, 12, 13, 14 договору оренди землі від 22.03.2023 року, укладеним між Покровською селищною радою та позивачем.
Також з витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №TI01:9248-6389-9697-2672 вбачається, що об?єктом технічної інвентаризації є нежитлова будівля сільськогосподарського призначення комплекс (2 гаражі та добудова).
Відповідач, керуючись п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України сформував податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №1047880-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 44 569,20 грн., №1047881-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 25 451,40 грн., №1047883-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 41 140,80 грн., №1047884-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 23 493,60 грн., №1047885-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р. на суму 29 685,94 гpн., №1035898-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р. на суму 45 940,56 грн., №1035899-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р. на суму 26 234,52 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2020 р. - 2023 р.
Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 21.07.2025 року звернувся зі скаргою до ДПС України. Рішенням ДПС України від 17.09.2025 року №27001/6/99-00-06-01-02-06 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №43 від 17.07.2025 року, скаргу позивача було залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення №1047880-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047881-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047883-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047884-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047885-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1035898-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р., №1035899-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р. без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно із підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України зазначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно із пп.266.7.4 п.266.7 ст.266 ПК України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно із пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
У пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України наведений перелік об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, а саме:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об'єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
и) об'єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об'єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
й) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров'я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
к) об'єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.
За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Загальні підходи до визначення поняття «сільськогосподарського виробника» сформульовані у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №820/6752/16, від 17.02.2021 року у справі №820/3707/17, від 24.04.2020 року у справі №540/2206/19, від 10.04.2020 року у справі №823/1751/17.
У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").
Разом з тим, визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 р. № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Більш того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Так, згідно із абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Зміст наведених норм права дає підстави вважати, що поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.
Вказане свідчить, що в розумінні пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.11.2023 року у справі №120/1337/21-а.
Отже, підставою звільнення об'єкту нерухомого майна від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до п."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України є одночасне дотримання таких умов:
- будівля або споруда має належати сільськогосподарським товаровиробникам, зокрема фізичним особам;
- така будівля або споруда має бути віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
- така будівля або споруда не повинна здаватись їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Застосовуючи зазначені норми до обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач відповідно до основного виду економічної діяльності відноситься до сільськогосподарських товаровиробників, має у власності спірне нерухоме майно, таке майно віднесене до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271), підкласу 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; водночас будь-яких відомостей про те, що зазначене майно позивачем упродовж 2020 р. - 2023 р. року здавалось в оренду, лізинг, позичку, матеріали справи не містять, а відповідачем такі обставини суду не повідомлялись.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі у №822/2624/16, ДК 018-2000 використовується для визначення статусу нежитлового приміщення, від якого залежить ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, яке не зазначено у реєстрі прав на нерухоме майно, але визначено у технічній документації на об'єкт нерухомого майна.
Так, в Розділі І Вступ ДК 018-2000 вказано, що будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.10.2020 року у справі №822/2972/13-а, від 15.12.2020 року у справі №826/4847/15, від 25.05.2021 року у справі №823/1147/16, та від 21.11.2024 року у справі №480/5208/23 саме відповідач у межах реалізації покладених на нього функцій уповноважений отримувати у порядку, визначеному законодавством, інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи.
Відповідачем не надано обґрунтованих пояснень, чи враховано останнім, крім даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інші відомості, зокрема документи про право власності.
Відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівлі нерухомості, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов'язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на не дотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень статті 2 КАС України при прийнятті рішень.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 24.07.2024 р. у справі №400/2283/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано усі умови, які дають останньому право на звільнення спірного об'єкту нерухомого майна від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 р. - 2023 р., а відтак спірні податкові повідомлення-рішення №1047880-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047881-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047883-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047884-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047885-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1035898-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р., №1035899-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р. винесені безпідставно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 2 365,16 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці, у зв'язку з чим рішення ухвалено у перший робочий день 12.01.2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №1047880-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047881-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047883-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047884-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1047885-2414-0412-UA12140250000015858 від 29.05.2025 р., №1035898-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р., №1035899-2414-0412-UA12140250000015858 від 28.05.2025 р., прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 2 365,16 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма