15 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/6828/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представник учасників справи:
представник ОСОБА_1 - Сухацький А. П.,
представник арбітражного керуючого Ковальчука М. М. - Кригіна О. В.,
представники ПАТ АБ "Укргазбанк" - Валенко К. П., Валенко А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025
у складі колегії суддів: Станіка С.Р.-головуючого, Сотнікова С.В., Остапенка О.М
та на постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025
у складі судді Омельченко Л.В.
у справі № 910/6828/24
за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексттрейд"
про банкрутство,
На розгляд суду постало питання щодо переходу до наступної судової процедури у справі про банкрутство юридичної особи.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексттрейд" (далі - ТОВ "Нексттрейд") у зв'язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості у розмірі 843 803 651,70 грн.
2. 03.10.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва, зокрема, було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нексттрейд"; визнано грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Нексттрейд" у розмірі 806 419 495,00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Нексттрейд"; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ковальчука М. М.
3. 16.12.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано кредитором ТОВ "Нексттрейд" ПАТ АБ "Укргазбанк" (на загальну суму 806 561 775,00 грн, з яких: 806 419 495,00 грн - основний борг (четверта черга); 102 280,00 грн - судові витрати ( перша черга); 40 000 грн - штраф (шоста черга); відмовлено ОСОБА_1 у визнанні кредитором боржника на загальну суму 744 495,62 грн; відмовлено ТОВ "Фінансова компанія "Юніос" у визнанні кредитором боржника на загальну суму 22574856,00 грн; продовжено строк проведення інвентаризації ТОВ "Нексттрейд" на 30 днів; зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ковальчука М. М. сформувати реєстр вимог кредиторів відповідно до ухвали попереднього засідання у справі; зобов'язано розпорядника майна боржника у строк до 13.01.2025 письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення (докази чого надати суду); зобов'язано розпорядника майна боржника провести у строк не пізніше 03.02.2025 збори кредиторів боржника (докази чого надати суду); визначено дату підсумкового засідання суду на 17.02.2025; зобов'язано розпорядника майна боржника у строк до 10.02.2025 надати суду протокольні рішення зборів кредиторів щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство у відповідності до положень ст. ст. 48-49 Кодексу України з процедур банкрутства; зобов'язано розпорядника майна боржника у строк до 10.02.2025 подати суду докази проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та інвентаризації майна боржника; викликано у судове засідання учасників справи.
4. Судами також встановлено, що розпорядником майна боржника Ковальчуком М. М. подавалися суду звіти про діяльність в ході процедури розпорядження майном боржника, з яких вбачається, що розпорядником майна забезпечено проведення аналiзу фiнансово-господарського станy, iнвестицiйної та iншої дiяльностi боржника та становища нa ринках боржника. Проведений аналiз виявив фінансову неспроможність ТОВ "Нексттрейд" погасити кредиторську заборгованість. У той же час, ознак приховування банкрутства, фiктивного банкрутства за перiод з 31.12.2022 по 30.09.2024 не виявлено.
5. У звітах арбітражного керуючого вказано, що до боржника є можливим застосування процедури санації з метою відновлення платоспроможності боржника у разі наявності пропозицій інвесторів щодо участі у процедурі санації боржника. Водночас, визначено, що застосування ліквідаційної процедури є більш доцільною для задоволення вимог кредиторів боржника. Пiд час проведення аналізу фiнансово-господарського станy, iнвестицiйної та iншої дiяльностi боржника та становища нa ринках боржника не встановлено подання ТОВ "Нексттрейд" недостовiрних вiдомостей про майно в бухгалтерському балансi або в iнших документах, якi свiдчать про його фiнансовий та майновий стан.
6. Також суд першої інстанції встановив зі Звіту розпорядника майна боржника за результатами проведення фінансово-господарського стану боржника вбачається, що починаючи з початку 2023 року прослідковується чітка тенденція до погіршення фінансового стану боржника. Фінансово-господарський аналіз боржника показує обґрунтованість віднесення його до складу неплатоспроможних підприємств. Окрім того, результати інвентаризації майна боржника показують продовження нарощування боржником непогашеної дебіторської заборгованості.
7. 05.02.2025 зборами кредиторів та комітетом кредиторів боржника, прийнято рішення зборів кредиторів № 2 від 05.02.2025 та комітету кредиторів № 05/02/25 від 05.02.2025 про уповноваження розпорядника майна боржника звернутись до суду в межах цієї справи з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
8. 21.02.2025 розпорядником майна отримано лист від боржника з пропозицією провести засідання зборів кредиторів та розглянути проект плану санації.
9. 03.03.2025 відбулося засідання зборів кредиторів боржника, оформлені протоколом № 3, на якому було розглянуто пропозицію боржника про схвалення проекту плану санації і за результатами його розгляду кредитором ПАТ АБ "Укргазбанк" (806 419 495 голосів) було прийнято рішення не схвалювати/затверджувати план санації боржника, оскільки він не відповідав вимогам статті 51 Кодексу, та не містив заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.
10. 04.03.2025 від ТОВ "Нексттрейд" до суду першої інстанції надійшло клопотання про затвердження плану санації та введення процедури санації. До клопотання долучено проект Плану санації боржника.
11. Клопотання мотивовано наступним:
- враховуючи господарську діяльність боржника у попередні роки, можна зробити висновки, що заходи з відновлення платоспроможності боржника у процедурі санації позитивно вплинуть на існуючу господарську діяльність підприємства, графіки та строки виконання контрактів договорів та зобов'язань, виплати заробітної плати найманим працівникам, погашення кредиторської заборгованості, своєчасність сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, та призведуть до покращення господарської діяльності боржника;
- основні відомості про обсяги господарської діяльності й реалізації продукції, структуру й співвідношення доходів та витрат, планові фінансові показники діяльності боржника наведені у відповідних пунктах Плану санації;
- виконання системи заходів з відновлення платоспроможності не матиме негативного впливу на жодну з сторін виробничих, економічних, соціальних відносин, що склалися на підприємстві, це допоможе відновити його платоспроможність та зберегти як важливий кластер економіки регіону та держави в цілому;
- у період IV кварталу 2024 року та на початку 2025 року ТОВ "Нексттрейд" вживало низку заходів для поліпшення взаємовідносин з контрагентами, усунення негативного ефекту від відкриття провадження у справі про банкрутство, вживало заходів для відновлення та розширення господарської діяльності;
- загалом введення процедури санації та затвердження Плану санації дасть можливість Боржнику підтвердити та окреслити свій юридичний статус у зовнішньому середовищі, насамперед перед контрагентами боржника на ринках природного газу, електричної енергії та нафтопродуктів, дозволить суттєво знизити оцінку ризиків контрагентами при здійсненні взаємовідносин з Боржником (укладання договорів, поставку продукції, проведення розрахунків, тощо), та дасть можливість боржнику належним чином проводити свою господарську діяльність, розширювати та диверсифікувати її;
- процедура санації є пріоритетною для застосування перед ліквідаційною процедурою, оскільки є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
12. Місцевим господарським судом також встановлено, що 14.03.2025 від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нексттрейд" надійшло клопотання про затвердження плану санації та введення процедури санації.
13. 10.04.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/6828/24 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/6828/24 в частині відмови ОСОБА_1 у визнанні кредитором боржника на суму 744 495,62 грн скасовано; постановлено прийняти в скасованій частині нове рішення, яким визнано ОСОБА_1 кредитором боржника на суму 744 495,62 грн, з яких: 6 056 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 738 439,62 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ковальчука М.М. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
14. У зв'язку з визнанням в судовому порядку кредиторських вимог ОСОБА_1 , 14.04.2025 зборами кредиторів у справі № 910/6828/24 прийнято рішення, оформлене протоколом № 4, яким повідомлено кредиторів про те, що 06.05.2025 о 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 19, 21, 23 буде проведено наступне засідання зборів ТОВ "Нексттрейд".
15. У зв'язку з визнанням в судовому порядку кредиторських вимог ОСОБА_1 , 14.04.2025 комітетом кредиторів у справі № 910/6828/24 прийнято рішення, оформлене протоколом № 14/04/25, яким повідомлено кредиторів про те, що 06.05.2025 о 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька 19, 21, 23 буде проведено наступне засідання комітету кредиторів ТОВ "Нексттрейд".
16. 06.05.2025 відбулося засідання зборів кредиторів боржника, оформлені протоколом № 5, на якому було розглянуто пропозицію боржника про схвалення повторно проєкту плану санації і за результатами його розгляду конкурсним кредитором ПАТ АБ "Укргазбанк" (806 419 495 голосів, згідно ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства) було прийнято рішення не схвалювати/затверджувати план санації боржника, оскільки він не відповідав вимогам статті 51 Кодексу, та не містив заходів щодо відновлення платоспроможності боржника. При цьому, присутнім на засіданні кредитором ОСОБА_1 (в особі представника Сєдого О. О.), який має право дорадчого голосу, підписано вказане рішення зборів кредиторів боржника, оформлені протоколом № 5
17. 12.06.2025 зборами кредиторів, на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2025, прийнято рішення зборів кредиторів № 6 від 12.06.2025 про уповноваження розпорядника майна боржника звернутись до суду в межах цієї справи з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Вказане рішення прийнято конкурсним кредитором ПАТ АБ "Укргазбанк" (806 419 495 голосів, згідно ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства). ОСОБА_1 не був присутній на даному засіданні, проте, був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням № 02-34/1126 від 04.06.2025, яке надіслано засобами поштового зв'язку, докази чого долучені до матеріалів справи.
18. При цьому, 12.06.2025 було проведено засідання зборів кредиторів боржника ТОВ "Нексттрейд", на якому кредитором ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначено про те, що:
- у період розгляду заяви банку про відкриття провадження у справі про банкрутство власником боржника двічі було ініційовано процедуру досудової санації;
- двічі запропонований боржником один і той самий проєкт плану санації розглядався зборами кредиторів та прийняті рішення щодо несхвалення проєкту плану санації боржника ТОВ "Нексттрейд". Підставою прийняття рішення стало не відповідність запропонованого проекту плану санація вимогам ст. 51 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та те, що в запропонованих планах санації були відсутні обґрунтовані економічні розрахунки, фактичні дані та реальний інвестор, що свідчило про невигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника, а також низькою вірогідністю реалізації такого плану санації. Крім того, фінансово-господарський аналіз боржника вказує, що діючих активів підприємства недостатньо для відновлення його платоспроможності, та без залучення інвестора проведення санації неможливе.
19. Розпорядник майна повідомив, що відповідно до п. 9 ст. 45 КУзПБ, ним не отримано від фізичних та/або юридичних осіб, які бажають взяти участь у санації боржника ТОВ "Нексттрейд" заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).
20. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до матеріалів справи, за результатами проведеної інвентаризації майна ТОВ "Нексттрейд" інвентаризаційною комісією складені наступні документи:
Протокол інвентаризації комісії від 15.01.2025;
Інвентаризаційний опис запасів від 15.01.2025, які обліковуються на субрахунку(ах) 201, 203, 205, 207, 209, 221 та зберігаються на основному складі станом на « 15» січня 2025;
Інвентаризаційний опис запасів від 15.01.2025, які обліковуються на субрахунку(ах) 281 (товар) та зберігаються в підземних сховищах газу (ПСГ) станом на "15" січня 2025;
Інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) від 15.01.2025, які обліковуються на субрахунку(ах 105, 103 станом на 15 січня 2025 р.;
Інвентаризаційні описи необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні. матеріальні активи, капітальні інвестиції) від 15.01.2025, які обліковуються субрахунках 104 станом на 15 січня 2025 р.;
Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів (основні засоби , нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції) від 15.01.2025; Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів від 15.01.2025; Акт №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 15.01.2025, які обліковуються на субрахунках 311,312 станом на грошових коштів "15" січня 2025;
Акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків від 15.01.2025;
Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 15.01.2025;
Довідка до акта інвентаризації розрахунків від (без дати) про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув від 15.01.2025;
Акт №1 інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності від 15.01.2025;
Акт №1 інвентаризації наявності фінансових інвестицій від 15.01.2025;
Акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання від 15.01.2025;
Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 15.01.2025.
21. Зокрема, інвентаризацію майна було проведено 15.01.2025 інвентаризаційною комісією, зокрема, у складі директора Боржника - Дідика С.Є. та головного бухгалтера боржника - Свиридович О.М. Згідно Протоколу інвентаризації від 15.01.2025 розбіжностей між фактичною наявністю матеріальних активів та зобов?язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться у звіряльних відомостях та актах інвентаризації, не виявлено.
22. За даними інвентаризації встановлено в наявності:
балансова вартість необоротних активів загальною кількістю одиниць 18, на суму (грн) 3 169 165,42 грн.;
запасів загальною кількістю одиниць 216, 24 тис .куб.м /доб., на суму (грн) 4 492 123,87 грн.;
грошові кошти у валюті: національній на суму (грн) 1 407 324,00 грн.;
дебіторської заборгованості на загальну суму (грн) 1 315 761 071, 55 грн (у тому числі, за якою минув строк позовної давності 0);
кредиторської заборгованості на загальну суму (грн) 1 116 165 280, 32 грн (у тому числі, за якою минув строк позовної давності 0).
23. Крім цього, розпорядником майна боржника Ковальчуком М.М. подавалися звіти про діяльність в ході процедури розпорядження майном боржника, з яких вбачається, що розпорядником майна забезпечено проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.
24. Проведений аналіз виявив фінансову неспроможність ТОВ "Нексттрейд" погасити кредиторську заборгованість. Водночас, ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства за період з 31.12.202 по 30.09.2024 не виявлено. У звітах арбітражного керуючого вказано, що до боржника є можливим застосування процедури санації з метою відновлення платоспроможності боржника у разі наявності пропозицій інвесторів щодо участі у процедурі санації боржника. Водночас, визначено, що застосування ліквідаційної процедури є більш доцільною для задоволення вимог кредиторів боржника. Під час проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника не встановлено подання ТОВ "Нексттрейд" недостовірних відомостей про майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, які свідчать про його фінансовий та майновий стан.
25. Також, зі Звіту розпорядника майна за результатами проведення фінансово-господарського стану боржника судами встановлено, що починаючи з початку 2023 року прослідковується чітка тенденція до погіршення фінансового стану боржника. Фінансово-господарський аналіз боржника показує обґрунтованість віднесення його до складу неплатоспроможних підприємств.
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
26. 30.06.2025 постановою Господарського суду міста Києва у справі №910/6828/24, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Нексттрейд" про затвердження плану санації та введення процедури санації у справі № 910/6828/24. Припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Нексттрейд". Припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Нексттрейд" - арбітражного керуючого Ковальчука М. М. Визнано банкрутом ТОВ "Нексттрейд" та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12-ть місяців; призначено ліквідатором ТОВ "Нексттрейд" арбітражного керуючого Ковальчука М. М.; відкладено розгляд клопотання боржника про призначення експертизи у справі на 08.09.2025.
27. Суд першої інстанції мотивував своє рішення фінансовою неплатоспроможністю боржника, відсутністю погодженого зборами кредиторів плану санації боржника, наявністю рішення зборів кредиторів про перехід до процедури ліквідації та тим, що відновлення платоспроможності боржника ТОВ "Нексттрейд" та задоволення вимог кредиторів іншим шляхом, ніж визнання боржника банкрутом та перехід у ліквідаційну процедуру не є неможливим.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
28. 21.10.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 12.11.2025) апеляційні скарги ТОВ "Нексттрейд" та ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/6828/24 - залишено без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/6828/24 - залишено без змін.
29. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки проект плану санації боржника не відповідає вимогам статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема не має на меті відновлення платоспроможності боржника, у зв'язку з чим він і не був схвалений зборами кредиторів боржника, а відсутні обумовлені законом підстави для його затвердження та введення процедури санації.
30. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що поданий разом із клопотанням про затвердження плану санації та введення процедури санації, проект плану санації не був погоджений на жодному засіданні комітету кредиторів, як це передбачено статтею 52 КУзПБ, що обґрунтовано врахував і суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, та дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Нексттрейд" про затвердження плану санації та введення процедури санації у справі № 910/6828/24. За таких обставин, за висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції обґрунтовано відкрив ліквідаційну процедуру відносно боржника, припинивши процедуру розпорядження майном ТОВ "Нексттрейд", визнавши підприємство-боржника банкрутом з відповідними процесуальними наслідками.
А. Доводи касаційної скарги
31. 27.11.2025 ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/6828/24; направити справу №910/6828/24 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.
32. Скаржник доводить, що апеляційний господарський суд не врахував висновки щодо застосування частини третьої статті 49 КУзПБ, викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20 та постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 08.03.2023 у справі № 910/1800/22, тощо, а також статті 48 КУзПБ, що викладено зокрема у постанові від 21.08.2025 у справі № 910/18499/20.
33. Скаржник наполягає, що прийняття рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не залежить від рішення зборів кредиторів боржника, а пов'язане з наявністю ознак банкрутства та з відсутністю пропозицій щодо санації боржника.
34. За доводом скаржника, суди не врахували принципу судового контролю в процедурах банкрутства та не здійснили аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном, залишивши поза увагою пропозиції щодо санації боржника та бездіяльність розпорядника майна в частині обов'язку останнього розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів, пославшись фактично на рішення зборів кредиторів, яким було відхилено план санації та прийнято рішення про перехід до ліквідаційної процедури.
35. ОСОБА_1 зазначає, що інвентаризацією встановлено наявність у боржника активів в загальній сумі 1 324 829 684,84 грн. Водночас, матеріали справи свідчать про те, що на даний час розмір пасивів Боржника становить 807 306 270, 62 грн. Скаржник зазначає, що за період з 01.10.2024 по 01.09.2025 на рахунки боржника від господарської діяльності надійшло 3 308 855,72 грн. та 718 397,76 Євро, що безумовно вказує на провадження ТОВ "Нексттрейд" активної підприємницької діяльності. Проте, на переконання скаржника, суди ухилились від дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та дійшли передчасного висновку про неплатоспроможність боржника.
36. Щодо дебіторської заборгованості на загальну суму 1 315 761 071,55 грн скаржник вказує, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6828/24 (910/3795/24) за позовом ТОВ "Нексттрейд" до Компанії NexttradeEurope s.r.o про стягнення заборгованості в сумі 22 657 576,71 євро, а також справа №910/6828/24 (910/6865/24) про стягнення 6 038 613,20 євро з SIA "Vind Trading", а тому є підстави стверджувати, що дебіторська заборгованість Боржника на загальну суму 1 315 761 071,55 грн. є активом, за рахунок якого можливо погасити заборгованість боржника та не є безнадійною. Натомість, на думку скаржника, твердження господарського суду апеляційної інстанції про неліквідність даного активу, з економічної точки зору та не можливість слугувати джерелом погашення вимог кредиторів є очевидним припущення, на якому не може ґрунтуватись судове рішення.
37. Скаржник також вказує, що боржником було подано клопотання про відкладення розгляду справи № 910/6828/24 для проведення судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи документально підтверджена вартість дебіторської заборгованості ТОВ "Нексттрейд", чи відповідає вона дійсності, чи відображена в документах та обліку, чи встановлені учасники та умови визначення вартості, чи відповідає вона ринковим цінам, чи є підстави для визнання її неправомірною, завищеною, заниженою тощо?; визначити основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності ТОВ "Нексттрейд". Проте місцевий господарський суд відклав вирішення цього питання, чим, на думку скаржника, фактично відмовив в задоволенні клопотання, позбавивши тим самим Боржника можливості довести свою правову позицію.
38. ОСОБА_1 вказує, що господарський суд апеляційної інстанції підтвердив факт відсутності ОСОБА_1 на зборах кредиторів, на яких було прийнято рішення щодо впровадження ліквідаційної процедури у даній справі, при цьому з посиланням на присутність останнього на інших зборах, на яких було розглянуто тільки пропозицію боржника про схвалення плану санації та прийнято рішення не схвалювати/ затверджувати повторно проект плану санації боржника, відмовив у задоволенні апеляційної скарги. В той же час оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не містить посилання на доказ, який підтверджує висновок суду про належне повідомлення ОСОБА_1 про збори, призначені на 12.06.2025.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
39. 30.12.2025 ПАТ АБ "Укргазбанк" подано відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
40. Кредитор вважає правильним введення судами відносно боржника процедури ліквідації, а актив, на який посилається скаржник (дебіторська заборгованість) - неліквідним з тих підстав, що довготривалість розгляду спорів про його стягнення з нерезидентів, необхідність визнання і виконання рішень суду на території іноземної держави, відсутність у вказаних компаній будь-яких активів на території України, унеможливить своєчасне задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника. Вказує, що поданий боржником план санації не відповідав вимогам статті 51 КУзПБ, а тому не був схвалений зборами кредиторів, натомість застосування процедури ліквідації, відповідно до розпорядника майна за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, є більш доцільним.
41. Відносно тверджень скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про проведення експертизи, кредитор вважає, що боржником вказане клопотання було заявлено за день до проведення підсумкового судового засідання виключно з метою затягування вирішення судом питання про перехід до наступної судової процедури. Поряд з цим, зазначене клопотання не містило обґрунтування неможливості самостійного подання боржником до суду експертного висновку з порушених ним питань. Крім того, на думку Банку, оскільки ОСОБА_1 не є кредитором з правом вирішального голосу, а тому помилковість зазначення судом першої інстанції про його присутність на засіданні зборів кредиторів від 12.06.2025, як і фактична його відсутність на цьому засіданні, не вплинула на правомочність рішення прийнятого за наслідком проведення засідання зборів кредиторів, а саме щодо переходу до наступної процедури у справі про банкрутство.
42. 30.12.2025 ліквідатором боржника, арбітражним керуючим Ковальчуком М. М. подано відзив з проханням залишити касаційну скаргу без задоволення, постанови судів попередніх інстанції - без змін, стверджуючи про законність та обґрунтованість ухвалених судових рішень про введення процедур ліквідації боржника. Ліквідатор вказує, що на стадії розпорядження майном боржника, виключно збори кредиторів вправі ініціювати питання щодо введення процедури санації, запропонований боржником план санації не відповідав вимогам закону і не був схвалений зборами кредиторів, а арбітражним керуючим було дотримано порядок скликання зборів кредиторів. Доводить, що суд першої інстанції не відмовляв у задоволенні клопотання боржника про проведення експертизи, адже його розгляд було відкладено на іншу дату.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
43. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
44. Об'єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову в затвердженні плану санації та введенні процедури санації боржника та про перехід до процедури ліквідації боржника.
45. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
46. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
47. Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.
48. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
49. Частиною третьою вказаної статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
50. У разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).
51. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
52. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
53. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
54. За визначенням статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
55. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
56. Завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні судом ознак неплатоспроможності/банкрутства для визначення наступної судової процедури, однак остаточна їх оцінка надається судом, який у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.
57. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі. Правова позиція аналогічного змісту викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 904/4261/22, від 26.03.2025 у справі № 911/3095/23 тощо.
58. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16 та від 29.07.2021 у справі №925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2825/16, на неврахування яких посилається скаржник).
59. При цьому суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури (постанова Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 904/1938/22).
60. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.
61. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить нормам КУзПБ. Наведені вище висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 910/18499/20, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі.
62. Отже, у разі чи наявності, чи відсутності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, за результатами підсумкового засідання господарський суд, з застосуванням судового розсуду, приймає одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ (постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у cправі № 924/1277/20, на яку посилається скаржник)
63. У цій справі доводи заявника касаційної скарги зводяться до передчасності введення процедури ліквідації, з огляду на судові спори зі стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника, яку скаржник вважає значним активом, а також відсутності доказів про належне повідомлення ОСОБА_1 про збори кредиторів, які були призначені на 12.06.2025.
64. Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником був поданий проект плану санації, однак такий двічі не був схвалений зборами кредиторів боржника відповідно до статті 52 КУзПБ. Зокрема, відповідно до протоколу від 03.03.2025 та відповідно до протоколу № 5 від 06.05.2025, яким визначено, що на зборах були присутні представник конкурсного кредитора ПАТ АК "Укргазбанк" з правом голосу, та представник ОСОБА_1 з правом дорадчого голосу. Водночас, розпорядником майна не отримано від фізичних та/або юридичних осіб, які бажають взяти участь у санації боржника заяв про участь у санації боржника та пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).
65. Натомість, як встановлено судами, зборами кредиторів 12.06.2025 було прийнято рішення № 6 про уповноваження розпорядника майна боржника звернутись до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Це рішення прийнято конкурсним кредитором ПАТ АК "Укргазбанк", який має 806 419 495 голосів.
66. Суд апеляційної інстанції також встановив, що ОСОБА_1 не був присутній на вказаному засіданні (як помилково вказав суд першої інстанції) проте, був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням № 02-34/1126 від 04.06.2025, яке надіслано засобами поштового зв'язку, докази чого долучені до матеріалів справи.
67. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що постанова суду апеляційної інстанції не містить посилання на доказ, який підтверджує висновок суду про належне повідомлення ОСОБА_1 про збори, призначені на 12.06.2025 із посилання на висновки Верховного Суду у постанові від 21.08.2025 у справі № 910/18499/20 (щодо обов'язковості повідомлення членів комітету кредиторів про проведення зборів), оскільки такі доводи спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами та спрямовані на переоцінку наявних доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу ст. 300 ГПК України. Разом з тим, у справі № 910/18499/20 йшлося про взагалі неповідомлення кредитора про проведення зборів, на відміну від цієї справи, де суди встановили належне повідомлення ОСОБА_1 про скликання зборів кредиторів, проведення яких було призначено на 12.06.2025. Відтак скаржник посилається на нерелевантну судову практику.
68. Поряд з цим, Верховний Суд враховує доречне зауваження ПАТ АБ "Укргазбанк" про те, що оскільки ОСОБА_1 не є кредитором з правом вирішального голосу, а тому помилковість зазначення судом першої інстанції про його присутність на засіданні зборів кредиторів від 12.06.2025, як і фактична його відсутність на цьому засіданні, не вплинула на правомочність рішення прийнятого за наслідком проведення засідання зборів кредиторів.
69. Судами попередніх інстанцій також встановлено проведення інвентаризації майна боржника та, що розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Ковальчуком М. М. подавалися суду звіти про діяльність в ході процедури розпорядження майном боржника, які були оцінені судами та з'ясовано, що розпорядником майна забезпечено проведення аналiзу фiнансово-господарського станy, iнвестицiйної та iншої дiяльностi боржника та становища нa ринках боржника, який виявив фінансову неспроможність ТОВ "Нексттрейд" погасити кредиторську заборгованість, а ознак приховування банкрутства, фiктивного банкрутства за перiод з 31.12.2020 по 30.09.2024 не виявлено. У звітах вказано про можливість застосування до боржника процедури санації з метою відновлення платоспроможності боржника у разі наявності пропозицій інвесторів щодо участі у процедурі санації боржника; визначено, що застосування ліквідаційної процедури є більш доцільною для задоволення вимог кредиторів боржника; не встановлено подання боржником недостовiрних вiдомостей про майно в бухгалтерському балансi або в iнших документах, якi свiдчать про його фiнансовий та майновий стан; починаючи з початку 2023 року прослідковується чітка тенденція до погіршення фінансового стану боржника; фінансово-господарський аналіз боржника показує обґрунтованість віднесення його до складу неплатоспроможних підприємств; результати інвентаризації майна боржника показують продовження нарощування боржником непогашеної дебіторської заборгованості.
70. Отже, надавши оцінку наявним матеріалам справи, встановивши фінансову неплатоспроможність боржника, відсутність погодженого зборами кредиторів плану санації боржника та наявність рішення зборів кредиторів про перехід до процедури ліквідації у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про припинення процедури розпорядження майном боржника, визнання останнього банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, колегія суддів вважає, що мотиви та висновки, що їх дійшли суди попередніх інстанцій відповідають принципу судового розсуду під час вирішення питання щодо переходу до наступної судової процедури у цій справі про банкрутство.
71. Щодо посилань скаржника на наявність активу (дебіторська заборгованість) за рахунок якого можливо погасити заборгованість боржника, спори про стягнення якої перебувають на розгляді в Господарському суді міста Києва, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
72. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).
73. Врахувавши, що щодо зазначеної вище дебіторської заборгованості тривають судові спори і провадження у справах перебувають на стадіях підготовчого засідання з метою вручення учасникам справи (зокрема нерезидентам України) процесуальних документів у відповідності до міжнародних договорів України, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку такому активу, дійшов висновку, що з економічної точки зору, вказані активи є неліквідними та не можуть слугувати джерелом погашення вимог кредиторів.
74. Суд також зауважує, що особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що можливість впливу зазначеного активу на введення процедури ліквідації мала б, перш за все, оцінюватися зборами кредиторів, які в цій справі двічі негативно поставилися до можливості введення процедури санації саме за поточних обставин.
75. Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
76. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (п. 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ).
77. Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 10, 12 і 13 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 11 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом (ч. 2 ст. 90 КУзПБ).
78. Отже, у випадку стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості - остання підлягає включенню до ліквідаційної маси з метою задоволення вимог кредиторів і, якщо вимоги кредиторів будуть погашені, господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство, в тому числі і після визнання боржника банкрутом.
79. В касаційній скарзі скаржник також наполягає, що ним було подано до суду першої інстанції клопотання про проведення судової економічної експертизи, однак суд першої інстанції відклав його вирішення, чим, на думку скаржника, фактично відмовив в його задоволенні.
80. Судом апеляційної інстанції досліджено протокол судового засідання від 30.06.2025, в якому зафіксовано, що судом ставилось на обговорення відповідне клопотання про призначення судової експертизи, і вирішення якого відкладено до наступного судового засідання. Оскаржуваною постановою суду першої інстанції (п. 17) розгляд вказаного клопотання було відкладено отже, фактичного його розгляду судом не здійснювалось.
81. Водночас, як вже зазначалося, остаточна оцінка ознак неплатоспроможності боржника для визначення наступної судової процедури надається судом у підсумковому судовому засіданні. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.
82. Разом з тим, вирішення судом питання переходу до наступної судової процедури банкрутства не ставиться в залежність від обов'язкового проведення судової економічної експертизи, а доводи скаржника щодо відкладення судом розгляду його клопотання не спростовують висновків судів про введення процедури ліквідації боржника. Водночас суд касаційної інстанції констатує формальне порушення судом першої інстанції принципу повноти розгляду справи з огляду на відсутність реагування на заявлене клопотання про проведення експертизи. Натомість саме з огляду на обставини нинішньої справи - однозначне неодноразове рішення зборів кредиторів про необхідність введення ліквідаційної процедури та встановлену судом неплатоспроможність боржника, суд касаційної інстанції вважає, що таке порушення не призвело до винесення незаконного рішення суду.
83. Доводи скаржника щодо нездійснення судами попередніх інстанцій дослідження доказів щодо належного виконання розпорядником майна своїх обов'язків у процедурі розпорядження майном боржника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу частини другої статті 300 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
84. Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, відхиляється колегією суддів, оскільки зазначені висновки зроблені з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
85. Колегія суддів зауважує, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
86. Проте скаржником не доведено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Скаржник фактично лише цитує загальні висновки Верховного Суду і не обґрунтовує та не конкретизує, в чому полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду.
87. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23).
88. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
90. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
91. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
92. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/6828/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере