Київський районний суд м. Полтави
Справа № 644/8578/21
Провадження № 2-п/552/7/26
іменем україни
21.01.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, -
Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 в сумі 106652 грн. 42 коп.
Відповідач ОСОБА_1 03.12.2025 звернувся в суд з заявою про перегляд заочного рішення.
Заява обґрунтована тим, що в судових засіданнях участі не приймав, судові повістки не отримував, не міг знати про перебування справи в провадженні суду. Вказував, що не проживав за адресою місця реєстрації. Також вважає, що позовні смоги заявлені з пропуском строків позовної давності.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча повідомлялися судом про дату, час та місце розгляду. ОСОБА_1 просив проводити розгляд заяви за його відсутності.
Суд, розглянувши матеріали, приходить до таких висновків.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 01.05.2014 року по 31.07.2021 року в сумі 106652 грн. 42 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 2270 грн., понесених судових витрат, по 756 грн. 66 коп. з кожного.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, за нормами законодавства, заочне рішення підлягає скасуванню за умови наявності підстав: 1) якщо буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При вирішенні питання про наявність підстав для скасування заочного рішення з мотивів нез'явлення відповідачів в судове засідання в поважних причин суд враховує таке.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду за адресою, яка повідомлена позивачем, яка є їх зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 35, 36).
Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріали справи містять дані про те, що відповідачі повідомлені про розгляд справи в тому за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, звертаючись до суду з заявою про скасування заочного рішення, відповідач ОСОБА_1 повідомляє суду свою аналогічну адресу: АДРЕСА_1 .
Тому суд не вбачає підстав для скасування судового рішення з обставин неналежного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи.
На будь-які обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач не посилається.
При вирішенні питання щодо пропуску позивачем строків позовної давності судом враховується наступне.
За нормами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
З даним позовом позивач звернувся в суд 14.09.2021, попередньо позивачем до суду було подано заяву про видачу судового наказу, яку було задоволено.
В даній справі відповідачі повідомлялися судом про розгляд справи, до ухвалення судового рішення заяв про застосування позовної давності не подавали.
Твердження відповідача про фактичне не проживання за вказаною адресою не підтверджене доказами та не спростовує обґрунтованість позовних вимог, враховуючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення з мотивів наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 288 ЦПК України, суд, -
В задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 по справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складено 21.01.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко