8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4214/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 23399393)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (вул. Бакуліна, 4а, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ 43736258)
про стягнення 8 289,75грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить cтягнути з відповідача збитки в розмірі 8 289,75грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч умов договору, приписів ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував у встановленому порядку в ЄРПН податкові накладні за договором, внаслідок чого позивач позбавлений права включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 8 289,75грн.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на юридичну адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною позивачем у позові та з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала суду повернута на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та її повернення із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, яка надсилалась судом з додержанням вимог процесуального закону, за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала суду, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.09.2021 між Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (відповідач) укладено договір підряду № 02/72 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався на свій ризик виконати роботи за завданням позивача, а позивач прийняти і оплатити виконані роботи.
Відповідно до п.1.2 договору на умовах цього договору виконанню підлягають роботи з відновлення елементів благоустрою (дорожнє покриття) на території м. Миколаєва при виконанні земельних робіт на вул. Космонавтів, 134 (код ДК 021-2015: 45230000-8) згідно з кошторисною документацією (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору.
У пп.2.3.7 п.2.3 договору відповідач взяв на себе зобов'язання скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За умовами п. 3.1 договору, ціна договору є твердою та становить 41 448,73грн, окрім цього 20% ПДВ у сумі 8 289,75грн, а всього 49 738,48грн з ПДВ, визначається кошторисом, який складається відповідачем за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та є невід'ємною частиною договору.
Оплата за договором, відповідно до п.3.2 договору, здійснюється позивачем на підставі отриманого рахунку протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання позивачем акту приймання-передачі виконаних робіт, складеного за допомогою програмного забезпечення АВК-5. Довідка про вартість виконаних робіт за договором також складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та має довідковий характер.
Остаточна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі фактично виконаних робіт згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, але не може перевищувати ціну договору, зазначену в п. 3.1 (п.3.4 договору).
У п.7.1, п.7.2 договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність у вигляді відшкодування збитків іншій стороні.
За умовами п.7.6 договору у випадку порушення відповідачем вимог ст.201 Податкового кодексу України до відповідача позивачем застосовується штрафна санкція у розмірі 20% від вартості виконаних робіт.
На виконання умов договору, відповідачем були виконані роботи за договором, надано позивачу відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку від 15.11.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року на суму 49 738,48грн з ПДВ.
Позивач, на виконання положень п.3.2 договору, здійснив оплату виконаних відповідачем робіт та на підставі рахунку на оплату відповідача від 15.11.2021 № 156 перерахував грошові кошти в розмірі 49 738,48грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.12.2021 № 6223, наявною в матеріалах справи.
Як зазначає позивач, відповідач, в порушення пп.2.3.7 п.2.3 договору та пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не склав та не зареєстрував податкову накладну за операцією з виконання підрядних робіт згідно з платіжною інструкцією від 30.12.2021 № 6223 на суму 49 738,48грн, ПДВ - 20% 8 289,75грн.
Позивач звертався на адресу відповідача з претензією, копія якої міститься в матеріалах справи, з вимогою відшкодувати завдані збитки, спричинені відповідачем бездіяльністю щодо нереєстрації податкової накладної, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач всупереч умов договору та приписів ст.201 Податкового кодексу України не зареєстрував у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за договором, позивач позбавлений права включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 8 289,75грн, що свідчить про понесення позивачем збитків у зазначеній сумі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною 4 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, судом встановлено, що за приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Суд наголошує, що господарське правопорушення складається з чотирьох елементів, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів такий вид господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, до учасників господарських відносин не застосовується.
Відповідач зобов'язання за укладеним з позивачем договором належним чином не виконав, в порушення вимог Податкового кодексу України податкові накладні не зареєстрував, чим позбавив позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 8 289,75грн. Бездіяльність відповідача щодо виконання встановленого законом обов'язку зареєструвати та неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, фактично є збитками останнього.
Даний факт відповідачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.
Враховуючи викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних внаслідок оплачених позивачем робіт за договором, обов'язок такої реєстрації покладений законом саме на відповідача, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача факту протиправної поведінки, вини, внаслідок яких позивач зазнав збитків у розмірі суми податкового зобов'язання, на яку позивач втратив право зменшення своїх податкових зобов'язань із ПДВ внаслідок факту не реєстрації відповідачем податкової накладної.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 8 289,75грн є ціликом обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (вул. Бакуліна, 4а, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ 43736258) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 23399393) - 8 289,75грн збитків, 2 422,40грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "21" січня 2026 р.
СуддяТ.А. Лавренюк