8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4140/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328)
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280)
про стягнення 9 301,44грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 301,44грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 від 01.05.2025. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Відповідач у відзиві на позов, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідач виконує свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 від 01.05.2025 за спожиту електричну енергію за першої можливості, при надходженні відповідних бюджетних асигнувань, що свідчить про бажання відповідача добровільно і за можливості виконувати умови договору. Вважає, що в його діях щодо виниклої тимчасової заборгованості за договором не було вини (умислу або необережності), а лише обставини - затримка бюджетного фінансування, через повномасштабну військову агресію РФ проти України.
Ані предмет, ані підстави позову не містять жодного обґрунтування та документального підтвердження наміру умисного невиконання відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 від 01.05.2025.
На підставі зазначеного, відповідач вважає, що він повинен бути звільнений від відповідальності, у зв'язку з чим позовна заява задоволенню не підлягає.
Позивач у заяві, яка за своєю правовою природою є відповіддю на відзив відповідача, не погоджується із доводами останнього, викладеними у відзиві на позовну заяву, та просить позовні вимоги задовольнити повністю. Вказує, що відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов'язання зі сплати заборгованості за договором.
Незалежно від того, що стало причиною відсутності у відповідача необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи не надходило.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З 01.01.2019, у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території» Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.
Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.
На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.
Разом з тим, у відповідності до п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.
01.01.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (відповідач) надав до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (позивач) підписану заяву про намір укласти договір про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, в якій заявлені об'єкти, що приєднані до електричної мережі оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго".
01.05.2025 між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 на умовах Комерційної пропозиції № 11/25 для споживачів, що підлягають під дію Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (зі змінами) та купують електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною.
Відповідно до п.2.1 договору позивач зобов'язався продати електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія) як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплатити позивачу вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами п.5.8, п.5.9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Пунктом 5.10 договору передбачено, що оплата рахунка позивача за цим договором має бути здійснена відповідачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання відповідачем цього рахунка, терміни видачі якого зазначені у комерційній пропозиції.
Так, умовами п.3 Комерційної пропозиції № 11/25 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється відповідачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка відповідачу позивачем, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані відповідачем за електричну енергію, позивач має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості відповідача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується відповідачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Укладення сторонами та дотримання відповідачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Відповідно до п.6.2 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 11/25, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії надається відповідачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем. Рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах позивача. В разі неотримання відповідачем рахунків позивач направляє рахунки відповідачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими відповідачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції № 11/25 звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформленням між сторонами акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з згідно з даними адміністратора комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, на останній день розрахункового періоду відповідача.
Строк (термін) постачання електричної енергії до 31.10.2025, але у будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ (п.13.1 договору).
Згідно з переданими даними від Акціонерного товариства "Харківобленерго" проведені нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформований рахунок за електричну енергію, по якому не було проведено розрахунок відповідно до умов договору та комерційної пропозиції за серпень 2025 року.
Рахунок за серпень 2025 року на суму 14 960,16грн відправлено позивачем засобами поштового зв'язку 03.09.2025, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи. Строк оплати рахунку 17.09.2025.
Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежним чином, сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію за серпень 2025 року частково у сумі 5 658,72грн.
Оскільки відповідач в повному обсязі за спожиту електричну енергію не розрахувався, сума боргу за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 864 від 01.05.2025 станом на 28.10.2025 за серпень 2025 року становить 9 301,44грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлений договором строк не виконав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.
Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, та наявність заборгованості за спожиту електричну енергію за серпень 2025 року, що є предметом стягнення, доведений та підтверджується матеріалами справи. Обставини, викладені позивачем у позові відповідачем не спростовано.
У відзиві на позов відповідач не спростовує наявність заборгованості, проте вказує, що невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
З цього приводу суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов'язання зі сплати заборгованості за договором.
Незалежно від того, що стало причиною відсутності у відповідача необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Більш того, укладаючи договір № 864 від 01.05.2025, відповідач не міг не усвідомлювати всі наявні ризики, що зумовлені повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту за серпень 2025 року на суму 9 301,44грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 9 301,44грн заборгованості, 2 422,40грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "21" січня 2026 р.
СуддяТ.А. Лавренюк