Справа № 404/264/26
Номер провадження 1-кс/404/86/26
08 січня 2026 року місто Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62025170040015612, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обознівка, Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
1.Суть клопотання.
Старший слідчий СВ Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб без права внесення застави.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався наобгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на наявністю ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому. Вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії. Також прокурор зазначив, що 31.12.2025 підозрюваний повідомив про намір повернутись для проходження військової служби. Прокурором підозрюваному надано три дні з 31.12.2025 по 03.01.2026 для самостійного звернення до відповідних органів для повернення на військову службу. ОСОБА_6 звернувся до ТЦК, працівники якого направили до ВСП, однак до ВСП останній не з'явився. В результаті чого знехтував правом самостійно повернутись до проходження військової служби.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Щодо себе вказав, що зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , даний об'єкт нерухомості належить його бабусі, проживає разом з останньою, неодружений, має середньо-спеціальну освіту, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, тимчасово не працює, заощаджень не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Щодо обставин вказав, що він не переховувався від органу досудового розслідування, отримавши поранення його направили на лікування. Після проходження лікування він повідомив керівництво військової частини про, те що йому потрібен час для реабілітації після лікування. Після чого його направили до ППД, однак підозрюваний не з'явився, адже чекав наказу командира. Наслідки залишення військової частини розумів. Також був обізнаний, що може самостійно виявити бажання проходження військової служби без притягнення до кримінальної відповідальності.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити в задоволенні клопотання, а також визнати затримання підозрюваного незаконним. Вказує, що орган досудового розслідування зазначає, що підозрюваний неодноразово судимий, однак він знятий з обліку, отже є не судимим. Сторона захисту вказує, що було порушення порядок затримання особи, оскільки підстав для його затримання, зазначених у протоколі затримання, не існувало.Щодо обґрунтованості підозри захисник вказує, що вона є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_6 проходив лікування, після проходження лікування залишились уламки, які не надали можливості продовжити службу.Щодо ризику переховування - захисник зазначає, що підозрюваний постійно проживає за місцем своєї реєстрації, з'являвся до ТЦК, йому було вручено підозру і обвинувальний акт в іншому кримінальному провадженні. Вказав, що ризики відсутніми.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025170040015612, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Встановлено, що солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 08.01.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-снайпера 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не з'явився до місця несення служби, військової частини НОМЕР_1 , яка перебувала в населеному пункту АДРЕСА_2 після проходження лікування в КНП КРР «Кропивницька центральна районна лікарня» та перебуваючи в різних місцях, ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання
Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: не з'явлення його вчасно до місця несення служби, вчинене військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
06 січня 2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_6 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
07 січня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків, актом службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження., слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідча суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану. ОСОБА_6 має вік 29 років, неодружений, на утриманні неповнолітній та людей похилого віку не має, тимчасово не працюючий, заощаджень не має, отже міцні соціальні зв'язки відсутні. ОСОБА_6 є особою, яка в силу ст. 89 КК України не має судимостей. В судовому засіданні ОСОБА_6 вказав, що до Фортечного районного суду міста Кропивницького відносно нього направлено обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України. З автоматизованого документообігу суду, встановлено, що обвинувальний акт 31.12.2025 направлено до розгляду до Фортечного районного суду міста Кропивницького. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 178 КПК України слідчою суддею враховується наявність підозри (обвинувального акту) у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення яких передбачено у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Слідча суддя враховує доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 постійно проживає за адресою реєстрації, з'являвся до ТЦК, з'явився на вручення підозри та обвинувального акту у іншому кримінальному провадженні. Однак, на переконання слідчого судді, вказане не може звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину. Крім того, слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 був обізнаним про наслідки самовільного залишення військової частини, у судовому засіданні підтвердив, що органом досудового розслідування йому надавався час для добровільного звернення до військової служби правопорядку, що останнім було проігноровано.
Отже, прокурором доведено наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України).
Щодо наявності ризику впливу на свідків, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, ризик наявний.
Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за фактом самовільного залишення військової служби в період дії воєнного стану, що об'єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема, продовжувати не з'являтися на військову службу, а тому такий ризик є актуальним на даний час. Крім того, слідча суддя враховує, що відносно ОСОБА_6 на розгляді у Фортечному районному суді перебуває обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК України, що додатково свідчить про наявність вказаного ризику.
Доводи захисника про необгрунтованість аргументів прокурора про наявність ризиків спростовуються вищенаведеним. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, всі ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Стосовно доводів захисника про відсутність підстав для затримання ОСОБА_6 , передбачених ст. 208 КПК України, слідча суддя зауважує, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадку, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України). Статтею 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку, встановлених законом. Відомості про кримінальне правопорушення за фактом самовільного залишення ОСОБА_6 військової частини, внесено до ЄРДР 01.09.2025 о 18:17 год. Злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, є триваючим, з формальним складом та спеціальним суб'єктом. Оскільки ОСОБА_6 затримано як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, та яку застали під час вчинення злочину, який є триваючим, що слідує зі змісту протоколу затримання від 06.01.2025, підстав вважати його затримання необгрунтованим не вбачається.
Визначаючи вид запобіжного заходу слідча суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_6 .
Стороною захисту не надано суду доказів неможливості перебування ОСОБА_6 під вартою за станом здоров'я.
Отже, застосування до ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи обставини провадження, у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 20 год. 18 хв. 06.01.2026 до 20 год. 18 хв. 06.03.2026.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов'язок слідчого судді.
Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, слідча суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.
При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища для нього - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 20 год. 18 хв. 06.01.2026 до 20 год. 18 хв. 06.03.2026.
Визначити розмір застави в сумі 60 560 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 до 06.03.2026 виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідча суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1