14 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 568/17/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Рогач Л. І., Краснов Є. В.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 (колегія суддів: Петухов М. Г. - головуючий, Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2025 (суддя Мовчун А. І.)
за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області
до ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 2. Селянське (фермерське) господарство ?Нектар?
3. Товариство з обмеженою відповідальністю ?Селянське - фермерське господарство ?Джерела?"
про розірвання договорів оренди землі та водного об'єкта, повернення земельної ділянки та водного об'єкта
за участю:
прокурорів: Гарбарук В. А., Гіліс І. В.;
відповідача: Давидюк В. А. (адвокат)
третьої особи, на стороні відповідача - 2: Ткачук В. Л. (керівник)
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Керівник Дубенської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області (далі - Рада) до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просив:
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.10.2008, укладений Радивилівською районною державною адміністрацією та відповідачем, зареєстрований у Радивилівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП ?Центр ДЗК? 05.12.2008 за № 040859400210 (далі - вимога - 1);
- зобов'язати відповідача повернути Раді земельну ділянку загальною площею 9,28 га, кадастровий номер 5625888500:05:015:0076, розташовану на території Ради (колишньої Теслугівської сільської ради Радивилівського району) Рівненської області біля с.Теслугів (далі - вимога - 2);
- розірвати договір оренди водного об'єкта від 15.12.2008 № 4, укладений Радивилівською районною державною адміністрацією та відповідачем, зареєстрований Радивилівською районною державною адміністрацією 15.12.2008 за № 4 (далі - вимога - 3);
- зобов'язати відповідача повернути Раді водний об'єкт, переданий відповідачу згідно з договором оренди водного об'єкта від 15.12.2008 № 4, за актом приймання - передачі (далі - вимога - 4).
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням вимог законодавства та умов договорів, що є підставою для їх розірвання та повернення об'єктів договорів оренди.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.04.2025, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025, у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовано тим, що прокурор не довів тих обставин, з якими пов'язував свої вимоги, а саме систематичного та істотного порушення відповідачем умов договорів оренди.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та суди не дослідили наявні у справі докази.
3.3 Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв'язку з чим просив відмовити у її задоволенні.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 15.10.2008 Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області (далі - орендодавець) та відповідачем (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди земельної ділянки), за умовами якого, з урахуванням акта приймання - передачі, орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, для риборозведення, загальною площею 9,28 га, у тому числі: забудовані землі - гідротехнічні споруди 1 га, відкриті заболочені землі - 2,7 га, водойми - 5,58 га, яка знаходиться на території Теслугівської сільської ради, біля с. Теслугів, строком на 20 - ть років. Договір зареєстрований у встановленому законом порядку.
4.2 Пунктом 4 договору земельної ділянки передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду не обтяжена жодними сервітутами чи обмеженнями або правами третіх осіб на дану земельну ділянку та повністю придатна до її використання за призначенням.
4.3 Згідно з пунктами 15, 16 договору оренди земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду. Умови збереження стану об'єкта оренди - використання ділянки у відповідності до норм чинного законодавства, інших норм і правил.
4.4 Пунктом 30 договору оренди земельної ділянки передбачені обов'язки орендаря, зокрема, не допускати погіршення екологічного стану земельної ділянки, своєчасно і якісно проводити поточний ремонт гідроспоруд, не допускати їх пошкодження, регулярно проводити рибоводно - меліоративні заходи на водному об'єкті, не передавати права оренди водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання, утримувати в належному стані прибережну захисну смугу водного об'єкта, здійснювати заходи щодо забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України (далі - ВК України).
4.5 Відповідно до пункту 35 договору оренди земельної ділянки, дія договору припиняється шляхом його розірвання за, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав зазначених законом.
4.6 15.12.2008 орендодавцем та відповідачем (далі - орендар) укладено договір № 4 оренди водного об'єкта (далі - договір), відповідно до умов якого, з урахуванням акта приймання - передачі, орендар прийняв в користування для риборозведення на умовах оренди водний об'єкт (1 став) загальнодержавного значення на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, площею 5,58 га водного дзеркала для рибогосподарських потреб. Підставою передачі водного об'єкта в оренду є договір оренди земельної ділянки.
4.7 Пунктом 1.2 договору передбачена характеристика об'єкта оренди: земельна ділянка 9,28 га (землі водного фонду) на умовах оренди на 20 років надана в тимчасове користування, згідно договору оренди земельної ділянки, загальна площа земель, що надається в оренду 9,28 га, в тому числі площа водного дзеркала: 5,58 га об'єм води, що надається в оренду 51,3 тис.м, тип живлення - заплавний; відсутні джерела забруднення в межах водоохоронної зони та прибережної смуги.
4.8 Згідно з пунктом 3.2 договору, орендар зобов'язаний зокрема: своєчасно і якісно проводити поточний ремонт гідроспоруд, не допускати умисного їх пошкодження; регулярно проводити рибоводно-меліоративні заходи на водному об'єкті; доводити до відома населення умови користування водним об'єктом; роботи по спорожненню та наповненню водойми проводити згідно з затвердженими правилами експлуатації; дозволом на спуск виданим державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, погодженим Рівненським обласним управлінням меліорації та водного господарства; дозволом на спецводокористування; не передавати права оренди водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання; утримувати в належному стані прибережну захисну смугу водного об'єкта, здійснювати заходи щодо забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами ВК України та іншими нормативними актами.
4.9 Пунктом 4.1.2 договору визначено право орендодавця розірвати договір в разі використання орендарем об'єкта оренди не за цільовим призначенням та в разі невиконання інших умов договору.
4.10 Договір укладений на термін дії договору оренди земельної ділянки під цим водним об'єктом. У разі припинення терміну дії договору земельної ділянки, припиняється термін дії договору (пункт 7.1 договору).
4.11 Згідно з пунктом 9.1 договору, сторони визначили, що всі спори пов'язані з виконанням умов цього договору розглядаються у Господарському суді.
4.12 Суди встановили, що згідно з паспортом ставка біля с. Коритне Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, який надається в оренду відповідачу, площуа водного дзеркала 5,58 га, об'єм води при НПР, 51,3 тис м3, глибина від 1,8 м до 0,50 м; призначення ставка - риборозведення, землі належать Теслугівській сільській раді; режим наповнення ставка - сезонний. Передбачено, що втрати на фільтрацію становлять 12% в рік (1% за місяць) від середнього об'єму води і становлять 6,15 тис. м3. Передбачені втрати на випаровування.
4.13 Правилами технічної експлуатації ставків, розташованих біля с. Коритне Теслугівської сільської ради Радивилівського району, затверджених заступником начальника Рівненського облводгоспу 27.05.2003, передбачено режим наповнення та опорожнення ставка.
4.14 Також встановлено, що 01.01.2022 Селянським (фермерським) господарством ?Нектар? (далі - СФГ ?Нектар?) та відповідачем укладений договір спільної діяльності щодо виробництва риби, 01.01.2023 СФГ "Нектар", відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Селянське - фермерське господарства "Джерела" (далі - Товариство) укладено договір про спільну діяльність; 01.01.2024, 01.01.2025 відповідачем та Товариством укладені договори про спільну діяльність. За умовами цих договорів, учасники зобов'язалися спільно діяти без утворення юридичної особи, шляхом об'єднання свого майна, грошових коштів та інших матеріальних ресурсів, свого професійного досвіду, а також ділової репутації та ділових зв'язків, для досягнення спільної мети, а саме: для організації та здійснення виробництва риби (коропа) у відповідних сезонах (у 2022 році, 2023 році, 2024 році, 2025 році). Виробництво риби сторони здійснюють на водному об'єкті, який знаходиться у користуванні відповідача, загальною площею 5,58 га, розташований за межами с. Теслугів, Дубенського району, Рівненської області (став).
4.15 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.16 Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, вказаних у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.17 Зміст наведеної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
4.18 У поданій касаційній скарзі заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновку про застосування статті 8 Закону України "Про оренду землі", статті 51 Водного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, який полягає у тому, що здійснення на підставі договорів спільної діяльності виробництва риби третіми особами рибогосподарської діяльності на орендованій іншою особою землі з розташованими на ній водними об'єктами, є істотним порушенням умов договорів оренди земельної ділянки та водного об'єкту і є підставою для їх розірвання.
4.19 Згідно зі статтею 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
4.20 Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
4.21 Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
4.22 Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
4.23 Статтею 651 Цивільного кодексу України визначені підстави для зміни або розірвання договору та частиною 2 вказаної норми встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
4.24 Зі змісту положень статті 8 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що передача орендарем у суборенду земельної ділянки передбачає, що у орендаря припиняється право користування такою земельною ділянкою, а у суборендаря таке право виникає.
4.25 Судами на підставі наданих сторонами доказів не встановлено, що у орендаря припиняється право користування земельними ділянками, а у суборендарів таке право виникло.
4.26 Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
4.27 Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
4.28 Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справ № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
4.29 Посилання прокурора на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 902/760/17, від 09.03.2023 у справі № 925/14/22, та необхідність врахування їх при розгляді цієї справи були предметом дослідження апеляційним судом, який зазначив, що така судова практика є нерелевантною до спірних правовідносин, оскільки у вказаних справах мали місце інші фактичні обставини, відмінні від обставин у цій справі, і ці висновки скаржник не спростував.
4.30 У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі доказів.
4.31 За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини третьої статті 287 цього Кодексу. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 16.12.2021 у справі № 910/18264/20, від 13.01.2022 у справі № 922/2447/21 та від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19, від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19, від 08.02.2024 у справі № 916/2266/22, від 18.04.2024 у справі № 910/2812/23.
4.32 Водночас враховуючи те, що підстави касаційного оскарження за виключними випадками, передбаченими пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу виявилися необґрунтованими, відсутні правові підстави для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд з огляду на наведені положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.
4.33 У Рішенні Конституційного Суду України 22.11.2023 у справі № 10 - р(ІІ)/2023 зазначено, що у своїх рішеннях Європейський суд із прав людини неодноразово наголошував, що перегляд не може бути прихованою апеляцією, а лише можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду [рішення у справі Ryabykh v. Russia від 24.07.2003 (заява N 52854/99), § 52]; жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона хоче досягти мети щодо нового слухання справи та нового її розв'язання [рішення у справі Пономарьов проти України / Ponomaryov v. Ukraine від 03.04.2008 (заява N 3236/03), § 40].
4.34 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 зазначила, що у разі коли аргументи скаржника зводяться до оцінки доказів та встановлення обставин справи, то це не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як «суду права», а не «суду факту». Дослідження доказів на предмет їх належності та достатності і встановлення обставин справи не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України, що не підлягають розширеному тлумаченню (пункт 128 постанови).
4.35 При цьому, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.11.2024 у справі № 918/799/23 за подібних правовідносин (позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-фермерське господарство "Джерела", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інститут рибного господарства НААН України, про розірвання договорів оренди землі та водного об'єкта, повернення земельних ділянок та водного об'єкта).
4.36 З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що аргументи, викладені у касаційній скарзі, (в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження) не спростовують висновків судів, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінки доказів у зв'язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.
4.37 Відповідно ж до положень частини 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
4.38 За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.39 Враховуючи викладене, згідно наведених положень статті 300 ГПК України доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
4.40 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 309, 315, 317 ГПК України,
Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 568/17/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов