29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"13" січня 2026 р. Справа № 924/894/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик", Хмельницька обл., Хмельницький район, м. Волочиськ
про стягнення 584 644,83 грн. основного боргу
за участю представників сторін:
від позивача - Піун С.П. в режимі ВКЗ
від відповідача - не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.01.2026р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
29.08.2025р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ до Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик", Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Волочиськ про стягнення 584 644,83 грн. основного боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою від 03.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.09.2025 року.
15.09.2025 на адресу суду від відповідач надійшло клопотанням про встановлення судом строку подання заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 17.09.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про встановлення відповідачу - Волочиське комунальне підприємство теплових мереж "Тепловик", строку подання заперечення на відповідь на відзив до 30 вересня 2025 року. Підготовче засідання у справі №924/894/25 відкладено на 11 год. 00 хв. «14» жовтня 2025 р.
У підготовчому засіданні 14.10.2025р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 10:00 год. 26.11.2025р.
Ухвалою від 26.11.2025р. задоволено клопотань представника Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" про витребування доказів від 13.10.2025р. Витребувано у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ оригінал акту звіряння взаєморозрахунків за договором №7504-НГП-34 від 30.07.2021р. Підготовче засідання у справі №924/894/25 відкладено на 14:30 03 грудня 2025 р.
01.12.2025р. через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про надання акту звіряння взаєморозрахунків за договором №7504-НГП-34 від 30.07.2021р. станом на 31.10.2025р.
Ухвалою від 03.12.2025р. закрито підготовче провадження у справі №924/894/25. Призначити справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. «13» січня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача в судове засідання не з'явився, однак у поданому відзиві та запереченнях на відповідь на відзив заперечував проти позовних вимог.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
30.07.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Волочиським комунальним підприємством теплових мереж "Тепловик" (Споживач) було укладено договір №7504-НГТ-34 постачання природного газу.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021р. по червень 2024р.
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Згідно з п. 4.1 Договору, ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000куб. м газу без ПДВ - 6183,33грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,58 грн., кpiм того ПДВ 20% - 27,31 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсяг газу в період з 01.06.2021р. по 31.05.2022 становить 7 583,89грн.
Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за природний газ за цим договором (окрім розрахункових періодів: жовтень 2021р, жовтень 2022р., жовтень 2023р., листопад 2021р., листопад 2022р., листопад 2023р., квітень 2022р., квітень 2023р., квітень 2024р., травень 2022р., травень 2023р., травень 2024р.) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 50% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в п. 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 6.2 Договору Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором та здійснювати оплату використаного природного газу своєчасно.
Згідно з п. 13.1 Договору, даний Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
Матеріали справи не містять доказів розірвання або визнання недійсним Договору від 30.07.2021р.
На виконання умов Договору від 30.07.2021р. та Додаткових угод, Позивач у період з жовтня 2021р. по квітень 2022р. передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 21 378 898,70 грн. згідно актів приймання - передачі природного газу.
Відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими Виписками.
Станом на дату подання позивачем позову до суду, заборгованість відповідача за спожитий природний газ становила 584 644,83 грн.
Після подання позивачем позову до суду відповідач 07.10.2025р. частково сплатив борг у сумі 50 000,00 грн., у зв'язку із чим, 25.11.2025р. позивачем подано до суду додаткові пояснення та оновлений розрахунок боргу станом на 24.11.2025р., відповідно до якого сума боргу складає 534 644,83 грн.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 534 644,83 грн. учасниками справи не подано та матеріали справи не містять.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 30.01.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Волочиським комунальним підприємством теплових мереж "Тепловик" (Споживач) було укладено договір №7504-НГТ-34 постачання природного газу, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов Договору від 30.01.2021р. та Додаткових угоди до Договору, протягом жовтень 2021р. - квітень 2022р. Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 21 378 898,70 грн. згідно актів приймання - передачі природного газу, які знаходяться в матеріалах справи.
Під час розгляду справи відповідачем, із заявлених до стягнення 584 644,83 грн. сплачено 50 000,00 грн. заборгованості, що підтверджується платіжною інструкцією №3115 від 07.10.2025р. та визнається позивачем.
Вказані обставини, які підтверджені належними доказами свідчать про відсутність предмету спору у даній справі в частині заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. боргу у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 534 644,83 грн. учасниками справи не подано та матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за природний газ за цим договором (окрім розрахункових періодів: жовтень 2021р, жовтень 2022р., жовтень 2023р., листопад 2021р., листопад 2022р., листопад 2023р., квітень 2022р., квітень 2023р., квітень 2024р., травень 2022р., травень 2023р., травень 2024р.) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 50% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в п. 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 534 644,83 грн. заборгованості за поставлений природний газ, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 231, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі №924/894/25 в частині стягнення суми 50 000,00 грн. заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Позов задовольнити.
Стягнути з Волочиського комунального підприємства теплових мереж "Тепловик" (31200, Хмельницька обл. Хмельницький р-н, м. Волочиськ, вул. Петлюри Симона, буд. 7а, код ЄДРПОУ 14151820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116 м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) - 534 644,83 (п'ятсот тридцять чотири тисячі шістсот сорок чотири гривні 83 коп.) заборгованості та 7 015,74 грн. (сім тисяч п'ятнадцять гривень 74 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.01.2026р.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Суддя І.В. Заярнюк