Справа № 461/684/26
Провадження № 1-кс/461/392/26
20.01.2026 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не депутата, не адвоката,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчої судді Галицького районного суду м. Львова зі вказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення відповідного розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000092 від 13.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом на надання неправомірної вигоди службовій особі, за невчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою в групі з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, 28.12.2025, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , що у АДРЕСА_2 , запропонував та 15.01.2026 і 19.01.2026, надав службовій особі командиру 4 навчального взводу - викладача 3 навчальної роти 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , черговому наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_7 неправомірну вигоду на загальну суму 2500 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України, становить 21 560 гривень) та 19.01.2026 близько 14.30 год., перебуваючи поблизу магазину «Рукавичка», що по вул. П. Сагайдачного у м. Шкло Яворівського району Львівської області, надав іншу частину неправомірної вигоди ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 108 525 гривень), за неповідомлення та невжиття заходів реагування щодо самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_8 місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , що мало місце за наступних обставин.
Відповідно до наказу Головного командування Збройних сил України №246 від 28.08.2023, ОСОБА_7 призначений на посаду командира 4 навчального взводу - викладачем 3 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до посадової інструкції, командир - взводу викладач військової частини НОМЕР_1 , відноситься до посади керівників та серед іншого, зобов'язаний неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правило особистої гігієни.
Окрім цього, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №16-НР «По стройовій частині про склад добового наряду» з 19.01.2026 на 20.01.2026, черговим наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 призначено командира 4 навчального взводу - викладача 3 навчальної роти 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 .
Відповідно до інструкції чергового батальйону військового містечка НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 - черговий військового містечка НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначається з числа офіцерського складу та найбільш підготовлених сержантів. Черговий батальйону призначається для керівництва складом добового наряду та дотримання статутного порядку на містечку 3 навчального батальйону. Черговому батальйону підпорядковується весь добовий наряд містечка 3 навчального батальйону (чергові рот, чергові контрольно-пропускних постів, постів спостереження, патруль по містечку 3 навчального батальйону, черговий їдальні). Він є начальником усіх військовослужбовців 3 навчального батальйону та підрозділів, які проживають на 3 навчальному батальйоні рівного з ним чи нижчого військового звання. Черговий батальйону виконує свої обов'язки згідно Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та інструкцій чергового батальйону.
Окрім цього, відповідно до інструкції чергового батальйону військового містечка НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , черговий батальйону, серед іншого зобов'язаний негайно доповідати черговому військової частини НОМЕР_1 у випадках вчинення злочинів і пригод та розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину; про всі надзвичайні події на території військового містечка НОМЕР_2 навчального батальйону; про військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину НОМЕР_1 та вжиті заходи щодо їх розшуку.
Водночас, відповідно до інструкції чергового батальйону військового містечка НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , черговий батальйону, несе особисту відповідальність за суворе дотримання підрозділами розпорядку дня, якість перевірки наявності особового складу та попередження самовільного залишення військового містечка НОМЕР_2 навчального батальйону військовослужбовцями.
Отже, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді командира 4 навчального взводу - викладача 3 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , а також будучи черговим наметового містечка військової частини НОМЕР_1 - наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв'язку із чим є службовою особою.
Разом з тим, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №374 від 24.12.2025, солдат ОСОБА_9 призваний на військову службу за призовом під час загальної мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» (зі змінами) №69/2022 від 24.02.2022, зараховано з 24.12.2025 до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу вказаної військової частини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №16-НР «По стройовій частині про склад добового наряду» з 19.01.2026 на 20.01.2026 - ОСОБА_9 призначений днювальним навчального батальйону наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВЧ НОМЕР_1 .
Так, 28.12.2025, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час особами, висловив пропозицію в наданні командиру 4 навчального взводу - викладачу 3 навчальної роти 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 неправомірної вигоди за неповідомлення та невжиття заходів реагування щодо самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_8 місця дислокації військової частини НОМЕР_1 та реалізовуючи злочинний умисел спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення будь-яких дій в інтересах третьої особи - ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, озвучив дійсність своїх намірів щодо надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 2500 доларів США.
У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи за попередньою змовою групою осіб зі невстановленими на теперішній час особами, 15.01.2026 близько о 18.30 год., перебуваючи АЗС «ОККО», що по вул. Кузневича, у м. Львові, під час особистої зустрічі зі ОСОБА_7 повторно висловив свій злочинний намір у наданні йому неправомірної вигоди у сумі 2500 доларів США за неповідомлення та невжиття заходів реагування щодо самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_8 місця дислокації військової частини НОМЕР_1 для подальшого ухилення від проходження військової служби, та передав ОСОБА_7 , частину неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США, чим запевнив останнього у дійсності своїх намірів.
Завершуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час особами, 19.01.2026 близько 14.30 год., ОСОБА_4 зустрівшись із командиром 4 навчального взводу - викладачем 3 навчальної роти 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 , у попередньо обумовленому місці, а саме поблизу магазину «Рукавичка», що по АДРЕСА_2 , розуміючи та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є кримінально-караним діянням, надав службовій особі - викладачу 3 навчальної роти 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , черговому наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вказаної військової частини ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, за сприяння в організації самовільного залишення місця дислокації військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_8 для подальшого ухилення від проходження військової служби.
Після чого протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а предмет неправомірної вигоди вилучено.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий, не депутат, не адвокат, обґрунтовано підозрюється у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Таким чином, оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання у тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено таке:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;
- підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжке корупційне кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні (злочину), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;
В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Неможливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть зі застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який, на думку органу досудового розслідування, здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжкого корупційного злочину, вчиненого під час дії в державі військового стану, умисно та з корисливих мотивів.
За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_4 з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
Ураховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , а тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, для виконання якого орган досудового розслідування звертається з клопотанням до слідчого судді,
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки таке необґрунтоване та безпідставне. У разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави, оскільки він не має постійного місця роботи, а на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей та 90-літня матір.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 повністю підтримав думку підозрюваного.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі з ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення ст. 177 КПК України щодо підставності застосування запобіжного заходу до підозрюваного у цій справі, слідча суддя враховує таке.
Слідча суддя встановила, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000092 від 13.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
19 січня 2026 року ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
19 січня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому, не депутату, не адвокату, повідомлено про підозру у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
На виконання вимог положень ч. 1 ст. 194 КПК України слідча суддя встановила, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, від 13.01.2026; матеріалами оперативного підрозділу про виявлення кримінального правопорушення від 13.01.2026; протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 13.01.2026, від 15.01.2026 та від 19.01.2026; протоколами огляду від 15.01.2026 та від 19.01.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 19.01.2026, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження №12026140000000092 від 13.01.2026 у їх сукупності.
З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу підозрюваного, слідча суддя приходить до переконання у наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжкими, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення).
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з іншими невстановленими особами, які діяли за єдиним спільним умислом із ним з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, а також може отримати відомості щодо інших осіб, які являється фігурантами вказаного кримінального провадження та може надати їм відомості та сприяти ухиленню кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз.
Відтак, обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення останнім конспірації злочинної діяльності, зокрема шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає у тому, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину.
Відповідно до п.8 Рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, слідчі судді під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час воєнного стану повинні враховувати, що військова агресія проти України є ризиком, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки якісно погіршує криміногенну обстановку і суттєво обмежує можливості виконання органами державної влади своїх повноважень.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_4 злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може виїхати з території України, зокрема неофіційно, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу, впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочин пов'язаний із наданням неправомірної вигоди службовій особі за сприяння в організації самовільного залишення місця несення служби військовослужбовцем ОСОБА_8 для подальшого ухилення від проходження військової служби та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінюючи зазначені слідчим у клопотанні та наведені прокурором у судовому засіданні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідча суддя вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність таких у діях підозрюваного.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Окрім цього, ОСОБА_4 є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а тому відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку слідчої судді, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доводи представників органу досудового розслідування та органу прокуратури слідча суддя вважає обґрунтованими та вмотивованими.
Тому, з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, слідча суддя вважає виправданим та обґрунтованим клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення вказаних ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя вважає за необхідне визначити відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Частина 5 ст. 182 КПК України визначає, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У клопотанні орган досудового розслідування прийшов до висновку, що розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього, є 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266'240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.
За таких обставин, на думку органу досудового розслідування, такий розмір застави, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, та є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобігання ризикам та не порушує права підозрюваного.
Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
Виходячи зі встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Визначаючи розмір застави, слідча суддя приймає до уваги доводи захисника про те, що вказаний у клопотанні розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваного. Враховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки - має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 90-літню матір, майновий стан підозрюваного - офіційно не працює, обставини вчинення злочину, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66'560,00 грн.
Цей розмір застави слідча суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
За наведених вище обставин, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Водночас, слідча суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись статтями 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, слідча суддя -
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19», строком на 60 діб, тобто до 19 березня 2026 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66'560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
3. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці, тобто до 20 березня 2026 року включно, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (с. Сокирниця, Закарпатська область, Хустський район), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, місця несення військової служби;
- утримуватися від спілкування зі іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні та свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4. В іншій частині клопотання - відмовити.
5. Контроль за виконанням ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова покласти на прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12026140000000092 від 13.01.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 21.01.2026 о 09:00 год.
Слідча суддя ОСОБА_10