вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
12 січня 2026 рокуСправа № 921/493/23
у складі судді Хома С.О.
за участю секретаря судового засідання: Василишин О.С.
розглянувши матеріали справи за заявою
боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган що видав № 6110, має статус ФОП, запис № 26460170000020869
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)
За участю представників:
-боржника: не з'явився;
-представника боржника: Півторак Володимир Михайлович;
-кредитора Головного управління ДПС у Тернопільській області: Гукалюк Назарій Петрович;
-кредитора Акціонерного товариства "Сенс банк": Коваленко Катерина Володимирівна (в режимі відео конференції);
-кредитору Акціонерному товариству "АКЦЕНТ-БАНК": не з'явився;
-керуючий реструктуризацією: Шимечко Андрій Ярославович.
Суть справи.
Ухвалою від 12.12.2025 відкладено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 12 січня 2026 року.
09.01.2026 через електронний кабінет суду від представника боржника Півторака В.М. надійшли Заперечення на заяву АТ "Сенс Банк" про закриття провадження №321654лкдзз від 08.01.2026 (вх.№181 від 09.01.2026), в якому просить суд:
1.Відмовити Кредитору АТ «Сенс банк» в задоволенні заяви про закриття провадження у справі № 921/493/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 має статус ФОП.
2. Ввести процедуру погашення боргів боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 має статус ФОП.
3. Визнати боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 має статус ФОП - банкрутом;
4. Призначити керуючим реалізації боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 має статус ФОП - арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича свідоцтво №738 від 08.04.2013 року Міністерства юстиції України, 46003, вул. Полковника Д. Нечая 25А офіс 3, м. Тернопіль.
В судове засідання боржник не з'явився.
В судове засідання з'явився представник боржника Півторак В.М., висловив заперечення щодо клопотання про закриття провадження у справі та вважає за необхідне задовольнити заяву про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
В судове засідання з'явився керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я., підтримав подану заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 12.12.2025 (вх.№8728 від 12.12.2025) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника та щодо клопотання про закриття провадження у справі висловив заперечення.
В судове засідання з'явився представник кредитора Головного управління ДПС у Тернопільській області Гукалюк Н.П., підтримав подану про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, щодо клопотання про закриття провадження у справі покладається на розсуд суду.
В судове засідання з'явився представник кредитора Акціонерного товариства "Сенс банк" Коваленко Катерина Володимирівна (в режимі відеоконференції), підтримала в повному обcязі клопотання № 921/493/23 документ сформований в системі "Електронний суд" 01.12.2025 (вх.№8424 від 01.12.2025) про закриття провадження у справі та заперечила щодо задоволення заяви про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
В судове засідання представник кредитора Акціонерного товариства "Акцент-Банк" не з'явився.
Розглянувши Клопотання № 921/493/23 документ сформований в системі "Електронний суд" 01.12.2025 (вх.№8424 від 01.12.2025) представника кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк" Коваленко К.В. про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
В обгрунтування поданого Клопотання № 921/493/23 документ сформований в системі "Електронний суд" 01.12.2025 (вх.№8424 від 01.12.2025) про закриття провадження у справі представник кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк" Коваленко К.В. зазначає наступне:
При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів схвалюється кредиторами. Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник, дійсно, бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/ фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Проте, боржник ОСОБА_1 своїм процесуальним обов'язком належним чином не скористався, процедуру реструктуризації використав не ефективно та не надав на розгляд кредиторів реальний (виконуваний) проект плану реструктуризації.
На зборах кредиторів, які відбулися 20.08.2025, запропонований проєкт плану реструктуризації боргів боржника не був схвалений АТ "Сенс Банк" з тих підстав, що загальний розмір вимог кредиторів до боржника визнаний судом, становить 590 656,17 гривень. Умови ж реструктуризації передбачають прощення в розмірі 479 294,28 гривень.
АТ «Сенс Банк» акцентує увагу, що запропоновані боржником умови реструктуризації передбачають занадто великий відсоток прощення вимог кредиторів (80 %), - що не може бути прийнято як відновлення платоспроможності боржника та/або встановлення балансу між інтересами кредиторів і боржника.
Так пропозиція не створює компромісу між сторонами, а лише односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи, при цьому, майнові інтереси кредиторів у даній справі. Вказані обставини, на думку АТ "Сенс Банк" свідчать про недобросовісну поведінку боржника у спірних правовідносинах, при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов.
Аналізуючи матеріали справи вбачається, що провадження у справі відкрито ще 23.08.2023 (2роки), однак станом на поточну дату матеріали справи досі не містять інформації та відповідних доказів: - щодо проблем зі здоров'ям боржника, які б перешкоджали боржнику працевлаштуватися, та за рахунок отриманої заробітної пати покращити своє матеріальне становище; - боржник не надає доказів вжиття ним заходів щодо свого працевлаштування (наприклад, оффер із майбутнім роботодавцем); - боржник не надає ані доказів працевлаштування, ані жодних гарантій щодо покращення власного фінансового становища.
При цьому, зі змісту запропонованого плану реструктуризації, вбачається що боржник пропонує погашення заборгованості протягом 60 місяців, на що щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів становить 2 000,00 грн. та зазначає, що 5 000.00 грн, щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення власних побутових потреб. При цьому, ні в декларації, ні в запропонованому плані реструктуризації боргу на відображено відомості щодо джерел доходу, не зазначено відомості про сукупний щомісячний дохід боржника.
Також, з аналізу наданих боржником інформацією, декларацією та інші документів вбачається, що боржник не має постійного доходу.
На думку АТ "Сенс Банк", боржник свідомо не надає суду та кредиторам в повному обсязі та достовірну інформацію про його майновий та фінансовий стан, що не дає змогу кредитору оцінити його реальне фінансове становище, та його дійсну платоспроможність. Вище викладені обставини, в черговий раз, вказують на недобросовісну поведінку боржника, який своїми діями/бездіяльністю намагається приховувати розмір своїх офіційних/неофіційних доходів, та в такий спосіб занизити суму щомісячних виплат кредиторам, та затягти строки виконання своїх зобов'язань перед кредиторами.
Також, маючи заборгованість перед кредиторами, боржником не передбачається залучення достатніх коштів з метою погашення наявної заборгованості.
Крім того, не зазначено, чому Боржник не розглядає можливість виконання зобов'язань третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством (п. 5 ч. 3 ст.124 КУзПБ), а також інших заходів, спрямованих на покращення майнового стану та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (п. 6 ч. 3 ст. 124 КУзПБ). Тобто, боржник не розглядає можливість виконання зобов'язань в повному обсязі та в найкоротші терміни, а також залучення третіх осіб та/або застосування інших заходів, спрямованих на покращення майнового стану, та задоволення вимог кредиторів.
На підставі вищевикладеного, АТ "Сенс Банк" вважає, що запропонований боржником проєкт плану реструктуризації боргів боржника не відповідає вимогам реструктуризації та приписам КУзПБ. Запропонований боржником план є фіктивним, а сам боржник створює такі умови, щоб проєкт плану реструктуризації боргів боржника не був схвалений зборами кредиторів. Таким чином, божник умисно спонукає кредиторів до переходу у процедуру погашення боргів.
Також кредитор звертає увагу на те, що ухвалою від 06.10.2025 зобов'язано боржника: - розробити реальний (виконуваний) план реструктуризації боргів за допомогою керуючого реструктуризації; - надати до матеріалів справи в строк до 29.10.2025 з доказами надіслання іншим учасникам справи (опис вкладення, фіскальний чек, квитанція про доставку до електронного кабінету тощо): -докази на підтвердження отримання конкретних доходів та офіційного джерела походження доходів; - докази працевлаштування боржника; - докази вжиття боржником заходів щодо свого працевлаштування; - письмові пояснення щодо неплатоспроможності боржника з зазначенням доказів на підтвердження неплатоспроможності боржника та наданням таких доказів; - банківські виписки на підтвердження руху коштів боржника на рахунках боржника як фізичної особи так і фізичної особи-підприємця; - докази на підтвердження того, на що саме було витрачено кошти отримані від кредиторів. Та зобов'язав керуючого реструктуризацією скликати наступні збори кредиторів.
Так, 18.11.2025 на адресу АТ "Сенс Банк" надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про скликання зборів кредиторів на 28.11.2025 на надано проект плану реструктуризації. АТ "Сенс Банк" розглянуто запропонований боржником проєкт плану реструктуризації боргів та за підсумком зазначаємо, що вимоги ухвали суду від 06.10.2025 боржником не виконано.
Боржником не розроблено нового реального (виконуваного) плану реструктуризації боргів за допомогою керуючого реструктуризації. Запропонований до розгляду на зборах кредиторів 28.11.2025 план повністю дублюється з версією плану, яку розглядали кредитор на минулих зборах кредиторів, а саме 20.08.2025 (без будь яких змін чи доповнень , ігноруючи вимоги ухвали). Слід зауважити, що боржником не зазначено жодних об'єктивних обставин, які б унеможливлювали надання кредиторам реального плану реструктуризації, задля якнайбільшого погашення вимог кредиторів.
Тобто, в даному випадку запропонований проєкт плану реструктуризації боргів боржника порушує мету та завдання процедури реструктуризації боргів: зокрема, забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проєкту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому, такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли відбувається фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації. Дана правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 25.08.2021 у справі №925/473/20, та від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20.
У даній справі, арбітражним керуючим Шимечко А.Я. згідно приписів КУзПБ не одноразово були скликані збори кредиторів, проте станом на сьогодні боржником НЕ надано повної та достовірної інформації про його реальний майновий та фінансовий стан; Не надано реальний (виконуваний) план реструктуризації боргів боржника не схвалений зборами кредиторів, оскільки боржником на розгляд зборів кредиторів наданий формальний, невиконуваний, необґрунтований, нереальний план реструктуризації боргів, який не відповідає вимогам реструктуризації боргів та не відповідає приписам КУзПБ вцілому.
Пропозиція боржника, яку останній називає «запропонований проект плану реструктуризації боргів», фактично не містить реальної пропозиції реструктуризації боргу. Пропозиція боржника містить формальні умови погашення заборгованості та передбачає занадто великий відсоток прощення вимог кредиторів (80 %), - що не може бути прийнято як відновлення платоспроможності боржника та/або встановлення балансу між інтересами кредиторів і боржника. Так пропозиція, односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи, при цьому, майнові інтереси кредиторів у даній справі.
Підсумовуючи вищенаведене, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проєкту плану реструктуризації свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується. Така поведінка може пояснюватись прагненням боржника спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Таким чином, неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Вказане вище чітко вказує на те, що боржник переслідує нелегітимну мету списання боргів перед кредиторами не виконуючи завдання процедури реструктуризації (боржником не було розроблено та не було надано кредиторам план реструктуризації, який відповідав би вимогами статті 124 КУзПБ та мав би ознаки виконуваності та реальності).
Вказані обставини, на думку АТ «Сенс Банк» свідчать про недобросовісну поведінку боржника у спірних правовідносинах, при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов.
Представник боржника Півторак В.М. у Заяві №321654лкдзз, документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2026 (вх.№181 від 09.01.2026) вважає, що доводи кредитора про наявність підстав для закриття провадження є необґрунтованим, оскільки неподання затвердженого плану реструктуризації було спричинене винятково діями кредиторів, а не боржника. Представник боржника стверджує, що неподання плану реструктуризації було зумовлене не діями чи бездіяльністю боржника, а навпаки - неналежною реалізацією кредитором власних процесуальних прав, що прямо суперечить критеріям добросовісності.
Окрім цього, як зазначає представник боржника, кредитор в заяві про закриття неправильно ототожнив недоліки плану реструктуризації (які є підставою для відмови у його затвердженні) та обставини недобросовісності, що виключають застосування процедури банкрутства. Відмова у затвердженні плану є законною передумовою для переходу до процедури погашення боргів (ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства).
Встановлена арбітражним керуючим відсутність достатньої кількості майна (акт інвентаризації) та тривала відсутність доходів є явними ознаками неплатоспроможності. Згідно з позицією Верховного Суду, встановлення неплатоспроможності є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом, а не для закриття провадження. Кредитори не довели наявності обставин, які беззаперечно свідчили б про зловживання боржником правом на неплатоспроможність, і неправильно застосував концепцію недобросовісності, що призвело до позбавлення боржника права на соціальну реабілітацію.
У зв'язку із вищезазначеним, сторона боржника не погоджується із поданим кредитором клопотанням про закриття провадження у справі та вважає за необхідне перейти до процедури погашення боргів боржника та визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом.
При цьому,суд вважає за необхідне зазначити, що у поданому запереченні представника боржника міститься текст, який не стосується особи боржника та суті справи, а саме: представник боржника зазначає, що: "Оскільки так зване майно яке ніби то успадкував неповнолітній син боржниці колись належало покійному чоловіку боржниці та перебувало у заставі банків та давно реалізовано, про що відомо кредиторам, оскільки дане майно і перебувало в них у заставах іпотеках."
У іншому абзаці заперечення представник боржника пише, що: "Сторона боржника не може погодитися з висновками Кредиторів про недобросовісність боржниці, оскільки наведені обставини не свідчать про умисне ухилення боржниці від виконання процесуальних обов'язків чи перешкоджання досягненню мети процедури реструктуризації. Матеріали справи підтверджують, що боржниця подавала декларації, співпрацювала з арбітражним керуючим, бере участь у підготовці плану реструктуризації, а також не вчиняла жодних дій щодо приховування активів чи відчуження майна. Натомість окремі так звані недоліки декларацій, на які посилається Кредитор, не були встановлені звітом керуючого реструктуризацією як істотні, а боржниця не була належним чином повідомлена про необхідність їх виправлення у семиденний строк - що виключає можливість покладення на неї негативних наслідків відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства."
Враховуючи те, що у справі №921/493/23 розглядаються матеріали стосовно боржника ОСОБА_1 , у якого також згідно наданої ним до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність інформації до членів сім"ї відносяться дружина, дочка і мати, не зрозуміло про кого представник боржника подає інформацію у своєму запереченні.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми: чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника; обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника; коло ініціаторів її застосування не конкретизовано; господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
При цьому, слід ураховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом ч. 11 ст. 126 Кодексу у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
Під час самого провадження у процедурі визнання фізичної особи боржником судовий контроль щодо боржника, у разі недобросовісних дій та умисного ухилення від виконання своїх обов'язків, може реалізовуватись крізь призму приписів статті 118 КУзПБ, зокрема, шляхом забезпечення вимог кредиторів. Отже, судовий контроль під час провадження у процедурі визнання фізичної особи боржником полягає у перевірці суддею, чи не вдається боржник до недобросовісних дій та умисного ухилення від виконання своїх обов'язків.
Також має бути судовий контроль на стадії розгляду справи про неплатоспроможність фізичних осіб щодо оцінки рішення зборів кредиторів боржника. Відповідно до статті 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Однак, кредитори часто не погоджуються з запропонованим боржником планом реструктуризації, бо пропозиції боржника не задовольняють їх очікувань. Судовий контроль на цій стадії полягає в оцінці фактичної спроможності боржника та реальності вимог кредиторів. У даному випадку суд, реалізуючи судовий контроль, повинен віднайти баланс між інтересами кредиторів та фінансовим станом неплатоспроможного боржника, суд повинен зважити баланс інтересів всіх кредиторів та боржника, а також перевірити поданий план реструктуризації на його відповідність приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Одним з найважливіших принципів ч. 1 ст. 6 Конвенції є принцип “рівності можливостей», відповідності до якого кожна з сторін під час розгляду справи повинна володіти рівними можливостями та не мати якихось вагомих переваг над опонентом.
Сьогодні, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності та обов'язковості, і це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах “Кантоні проти Франції» від 11.11.1996 № 17862/91, § 31-32, “Вєренцов проти України», від 11.04.2013 № 20372/11, § 65, “Del Rнo Prada проти Іспанії» від 21.10.2013 № 42750/09, § 93).
У рішенні ЄСПЛ у справі “Лейла Шахін проти Туреччини» від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди. Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі “Воловік проти України'від 06.12.2007).
Згідно з ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини. Близька за висновком є постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 902/1106/21).
Так із поданих матеріалів справи, слідує що під час розгляду відповідних редакцій плану реструктуризації між боржником та АТ "Сенс Банк" виникли розбіжності щодо умов плану реструктуризації в частині суми, яка виділятиметься для погашення вимог кредиторів, а також розміру вимог кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Враховуючи наведене та положення ст.ст. 123, 124 Кодексу в частині розроблення / погодження / схвалення плану реструктуризації, суд дійшов висновку про наявність підстав для надання сторонам часу для вчинення відповідних дій та досягнення домовленостей щодо погодження плану реструктуризації боргів боржника за для досягнення основної мети у справі про неплатоспроможність та досягнення балансу інтересів кредиторів та боржника, а відтак вважає, що Клопотання № 921/493/23 документ сформований в системі "Електронний суд" 01.12.2025 (вх.№8424 від 01.12.2025) представника кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк" Коваленко К.В. про закриття провадження у справі є передчасним та задоволенню не підлягає.
Розглянувши Заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 12.12.2025 (вх.№8728 від 12.12.2025) арбітражного керуючого Шимечко А.Я. та письмового клопотання представника боржника ОСОБА_1 адвоката Півторака В.М., викладеному у Заяві №321654лкдзз, документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2026 (вх.№181 від 09.01.2026) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, суд зазначає наступне.
Свою Заяву № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 12.12.2025 (вх.№8728 від 12.12.2025) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника арбітражний керуючий Шимечко А.Я. обґрунтовує тим, що ним, як керуючиим реструктуризацією боргів з метою виконання зборами кредиторів своїх основних завдань, неодноразово скликались збори кредиторів у даній справі з порядком денним, що включав розгляд звіту керуючого реструктуризації про результати перевірки декларації про майновий стан та розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.
28.11.2025 року відбулись збори кредиторів, на яких зборами кредиторів прийнято рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Представник боржника Півторак В.М. у Заяві №321654лкдзз, документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2026 (вх.№181 від 09.01.2026) підтримує заяву арбітражного керуючого та просить суд ввести процедуру погашення боргів боржника ОСОБА_1 , визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом та призначити керуючим реалізації боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шимечко Андрія Ярославовича.
Так, абз. 1 ч. 1 ст. 130 Кодексу встановлено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 130 Кодексу процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
Таким чином, неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів.
Однак суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника. При цьому, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, тоді як обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Отже, приписи ч. 1 ст. 130 Кодексу не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін.
За таких обставин, положення ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст.130 Кодексу у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм Кодексу викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №908/3839/21.
Так, згідно п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 123 Кодексу основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючим реструктуризацією на виконання ст.ст. 123, 124 Кодексу організовувались та проводились збори кредиторів, що підтверджується протокольним рішенням зборів кредиторів від 19.12.2024, протоколом зборів кредиторів від 20.08.2025 та протоколом зборів кредиторів від 28.11.2023.
Відповідно до зазначених протоколів, на усіх засіданнях у порядок денний включено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника у тій чи іншій редакції. Проте кредиторами не прийнято рішення про схвалення, погодженого боржником, плану реструктуризації.
Як зазначалось вище, обов'язковою умовою для переходу до судової процедури погашення боргів є неплатоспроможність боржника, тобто, неспроможність останнього погасити його вимоги не інакше як через застосування вказаної процедури.
Разом з тим, як слідує з поданих боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Декларацій про майновий стан боржника, у ОСОБА_1 відсутнє будь яке майно, яке можливо реалізувати в процедурі погашення боргів боржника, а відтак перехід до процедури погашення боргів боржника ОСОБА_1 , визнання боржника банкрутом призведе до формального проведення зазначеної процедури та закриття провадження у справі, а відтак не буде отримано основної мети у процедурі неплатоспроможності боржника, а саме досягнення компромісу між боржником та кредиторами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні Заяви № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 12.12.2025 (вх.№8728 від 12.12.2025) арбітражного керуючого Шимечко А.Я. та письмового клопотання представника боржника ОСОБА_1 адвоката Півторака В.М., викладеному у Заяві №321654лкдзз, документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2026 (вх.№181 від 09.01.2026) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Частиною 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно частини 5 статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.
З метою правильного і об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, з огляду на необхідність розроблення боржником розроблення разом допомогою керуючого реструктуризацією нового реального (виконуваного) плану реструктуризації боргів за допомогою керуючого реструктуризації, подання боржником витребуваних доказів, для надання можливості скликання повторних зборів кредиторів, суд вважає за необхідне відкласти засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі №921/493/23.
Керуючись ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
1.В задоволенні Клопотання № 921/493/23 документ сформований в системі "Електронний суд" 01.12.2025 (вх.№8424 від 01.12.2025) представника кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк" Коваленко К.В. про закриття провадження у справі - відмовити.
2.В задоволенні Заяви № без номера документ сформований в системі "Електронний суд" 12.12.2025 (вх.№8728 від 12.12.2025) арбітражного керуючого Шимечко А.Я. та письмового клопотання представника боржника ОСОБА_1 адвоката Півторака В.М., викладеному у Заяві №321654лкдзз, документ сформований в системі "Електронний суд" 08.01.2026 (вх.№181 від 09.01.2026) про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника - відмовити.
3.Відкласти засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 25 лютого 2026 року на 14 год. 30 хв.
Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 А, зал судових засідань № 2, поверх 5.
4. Зобов'язати боржника (втретє):
-розробити реальний (виконуваний) план реструктуризації боргів за допомогою керуючого реструктуризації;
-надати до матеріалів справи в строк до 18 лютого 2026 року з доказами надіслання іншим учасникам справи (опис вкладення, фіскальний чек, квитанція про доставку до електронного кабінету тощо):
-докази на підтвердження отримання конкретних доходів та офіційного джерела походження доходів;
-докази працевлаштування боржника;
-докази вжиття боржником заходів щодо свого працевлаштування;
-письмові пояснення щодо неплатоспроможності боржника з зазначенням доказів на підтвердження неплатоспроможності боржника та наданням таких доказів;
-банківські виписки на підтвердження руху коштів боржника на рахунках боржника як фізичної особи так і фізичної особи-підприємця;
-докази на підтвердження того, на що саме було витрачено кошти отримані від кредиторів.
5.Керуючому реструкутризацією Шимечко А.Я. скликати наступні збори кредиторів.
6.Копію ухвали надіслати:
-боржнику Синюку Олександру Петровичу ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення;
-представнику боржника Півтораку Володимиру Михайловичу (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-керуючому реструктуризацією Шимечку Андрію Ярославовичу (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-Головному управлінню ДПС у Тернопільській області (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-Акціонерному товариству "Сенс банк" (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд");
-кредитору Акціонерному товариству "АКЦЕНТ-БАНК" (до Електронного кабінету підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд").
Повну ухвалу складено та підписано: 21 січня 2026 року.
Суддя С.О. Хома