12 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2183/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 13.10.2025
у складі колегії суддів: Панова І.Ю. - головуюча, Зварич О.В., Якімець Г.Г.,
у справі за заявою
Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомпроект"
про банкрутство, -
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 у справі № 914/2183/20 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") в розмірі 158 875 087,05 грн/, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомпроект" (далі - ТОВ "Земкомпроект", боржник), з яких 67 731,00 грн/ (судовий збір) - перша черга; 137 839 860,63 грн/ (основний борг) - четверта черга; 20 967 495,42 грн/ (штрафні санкції) - шоста черга.
2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 у справі №914/2183/20 задоволено клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. від 26.10.2020 за № 02-03/141 про витребування доказів;
зобов'язано ТОВ "Земкомпроект" надати суду та розпоряднику майна Боярчукову С.Г. належним чином засвідчені копії документів щодо господарської діяльності боржника за 2016-2020 рр.;
зобов'язано ТОВ "Земкомпроект", Головному управлінню статистики у м. Києві, Головному управлінню статистики у Львівській області надати суду та розпоряднику майна Боярчукову С.Г. для проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, копії фінансової звітності ТОВ "Земкомпроект" за 2012-2020 рр.;
визначено перелік та розмір визнаних вимог кредиторів ТОВ "Земкомпроект", які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в розмірі 380 858 928,03 грн, з яких: 67 731,00 грн (судовий збір) перша черга; 359 823 701,61 грн (основний борг) четверта черга; 20 967 495,42 грн (штрафні санкції) шоста черга;
вирішено інші процедурні та процесуальні питання.
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.11.2021 у справі №914/2183/20, зокрема, заяву ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" про заміну кредитора правонаступником від 25.08.2021 задоволено;
здійснено заміну кредитора ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ідентифікаційний код 41264766) на правонаступника ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" (ідентифікаційний код 40340380).
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 у справі №914/2183/20 задоволено клопотання АТ "Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду "Аргумент фонд";
замінено ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" у справі № 914/2183/20 на правонаступника АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Аргумент Фонд".
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 (далі - скаржник, ОСОБА_1 ), який, не погоджуючись із судовим рішенням, оскаржив їх в апеляційному порядку ОСОБА_1 . Скаржнику було надано можливість усунути недоліки апеляційної скарги та, не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги, надати (надіслати) суду: докази сплати судового збору у розмірі 2 977,20 грн.; належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20.
6. 25.09.2025 від скаржника надійшло клопотання від 25.09.2025 (вх. №01-05/2824/25) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20 та надано докази сплати судового збору у розмірі 2 977,20 грн.
7. Клопотання обґрунтоване тим, що скаржник не був учасником справи №914/2183/20 під час розгляду справи в суді першої інстанції та винесення оскаржуваних ухвал, не залучався до участі у справі, не був обізнаний про її розгляд та, відповідно, не міг знати про ухвалення судових рішень, які безпосередньо стосуються його прав та обов'язків та участь скаржника у справі № 914/2183/20 розпочалася лише після подання ліквідатором ТОВ "Земкомпроект" заяви від 28.04.2025 про покладення на нього солідарної субсидіарної відповідальності у розмірі 380 858 928,03 грн.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду
8. Ухвалою від 13.10.2025 Західний апеляційний господарський суд у задоволенні клопотання від 25.09.2025 (вх. №01-05/2824/25) ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20 - відмовив;
відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 02.09.2025 (вх. №01-05/2676/25 від 03.09.2025, вх. №01-05/2677/25 від 03.09.2025, вх. №01-05/2678/25 від 03.09.2025, вх. №01-05/2679/25 від 03.09.2025) на ухвали Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20;
апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 02.09.2025 (вх. №01-05/2676/25 від 03.09.2025, вх. №01-05/2677/25 від 03.09.2025, вх. №01-05/2678/25 від 03.09.2025, вх. №01-05/2679/25 від 03.09.2025) на ухвали Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20 та додані до неї матеріали повернути скаржнику.
9. Апеляційний господарський суд зазначив, що:
- боржником у справі № 914/2183/20 є ТОВ "Земкомпроект";
- ОСОБА_1 був та є бенефіціарним власником ТОВ "Маєгруп", яке було одноосібним учасником і власником ТОВ "Добромиль-Київ" (з часткою у статутному капіталі 100%);
- ТОВ "Земкомпроект", створене 19.03.2012 за участі наступних осіб ТОВ "Добромиль-Київ", код ЄДРПОУ 31355379 (з часткою у статутному капіталі 50%) та ТОВ "ОЗДОРОВЧО ПРОФІЛАКТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "ПЛАНЕТА ЗДОРОВ'Я", код ЄДРПОУ 32114084 (з часткою у статутному капіталі 50%);
- на переконання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 як засновник із 50 % часткою у статутному капіталі боржника не міг бути не обізнаний з порушенням справи про банкрутство ТОВ "Земкомпроект", тому не був позбавлений процесуального права на оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20;
- набуття процесуального статусу сторони у справі про банкрутство після подання ліквідатором ТОВ "Земкомпроект" заяви від 28.04.2025 про покладення на нього субсидіарної відповідальності у розмірі 380 858 928,03 грн, тобто після спливу більш, ніж п'яти років з часу порушення справи про банкрутство, а відтак, спливу процесуального строку на оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20, залежало від суб'єктивної процесуальної поведінки скаржника, а не від об'єктивних обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги в строки, передбачені процесуальним законом.
10. ОСОБА_1 30.10.2025 звернувся з касаційною скаргою ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі № 914/2183/20.
11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2183/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2183/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025;
ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі № 914/2183/20 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;
надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09.12.2025;
витребувано з Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/2183/20 за заявою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" до ТОВ "Земкомпроект" про банкрутство.
13. 01.12.2025 на адресу Верховного Суду на запит надійшли матеріали справи № 914/2183/20 із супровідним листом від 24.11.2025 № 914/2183/20/2/25.
14. Від представника АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" - Макеєва Є.Ю. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Товариства просив постановити ухвалу, якою закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , у зв'язку із тим, що касаційна скарга подана не учасником справи № 914/2183/20 про банкрутство ТОВ "Земкомпроект".
15. Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 вважає себе учасником справи про банкрутство ТОВ "Земкомпроект" з 06.05.2025 із усіма правами наданими саме учасникам справи про банкрутство.
16. Однак з такою позицією Скаржника не можна погодитися, оскільки сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
17. Так, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 22.11.2023 у справі №910/4685/20 констатував неможливість віднесення суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до осіб, про права, інтереси та (або) обов'язки яких суд вирішив питання ухвалою про визнання кредиторських вимог, за винятком, якщо в мотивувальній чи резолютивній частині такої ухвали містяться висновки суду про права та обов'язки названих суб'єктів. Водночас, АТ "ЗНВКІФ "Аргумент Фонд" вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.
18. Суддя Погребняк В. Я. перебував у відпустці з 29.12.2025 до 09.01.2026 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 № 4975/0/6-25); суддя Васьковський О. В. перебував у відпустці з 30.12.2025 до 05.01.2026 та з 06.01.2026 до 09.01.2026 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2025 № 6333/0/5-25); суддя Огороднік К. М. перебував у відпустці з 23.12.2025 до 05.01.2026 та з 06.01.2026 до 09.01.2026 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2025 № 4897/0/6-25).
19. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), та з огляду на обставини, зазначені у пунктах 13, 18 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 914/2183/20 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав..
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
20. В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що висновок апеляційного господарського суду про те, що скаржник "не міг бути не обізнаний" про справу з 2020 року, є помилковим припущенням апеляційного суду. Корпоративні права (статус засновника, учасника) не породжують автоматичного процесуального обов'язку відстежувати усі судові провадження щодо юридичної особи та не дорівнюють статусу "учасника справи" у розумінні КУзПБ. Скаржник не був і не міг бути обізнаним про ухвали, які на момент їх винесення жодним чином не стосувались його прав.
21. Скаржник аргументував, що у своїй апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку до скарги навів належне обґрунтування наведених вище критеріїв, викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17.
22. Також скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме: неправильно застосував статтю 1 КУзПБ, зробивши помилкове припущення про обізнаність скаржника, який не був учасником справи, з судовими рішеннями, на які скаржник подав апеляційну скаргу; неправильно застосував частину третю статті 256 ГПК України, визнавши об'єктивну причину пропуску строку неповажною; не застосував пункт 1 частини другої статті 261 ГПК України, який прямо дозволяє оскарження ухвал поза межами річного строку; порушив частину четверту статті 260 ГПК України, відмовивши у відкритті провадження за наявності підстав для поновлення строку та застосування винятку зі статті 261 ГПК України.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
26. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
27. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
28. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів звертає увагу на таке.
29. За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
30. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
31. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).
32. Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
33. Водночас, статтею 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
34. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
35. Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.
36. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
37. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).
38. Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
39. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).
40. Аналіз змісту частини першої статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.
41. ГПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.
42. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
43. Частиною першою статті 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
44. Відповідно до частин другої, третьої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
45. Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
46. Суд апеляційної інстанції, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку неповажними, залишив апеляційну скаргу без руху відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України.
47. Частина четверта статті 260 ГПК України передбачає, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу
48. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
49. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, згідно з якими суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
50. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
51. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
52. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги, з огляду на положення статті 256 ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
53. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
54. Водночас, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
55. Положеннями статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
56. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
57. Враховуючи тлумачення норм ГПК України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинен мотивувати свій висновок про наявність чи відсутність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження.
58. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.
59. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
60. За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження щодо оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 (в частині визнання грошових вимог та затвердження реєстру вимог кредитора), ухвали Господарського суду Львівської області від 10.11.2021 (про заміну учасника справи правонаступником) та ухвали Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 (про заміну учасника справи правонаступником).
61. Водночас, підставою відмови у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою стало те, що скаржник не навів належних та обґрунтованих підстав та обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку на оскарження відповідних рішень.
62. Верховний Суд, аналізуючи доводи скаржника, зміст оскаржуваного рішення та доводи інших учасників справи, дійшов таких висновків та враховує таке.
63. За змістом поданих скаржником процесуальних документів (апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та касаційної скарги) вбачається, що скаржник - ОСОБА_1 не був учасником справи про банкрутство ТОВ "Земкомпроект".
64. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що заявник звернувся із апеляційною тобто після спливу більш, ніж п'яти років з часу порушення справи про банкрутство, а відтак, після спливу процесуального строку на оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 (в частині визнання грошових вимог та затвердження реєстру вимог кредитора), ухвали Господарського суду Львівської області від 10.11.2021 (про заміну учасника справи правонаступником) та ухвали Господарського суду Львівської області від 19.06.2024 (про заміну учасника справи правонаступником) у справі №914/2183/20.
65. Зазначені оскаржувані судові рішення були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі.
66. Водночас скаржник не спростував у порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України те, що, будучи бенефіціарним власником ТОВ "Маєгруп", яке було одноосібним учасником і власником ТОВ "Добромиль-Київ" (з часткою у статутному капіталі 100%), за участі якого 19.03.2012 створене ТОВ "Земкомпроект", не був обізнаний про наявність понад п'ять років справи про банкрутство ТОВ "Земкомпроект", а відтак, не був позбавлений процесуального права на оскарження ухвал Господарського суду Львівської області від 23.12.2020, від 10.11.2021 та від 19.06.2024 у справі №914/2183/20.
67. Отже, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вчасне звернення скаржника із відповідною апеляційною скаргою залежало від суб'єктивної процесуальної поведінки скаржника, а не від об'єктивних обставин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги в строки, передбачені процесуальним законом.
68. Також з матеріалів справи та за наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації вбачається, що 29.04.2025 до місцевого господарського суду за вх. № 1803/25 від ліквідатора надійшла заява від 28.04.2025 до відповідачів: ТОВ "Добромиль-Київ", ТОВ "Оздоровчо-профілактичний комплекс планета здоров'я", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "Мєагруп", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , в якій ліквідатор просить покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Земкомпроект" на його засновників/бенефіціарів і керівників, а також на інших осіб та стягнути солідарно із відповідачів на користь ТОВ "Земкомпроект" різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою у розмірі 380858928,03 грн.
69. Ухвалою суду від 06.05.2025 заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його засновників/бенефіціарів і керівників, а також на інших осіб прийнято до розгляду; залучено до участі у справі № 914/2183/20 ТОВ "Добромиль-Київ", ТОВ "Оздоровчо-профілактичний комплекс планета здоров'я", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "Мєагруп", ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 як відповідачів в частині розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його засновників/бенефіціарів і керівників, а також на інших осіб; розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 05.06.2025.
70. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 1 КУзПБ (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
71. Здійснюючи тлумачення зазначеної правової норми, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №911/698/21 дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:
І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
72. Верховний Суд також зауважує, що процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
73. Віднесені до І та ІІ груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених статтею 6 КУзПБ), відтак вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.
74. Натомість особи, які віднесені до ІІІ групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв'язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.
75. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, вирішуючи проблемний аспект у правовому регулюванні статусу таких суб'єктів, у постанові від 22.11.2023 у справі №910/4685/20 зазначив, що інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та ІІ груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як "учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство". Водночас сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
76. урахуванням частини першої статті 7, частини другої статті 61 КУзПБ, заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у доведенні до банкрутства боржника, розглядається за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ (такого ж висновку дотримується Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.10.2022 у справі №911/3554/17 (911/401/21)).
77. За таких обставин, суб'єкти субсидіарної відповідальності (за винятком, якщо таким суб'єктом є особа, яка одночасно належать до ІІ групи та має статус уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника) не наділені правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як учасники такої справи, зокрема й щодо оскарження в апеляційному порядку ухвали про визнання грошових вимог кредиторів до боржника.
78. Разом з тим, у цій справі відсутні судові рішення, які б свідчили про залучення скаржника як учасника безпосередньо провадження у справі про банкрутство, що також не заперечується й самим скаржником.
79. Також в оскаржуваних ухвалах суду першої інстанції відсутні висновки суду про права та обов'язки скаржника, відтак, відсутні підстави для застосування в цьому випадку винятків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України.
80. Верховний Суд враховує, що обсяг визнаних кредиторських вимог може впливати на розмір субсидіарної відповідальності її суб'єктів, однак відсутні підстави вважати, що, визнаючи розмір грошових вимог до боржника, суд вирішує питання про обов'язок певної особи нести субсидіарну відповідальність, оскільки на момент розгляду та визнання господарським судом грошових вимог кредитора до боржника майнового інтересу суб'єктів субсидіарної відповідальності не існує в силу відсутності на той момент відповідних суб'єктів відповідальності.
81. Разом з тим, у цьому випадку відсутні підстави для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження судових рішень, які були прийняті безпосередньо в проваджені у справі про банкрутство ТОВ "Земкомпроект", оскільки, за наявності статусу відповідача у відокремленому провадженні, яке стосується субсидіарної відповідальності, скаржник не набув статусу учасника провадження безпосередньо у справі про банкрутство.
82. Водночас, зазначене не спростовує правильності ухваленого апеляційним судом рішення по суті, оскільки, з урахуванням статті 254 ГПК України, за відсутності винятків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України, наслідком процесуальний закон передбачає саме відмову у відкритті апеляційного провадження.
83. Також колегія суддів враховує, що скаржник у цьому випадку не позбавлений можливості захистити свої права через неможливість оскарження ухвали про визнання кредиторських вимог та супутніх ухвал про заміну кредитора правонаступником, оскільки наділений відповідним правом у майновому спорі про покладення субсидіарної відповідальності, що розглядається у відокремленому позовному провадженні у межах цієї справи про банкрутство. Наявний статус відповідача передбачає можливість в силу статей 74, частини п'ятої статті 75, 76-77, ГПК України спростовати обставини, що визначають розмір майнових вимог кредиторів до боржника у цій справі.
84. Інші доводи скаржника зазначеного не спростовують та зводяться до спонукання прийняття необґрунтованого судового рішення на власну користь. Разом з тим, доводи скаржників щодо необхідності ухвалення судом іншого рішення за того самого обґрунтування та обставин суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata).
85. В силу положень частини другої статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
86. З огляду на зазначене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
87. Відповідно до пункту другого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
88. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
89. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
90. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної та залишення оскаржуваної ухвали апеляційного суду без змін.
Судові витрати
91. Оскільки в цьому випадку Верховний Суд не приймає нового рішення, відповідно до статті 129 ГПК України витрати покладаються на скаржників.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі № 914/2183/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік