Справа № 529/1066/24
Провадження № 1-кп/529/40/26
21 січня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретарів с/з - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 62024170010000227 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макарцівка Полтавського району Полтавської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
встановив:
Солдат ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи зі злочинним умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, 11.04.2024 близько 08-00 год. не з'явився без поважних причин вчасно на службу, а саме до розташування підрозділу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи заходів для повернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 та був відсутній за місцем проходження служби до моменту повідомлення про підозру 25.07.2024.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, як нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку тим, що ОСОБА_5 15.11.2024 на ім'я прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_8 подав письмову згоду на продовження проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 або в будь-якій ВЧ Збройних Сил України та надав письмову згоду прокурору щодо звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України, та повідомив про те, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України ним вчинено вперше. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 385 від 23.12.2024 ОСОБА_5 продовжив військову службу з 23.12.2024, його зараховано на всі види забезпечення, призначено на посаду солдата резерву взводу резерву роти резерву рядового складу ВЧ НОМЕР_1 . В подальшому, у зв'язку з встановленою 2 групою інвалідності, та неможливістю подальшого проходження військової служби за станом здоров'я наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 03.01.2025 №4-РС ОСОБА_5 звільнено з військової служби відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання, заявлене захисником та просив його задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню з таких підстав.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2024 зазначено, що справедливість це одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Обвинувачений ОСОБА_5 15.11.2024 звернувся з клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби до Збройнийх Сил України.
Таким чином, дії ОСОБА_5 свідчать про реалізацію ним наміру добровільно повернутися на військову службу шляхом продовження її проходження.
23.12.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 385 військовослужбовця за призовом по мобілізації солдату ОСОБА_5 , який 23.12.2024 прибув до ВЧ продовжено військову службу з 23.12.2024, зараховано у списки особового складу ВЧ НОМЕР_1 на всі види забезпечення, призначено на посаду солдата резерву взводу резерву роти резерву рядового складу ВЧ НОМЕР_1 та визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Суд зазначає, що ні стаття 401 КК України, ні статті 286 та 287 КПК України не містять вимог щодо конкретної форми письмової згоди командира на продовження проходження особою військової служби (лист, наказ чи розпорядження).
Враховуючи, що після добровільного звернення ОСОБА_5 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.12.2024 № 385 був зарахований на всі види забезпечення, суд вважає, що цей наказ є належним письмовим підтвердженням згоди командира на проходження військової служби.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що встановлені умови - добровільне звернення ОСОБА_7 про намір повернутися до місця служби для продовження військової служби, наявність письмової згоди командира у вигляді наказу № 385, з урахуванням того, що ОСОБА_5 уперше під час воєнного стану вчинив правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, - дають підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України.
Після зарахування за наказом командира ОСОБА_5 проходив військову службу з 23 грудня 2024 року. Разом з тим, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 4 від 04.01.2025 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 03.01.2025 № 4-РС, яким ОСОБА_5 звільнений з військової служби у запас на підставі пп. «б» (за станом здоров'я за наявності інвалідності відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»), останнього з 04.01.2025 виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 . Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 542693 ОСОБА_5 встановлено другу групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
За цих обставин подальше проходження військової служби ОСОБА_5 є неможливим, а положення КПК України в цій справі не є перешкодою до реалізації судом приписів ч. 5 ст. 401 КПК України щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.10.2025 № 484/3679/23.
Речові докази та процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.
Матеріальна шкода кримінальним правопорушення не завдана, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369, 371 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження № 62024170010000227 від 02.05.2024 закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1