19 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8450/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Олешківської окружної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 (колегія суддів: Тарасенко К. В. - головуюча, Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 (суддя - Маринченко Я. В.) у справі
за позовом Олешківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ"
про стягнення 300 000 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Олешківська окружна прокуратура (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (далі - ТОВ "Компанія Вега КМ") про стягнення 300 000 грн безпідставно отриманих коштів за договором від 08.11.2023 № 2-ВЕГА/23 про закупівлю робіт «Нове будівництво приватних житлових будинків на вул. Садовій, буд. 19, буд. 29, буд. 37, вул. Херсонській, буд. 40, буд. 89, вул. Южній, буд 4, с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області», укладеного за результатами проведення відкритих торгів з особливостями в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2023-09-29-007819-a) між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та ТОВ "Компанія Вега КМ".
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначав, що грошові кошти, сплачені Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області як ПДВ ТОВ "Компанія Вега КМ" на виконання договору від 08.11.2023 № 2-ВЕГА/23 про закупівлю робіт, сплачені безпідставно. Прокурор зазначав, що з урахуванням укладеної в подальшому додаткової угоди № 3 до договору від 08.11.2023 № 2-ВЕГА/23 про закупівлю робіт ціна договору становила 15 051 323,44 грн без ПДВ згідно з підпунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/8450/25, позовну заяву з доданими до неї документами повернуто Олешківській окружній прокуратурі.
2.2. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву Прокурора, виходив із того, що відповідно до пункту 1.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (у редакції затвердженій наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 10.02.2025 № Н-52) та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (ідентифікаційний код 25899361) є державною організацією (установою, закладом), яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Суд першої інстанції також установив, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є державною неприбутковою організацією. Як зазначив суд першої інстанції, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю та наділена правом на здійснення захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. За висновком суду, Прокурор, звертаючись із позовом у цій справі, обмежився лише зазначенням Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, яка входить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, і не має статусу органу державної влади. Тому суд першої інстанції виснував про недоведеність Прокурором у цій справі передбачених законом виключних підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та повернув позовну заяву на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України Олешківській окружній прокуратурі.
2.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви Олешківській окружній прокуратурі на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2025 у справі № 910/8450/25 скасувати, справу № 910/8450/25 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, Прокурор посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 16 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", частини 1 статті 2, частин 2, 3 статті 8 Господарського Кодексу України (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), частин 1, 3 статті 4, частин 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
На думку скаржника, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є замовником надання послуг (виконання робіт) за договором, розпорядником коштів на їх оплату та суб'єктом контролю за правильністю їх використання, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області також є уповноваженим органом щодо захисту державних інтересів. За твердженням Прокурора, такий статус свідчить про належність Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області до публічного сектора та про те, що вона створена державою для реалізації державної політики у сфері інфраструктури, будівництва та відновлення, а також для виконання функцій розпорядника бюджетних коштів.
Прокурор зазначає, що метою ініціювання судового процесу чи вступу у судовий процес прокурора є захист інтересів держави, а не інтересів органу державної влади, їх посадових чи службових осіб. Тому, на думку скаржника, коло суб'єктів, у діяльності яких прокурор може вбачати інтереси держави, є досить широким і не обмежується виключно органами державної влади. При цьому, як зазначає Прокурор, позов Прокурора у цій справі не має на меті безпосередній захист інтересів самої Служби як окремого суб'єкта господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю усунення порушень законодавства під час укладення договору, який спричинив збитки державному бюджету.
4. Обставини, встановлені судами, та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
4.2. Переглянувши оскаржувані судові рішення, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
4.3. Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та ухвала Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 та у справі № 910/8450/25 про повернення позовної заяви Прокурора в інтересах держави в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області з підстав, передбачених пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
4.4. Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
4.5. Згідно із частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4.6. Відповідно до частин 3- 5 стаття 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
4.7. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
4.8. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
4.9. Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
4.10. Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
4.11. За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
4.12. Згідно з абзацами 1-3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
4.13. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
4.14. Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
4.15. У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень / функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
4.16. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
4.17. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 1.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (у редакції, затвердженій наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 10.02.2025 № Н-52) та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (ідентифікаційний код 25899361) є державною організацією (установою, закладом), яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 29 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство автомобільних доріг України перейменоване на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 456 "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є державною неприбутковою організацією. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області спрямовується і координується Уповноваженим органом управління, підзвітна і підконтрольна йому (пункти 3.1, 3.2 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області).
Відповідно до пункту 3.10 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області Служба має право укладати угоди, набувати майнові та немайнові права, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства.
Відповідно до підпунктів 6.1.2, 6.1.10 пункту 6.1 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області Служба має право: укладати в установленому порядку контракти (договори); здійснювати самопредставництво інтересів Служби в судах України через уповноважених осіб, у встановленому законодавством порядку, а також забезпечувати представництво Служби через представників у органах державної влади, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності.
4.18. Як зазначили суди, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України зі своїм найменуванням та найменування Уповноваженого органу управління.
4.19. Суди попередніх інстанцій також установили, що Державний класифікатор України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97 (із змінами), містить визначення поняття «державна організація (установа, заклад)», відповідно до якого така організація утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
4.20. Суди попередніх інстанцій послалися на те, що в постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого основними ознаками органів державної влади є: органи держаної влади є складовою частиною апарату (механізму) держави, уповноважені на здійснення завдань і функцій держави, наділені повноваженнями від імені держави (державно-владними повноваженнями). Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.
4.21. Колегія суддів зазначає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у тому випадку, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень. Проте Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є державною організацією, яка належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України. Тому захист прокурором інтересів держави в особі такої організації є неправомірним; позивач є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю і в разі необхідності він може самостійно звернутися за захистом своїх прав та інтересів. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 911/1137/19, від 22.10.2019 у справі № 911/3153/16, від 11.08.2021 у справі № 904/38/21, від 08.11.2021 у справі № 917/561/21.
З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю та наділена правом на здійснення захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку.
4.22. Оскільки Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області не є органом державної влади, то вона не є суб'єктом владних повноважень. Тому доводи скаржника про те, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області є уповноваженим органом щодо захисту державних інтересів, оскільки наділена повноваженнями для здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, є необґрунтованими.
4.23. Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Наведена правова норма визначає загальні підстави для залишення без руху позовної заяви, поданої без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу.
Натомість відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, у випадку якщо прокурор, звертаючись із позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування наявності цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків. У тому ж випадку, якщо прокурор не посилається на такі обставини або обставини, на які він посилається, не можуть бути підставою для здійснення представництва, і тому їх обґрунтування і підтвердження доказами не має значення, суд згідно з пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи.
З урахуванням наведеного правильними є висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність Прокурором у цій справі передбачених законом виключних підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області та про повернення позовної заяви Прокурора на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Тому доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повинен був вирішити питання про повернення позовної заяви Прокурора лише після неусунення прокурором недоліків, визначених судом в ухвалі про залишення позовної заяви Прокурора без руху, є безпідставними.
4.24. Таким чином, доводи касаційної скарги Прокурора про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не підтвердилися.
4.25. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з'ясування обставин, уже встановлених господарськими судами, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
5.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.4. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.5. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.
6. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Олешківської окружної прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі № 910/8450/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак