Справа № 699/72/26
Номер провадження № 1-кс/699/9/26
щодо скарги на бездіяльність
21.01.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Сектору дізнання чи Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
19.01.2026 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку ст. 303 КПК України найшла вище вказана скарга. Зі змісту скарги вбачається, що оскаржується бездіяльність уповноважених службових осіб Сектору дізнання чи Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом нанесення ОСОБА_3 30.12.2025 легких тілесних ушкоджень та можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125, 296 та 367 КК України.
Положеннями КПК України не визначена територіальна підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, оскарження яких регламентоване главою 26 цього Кодексу.
Однак, виходячи зі змісту положень п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 6 ст. 9, ч. 2 ст. 132 КПК України, скарги в порядку ст. 303 КПК України подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування кримінального провадження, якого стосується скарга.
Скаргу мотивовано тим, що 30.12.2025 стосовно ОСОБА_3 було вчинено умисне нанесення тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
Також вказано, що 30.12.2025, після прибуття швидкої медичної допомоги та поліції, у безпосередній присутності працівників поліції та медиків, сторонні особи силоміць увірвалися до автомобіля швидкої і нанесли ОСОБА_3 удар головою, спричинивши йому значне розсічення голови, що було видиме одразу.
Скаржник наголошує, що вказані дії відбулися при викликаних працівниках поліції, включених бодікамерах та у присутності медичних працівників. Однак цей епізод, незважаючи на неодноразові усні заяви ОСОБА_3 і його рідних, свідомо не був зафіксований поліцейськими.
На думку скаржника, за вказаних обставин описані вище дії мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ст. 296 (хуліганство) та 367 (службова недбалість працівників поліції) КК України.
ОСОБА_3 зазначає, що 31.12.2025 він разом зі свідками (матір'ю, дружиною та дітьми) прибув до відділу поліції у м. Корсуні-Шевченківському. Але у прийнятті їхніх показів було відмовлено. Слідча неодноразово обіцяла приїхати, але так і не приїхала. Скаржник перебував на лікуванні близько десяти днів, що також було відомо поліцейським. 12.01.2026 ОСОБА_3 отримав два висновки судово медичної експертизи, про що повідомив слідчу. 16.01.2026 слідча знову обіцяла приїхати, але не приїхала.
Також скаржник зазначає, що свідками події були особи з інвалідністю І та ІІ групи, що унеможливлює їхню явку до відділення поліції.
З огляду на вказане ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із цією скаргою, за змістом якої просить:
1. Визнати бездіяльність органу досудового розслідування незаконною.
2. Зобов'язати внести відомості до ЄДРС за фактами умисного легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК України), хуліганства (ст. 296 КК України).
3. Зобов'язати провести досудове розслідування з допитом потерпілого та свідків за місцем проживання.
4. Зобов'язати надати правову оцінку діям працівників поліції, які не припинили правопорушення та не зафіксували його.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 19.01.2026 скаргу передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді від 19.01.2026 відкрито провадження з розгляду цієї скарги, її розгляд призначено на 21.01.2026 та зобов'язано начальника ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області організувати надання слідчому судді завчасно до початку судового засідання всіх наявних документів, які стосуються зазначеної скарги.
Також у судове засідання були викликані скаржник та представник відділення поліції. Однак учасники справи у судове засідання не з'явилися.
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із заявою про підтримання скарги, розгляд якої просив здійснювати без його участі.
Начальник ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 письмово повідомив слідчого суддю про те, 20.01.2026 за заявою ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР, тому підстави для задоволення скарги відсутні. Крім того начальних відділення поліції просив розгляд скарги проводити без участі їх уповноважених осіб. Також до справи додано копію витягу з ЄРДР від 20.01.2026 про реєстрацію кримінального провадження № 12026255380000009 за ч. 1 ст. 125 КК України, та копію адресованого ОСОБА_3 повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Перевіривши надані матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого.
Відповідно до змісту скарги 30.12.2025 ОСОБА_3 було нанесено тілесні ушкодження. Також у цей же день 30.12.2025 після прибуття швидкої медичної допомоги та поліції, у безпосередній присутності працівників поліції та медиків сторонні особи силоміць увірвалися до автомобіля швидкої і нанесли ОСОБА_3 удар головою, спричинивши йому значне розсічення голови, що було видиме одразу.
За змістом висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Черкаського міжрайонного відділення ДСУ «Черксаське ОБ СМЕ» № 002 (від 12.01.2026 вихідний № 023/05-6-10) ОСОБА_3 пояснив, що 30.12.2025, близько 16 години, на вулиці у м. Городище Черкаського району, відомий наніс йому декілька ударів кулаком в ліву сторону голови, внаслідок чого впав і останній наніс удар ногою в ліву сторону голови - кровотечі не було. Свідомість не втрачав, нудоти, рвоти не було. Офіційно за медичною допомогою відразу після даної події звертався в ІІІМД та був доставлений в КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ».
Згідно з відомостями судово-медичного огляду у ОСОБА_3 мав місце синець на нижньому повіці лівого ока з розповсюдженням на ліву виличну область.
Ці ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета та могли бути спричинені за механізмом, який потерпілий повідомив у обставинах під час огляду, за давністю спричинення можуть відповідати часу, вказаному оглянутим, і за ознакою відсутності короткочасного розладу здоров'я належать до категорії легких.
Відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Черкаського міжрайонного відділення ДСУ «Черксаське ОБ СМЕ» № 003 (від 12.01.2026 вихідний № 024/05-6-10) ОСОБА_3 пояснив, що 30.12.2025, близько 16.15 години, на вулиці у м. Городище Черкаського району, в кареті ШМД, яка приїхала для надання невідкладної медичної допомоги, у зв'язку з отриманням ним тілесних ушкоджень, відомий наніс один удар своєю головою в лоб зліва, внаслідок чого у потерпілого з'явилася кровотеча. Після цього даною каретою ШМД він був доставлений в КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ».
Згідно з відомостями судово-медичного огляду та медичною документацією у ОСОБА_3 мала місце рана лівої надбрівної дуги із суцільним синцем на верхньому повіці лівого ока.
Ці ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета та могли бути спричинені за механізмом, який потерпілий повідомив у обставинах під час огляду, з давністю спричинення можуть відповідати часу, вказаному оглянутим, і за ознакою короткочасного розладу здоров'я належать до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
З виписки № 9240 із медичної карти стаціонарного хворого, виданої 31.12.2025 КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ», ОСОБА_3 з 30.12.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаній медичній установі з основним діагнозом: S01.1 Відкрита рана повіки та навколоорбітальної області. Рвана рана лівої бровної дуги. Супутні захворювання: W50.0 Поштовх, удар ногою, скручування, збивання з ніг чи дряпання, спричинені іншою особою.
Скаржник наголошує, що вказані тілесні ушкодження він отрима при викликаних працівниках поліції, включених бодікамерах та у присутності медичних працівників. Однак цей епізод, незважаючи на неодноразові усні заяви ОСОБА_3 і його рідних, свідомо не був зафіксований поліцейськими.
До матеріалів справи також додано копію скарги ОСОБА_3 до Черкаської окружної прокуратури. Водночас, до скарги слідчому судді не долучено доказів того, що ОСОБА_3 звертався до відділення поліції із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
Проте, з метою встановлення обставин описаних у скарзі подій, слідчий суддя зобов'язав начальника відділення поліції організувати надання до суду документів, які стосуються зазначеної скарги.
Відповідно до витягу з ЄРДР від 20.01.2026 до ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області 19.01.2026 звернувся ОСОБА_3 із заявою про те, що 30.12.2025 близько 16.00 год по вул. Белінського в м. Городище Черкаської області йому були спричинені тілесні ушкодження. З огляду на відомості, зазначені в отриманій заяві, 20.01.2026 було зареєстроване кримінальне провадження № 12026255380000009 за ч. 1 ст. 125 КК України.
Про реєстрацію кримінального провадження 20.01.2026 ОСОБА_3 направлено відповідне повідомлення за адресою АДРЕСА_1 . Разом з тим, необхідно зазначити, що слідчому судді ОСОБА_3 повідомив, що проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
Зокрема, у вказаному порядку можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020.
Зі змісту указаного положення вбачається, що за одним епізодом, який містить ознаки кримінального провадження, може бути внесено лише один запис про кримінальне провадження. При цьому правова кваліфікація кримінального правопорушення може бути змінена уповноваженими особами органу досудового розслідування на будь-якій стадії досудового розслідування.
Зміст частини 1 ст. 214 КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, КПК України передбачає можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо підозрюваного шляхом повідомлення про нову підозру (зміну раніше повідомленої підозри), самостійної зміни органом досудового розслідування правової кваліфікації вже внесеного кримінального правопорушення чи доповнення інших кримінальних правопорушень від додатково отриманих доказів або ж до повідомлення про підозру уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення може відбуватися шляхом прийняття слідчим, прокурором, дізнавачем відповідного рішення у формі постанови.
Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора, дізнавача щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей по заяві про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК України не передбачає. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Самостійне визначення особою у заяві про вчинення кримінального правопорушення наявності певної статті Кримінального кодексу України та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчить про те, що були вчинені саме ці злочини.
Крім цього, слідчий, прокурор, дізнавач не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності до змісту заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Отже, визнання бездіяльності органу досудового розслідування незаконною чинним КПК України не передбачено.
Разом з тим, ураховуючи зміст поданої скарги щодо обставин ймовірного правопорушення, щодо якого скаржник просить внести відомості до ЄРДР, які на час розгляду скарги внесено, з огляду на відсутність у слідчого судді можливості впливати на визначення дізнавачем/ слідчим правової кваліфікації розслідуваного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги у цій частині відсутні.
Стосовно інших вимог ОСОБА_3 необхідно зазначити таке.
Скаржник просить:
- Зобов'язати провести досудове розслідування з допитом потерпілого та свідків за місцем проживання.
- Зобов'язати надати правову оцінку діям працівників поліції, які не припинили правопорушення та не зафіксували його.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КПК України допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням з особою, яку мають намір допитати. Крім того, "надавати правову оцінку діям" будь-якої особи суд має при постановленні судового рішення (вироку), а слідчий суддя таких повноважень не має.
Отже, розгляд цих вимог скаржника не належить до повноважень слідчого судді. Більше того, вони не входять у виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зважаючи на викладене, скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 38, 303-307, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Сектору дізнання чи Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Копію ухвали невідкладно направити скаржнику та Сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її ухвалення до Черкаського апеляційного суду.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, установленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1