"20" січня 2026 р.
Справа №150/1/26
Провадження по справі №1-кп/150/31/26
20 січня 2026 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суду Вінницької області у складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №14025022220000050 від 24.06.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Моївка Могилів - Подільського району Вінницької області, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, раніше не судимого
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, судовий розгляд у якому призначено на 12 год. 00 хв. 20.01.2026 в приміщенні Чернівецького районного суду Вінницької області.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотаннями, в якому просить закрити кримінальне провадження №14025022220000050 від 24.06.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Клопотання мотивоване тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України в розумінні ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк; кримінальне правопорушення мало місце 13 вересня 2019 року та станом на 19 січня 2026 року строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення згідно п.3 ч.1 ст. 49 КК України закінчилися.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив закрити кримінальне провадження. Визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Потерпіла особа Бабчинецька сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд кримінального провадження у її відсутність. В поданому клопотанні висловила свою позицію щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та зазначила, що проти закриття кримінального провадження з наведених підстав не заперечує, до обвинуваченого немає претензій ні морального, ні матеріального характеру.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, ґрунтуючись на наступних підставах.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч.1 ст. 5 КПК).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК).
Відповідно до п.2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Аналогічна норма закріплена у статті 62 Конституції України, відповідно до частини першої якої передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Тобто встановлювати вину особи можна виключно в обвинувальному вироку суду.У справі "Грабчук проти України" Європейський суд з прав людини визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив, що при закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2000 року слідчий використав слова: "в діях [заявниця] є склад злочину" та "моменту, коли [заявниця] вчинила злочин", а суд зазначив, що в діяннях заявниці "вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Такі твердження суперечать презумпції невинуватості, а тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною першою статті 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною другою статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Положеннямист. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 та ст.106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст.49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло три роки з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду в Постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отож, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
В силу вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 12 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, що подія кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мала місце 13 лютого 2019 року - день звернення ОСОБА_4 до уповноваженого органу який наділений правом на розпорядження землями державної власності, а саме Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га на території Моївської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (на теперішній час Бабчинецька сільська рада) та передання у власність земельної ділянки, повідомивши неправдиву інформацію, про те, що не отримувала раніше безоплатно у власність землі.Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2- 2384/15-20-СГ від 28.01.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 0524984800:03:001:0142 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Моївської сільської ради Чернівецького району Вінницької області (на теперішній час Бабчинецька сільська рада). Право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 0524984800:03:001:0142 зареєстровано за ОСОБА_4 25.05.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого ОСОБА_4 незаконно повторно отримав у власність земельну ділянку площею 1,5 га. з кадастровим номером 0524984800:03:001:0142.
Згідно вимог статті 12 КК України визначено, що злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, за ступенем тяжкості є нетяжким злочином.
Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3ст.49 КК України і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим .
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
При цьому суд звертає увагу, що обвинуваченим ОСОБА_4 визнається вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Однак, судом констатується, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення з визнанням вини у вчиненні злочину.
З урахуванням викладеного, судом зазначається, що клопотання є таким, що ґрунтуюєься на вимогах закону та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ст.49 КК України, кримінальне провадження закрити та звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 .
Пунктом 1 ч. 2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації інших процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи зазначене, на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, суд за наявності вище наведених умов та достатніх на те правових підстав приходить до висновку про задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №14025022220000050 від 24.06.2025, по його обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності.
На підставі ст.49 КК України, керуючись п.1 ч.2 ст.284, ст., ст.285, 286, 288, ст., ст.369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №14025022220000050 від 24.06.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, закрити.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення в суді.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ: ОСОБА_5