21 січня 2026 року
м. Київ
Справа № 911/2650/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна групп»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 грудня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий Пантелієнко В.О., судді: Доманська М.Л., Козир Т.П.)
у справі №911/2650/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна групп»
до 1. Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради, 2. Житлово-будівельного кооперативу «Діамант», 3. Державної інспекції архітектури та містобудування України, 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпроектсервіс»
про припинення порушення авторських прав
05 січня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна групп» (далі - ТОВ «Афіна групп», скаржник) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 грудня 2025 року у справі №911/2650/25. Документ сформовано в системі «Електронний суд» 02 січня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом касаційного оскарження у справі №911/2650/25 є постанова Північного апеляційного господарського суду від 08 грудня 2025 року, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2025 року про задоволення заяви про забезпечення позову у справі №911/2650/25 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.
Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2025 року, переглянута в апеляційному порядку, відноситься до судового рішення, на яке може бути подана касаційна скарга, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20.
З огляду на викладене оскаржується постанова у справі, якою переглянута ухвала про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 255 ГПК України), яка належить до переліку судових рішень, які можуть бути оскарженні в касаційному порядку (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина перша статті 287 ГПК України визначає предмет оскарження і за предметом оскарження розмежовує підстави оскарження судових рішень, зокрема, за предметом оскарження, який передбачений пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України підстави оскарження судових рішень визначені пунктами 1 - 4 абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України, що стосується предмету оскарження, який передбачений пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, то підстави оскарження судових рішень визначених зазначеними пунктами корелюються відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Відтак, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції, з огляду на його повноваження надані статтею 300 ГПК України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «Афіна групп», процитувавши зміст абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України, вказало, що на його думку постанова Північного апеляційного господарського суду від 08 грудня 2025 року у справі №911/2650/25 підлягає скасуванню, оскільки апеляційний господарський суд під час її ухвалення застосував норму права з урахуванням висновків Верховного Суду, що не підлягали застосуванню при вирішенні цієї справи; що відсутній висновок Верховного Суду стосовно питання застосування норми права у подібних правовідносинах, який міг би бути застосований апеляційним судом, а тому існує необхідність у винесенні такого висновку; що апеляційний суд порушив норми ГПК України.
Разом з тим, скаржник не посилається на підстави подання касаційної скарги, визначені абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України), а лише звертається до цитування загальних норм права та постанов Верховного Суду, до необхідності переоцінки доказів та до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, тощо.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведений перелік, зокрема, норм права в контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом, з власної ініціативи, як обґрунтування неправильного застосовування судом апеляційної інстанції саме цих норм права, без прямої вказівки на це скаржника.
Скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначену абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підставу касаційного оскарження судового рішення, визначену в абзаці другому частини другої статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційну скаргу ТОВ «Афіна групп» належить залишити без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання уточнення до касаційної скарги із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеної в абзаці другому частини другої статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Крім того, Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
В порушення зазначених вимог процесуального кодексу скаржник не надав доказів надсилання копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу 4 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсалпроектсервіс».
Неповідомлення учасника справи про звернення до суду з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені приписами частини третьої статті 2 ГПК України.
Отже, скаржнику необхідно також виконати вимоги статті 291 ГПК України та надати суду докази надсилання копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів ТОВ «Універсалпроектсервіс».
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна групп» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 грудня 2025 року у справі №911/2650/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Афіна групп» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через підсистему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Афіна групп», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов