79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.01.2026 Справа № 914/2522/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у підготовчому засіданні справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Матякіної Олесі Олександрівни,
до відповідача Фізичної особи - підприємця Дубика Романа Мироновича,
про стягнення 558 000,00 грн заборгованості,
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Даниленко Є.М. (в режимі ВКЗ).
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи - підприємця Матякіної Олесі Олександрівни до відповідача Фізичної особи - підприємця Дубика Романа Мироновича про стягнення 558 000,00 грн заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2025 справу прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
08.12.2025 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 12.01.2026.
В судове засідання 12.01.2026 з'явився представник відповідача, позивач явку уповноваженого представника не забезпечив.
В судовому засіданні 12.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Позиція позивача
Позивач стверджує, що між позивачем та відповідачем 11.09.2023 досягнуто домовленості про поставку квадрокоптерів. Позивачем здійснено переказ грошових коштів в розмірі 558 000,00 грн на рахунок відповідача.
Відповідач не поставив обумовлений товар, тому позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 558 000,00 грн.
Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом надіслання відповідної претензії.
Позиція відповідача
Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У вересні 2023 року колега ФОП Дубика Р. М., фізична особа - підприємець Іванюк Владислав Юрійович повідомив йому про отримання ним великого замовлення на поставку квадрокоптерів DJI Маvіс 3, які він самостійно «закрити» не може, оскільки не має такої їх кількості та попросив про допомогу.
ФОП Дубик Р. М повідомив, що може поставити DJI Маvіс 3 у кількості 6 шт.
У відповідь на це ФОП Іванюк В. Ю. дав йому реквізити ФОП Матякіної О. О. і попросив виставити рахунок на неї. Відповідач оформив відповідний рахунок від 11.09.2023 № 1109/23-2 на суму 558 024,00 грн і передав його ФОП Іванюк В. Ю. Того ж дня відповідач отримав оплату від Матякіної О. О. та передав замовлені квадрокоптери представнику позивача - Ткаченку Назару Сергійовичу. Останній діяв на підставі довіреності, виданої Матякіною О. О. та посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Місік О.В. 06.07.2023 та зареєстрована в реєстрі за № 721. Ця довіреність давала право Ткаченку Н. С., в тому числі, оформлювати та підписувати акти приймання-передачі, накладні за будь-якими договорами з постачальниками, отримувати товари від Матякіної О. О.
Передача замовлених квадрокоптерів представнику позивача, Ткаченку Назару Сергійовичу, була підтверджена видатковою накладною № 113 від 11.09.2023.
Відповідач стверджує, що він належним чином виконав зобов'язання перед позивачем, передавши уповноваженому представнику позивача замовлені та оплачені квадрокоптери.
Крім того, відповідач стверджує, що позивач є учасником шахрайської групи, яка шляхом обману заволоділа коштами громадян, що донатили на допомогу ЗСУ, а зараз намагається заволодіти коштами фізичних осіб - підприємців, від яких вони отримували квадрокоптери.
11.09.2023 між фізичною особою - підприємцем Матякіною О.О. та фізичною особою - підприємцем Дубиком Р.М. досягнуто домовленості щодо поставки квадрокоптерів.
Відповідач виставив рахунок на оплату квадрокоптерів №1109/23-2 від 11.09.2023 на суму 558 000,00 грн. З вказаного рахунку вбачається, що його оплата означає згоду з умовами поставки. Предметом поставки є квадрокоптер DJI Mavic 3 в кількості шести штук на загальну суму 558 000,00 грн.
Оплата в розмірі 558 000,00 грн відбулась на рахунок відповідача відкритий в АБ «Укргазбанк» 11.09.2023. Вказаний факт сторонами не заперечується.
Відповідно до видаткової накладної №113 від 11.09.2023 ОСОБА_1 отримав квадрокоптери DJI Mavic 3 в кількості шести штук на загальну суму 558 000,00 грн.
На виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 27.10.2025 приватний нотаріус Олена Місік надала засвідчену копію довіреності, посвідченої Місік О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 06.07.2023 за реєстровим № 721, виданої ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 .
З вказаної довіреності вбачається, що ОСОБА_2 уповноважує Ткаченка Назара Сергійовича представляти її інтереси перед усіма третіми особами, в тому числі перед фізичними особами та юридичними особами приватного та публічного права з питань отримання, оформлення, відвантаження будь-яких товарів за будь-якими договорами з постачальниками, з питань захисту її законних прав та інтересів.
Як вбачається з відповіді Головного слідчого управління Національної поліції України №27094-2025 від 20.02.2025 на адвокатський запит, у рамках кримінального провадження №4202326000000091 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3-5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
Фактично, під час досудового розслідування встановлено, що загальна сума завданої шкоди складає 45 657 302,85 грн.
Цивільні права та обов'язки, у відповідності до ст. 11 ЦК України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень статті 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 11.09.2023 фізична особа-підприємець Матякіна Олеся Олександрівна оплатила відповідачу на підставі рахунку на оплату №1109/23-2 від 11.09.2023 грошові кошти в розмірі 558 000,00 грн.
Згідно підписаної видаткової накладної №113 від 11.09.2023, виданої на підставі рахунку на оплату № 1109/23-2 від 11.09.2023 покупець ОСОБА_2 , товар - квадрокоптер DJI Mavic ЗТ (CP.MA.00000447.02) new в кількості 6 шт. на загальну суму 558 000,00 грн, отримано Ткаченком Н.С. за довіреністю №721 від 06.07.2023.
02.12.2024 майже через 1,5 року після оплати вартості товару за рахунком № 1109/23-2 від 11.09.2023 позивач пред'явила претензію відповідачу, в якій заявила про не отримання товару та просила повернути грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3-5 ст. 190 (шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому; шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 ст. 209 КК України (набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що позивачем не доведено факт відсутності поставки товару відповідачем за видатковою накладною №113 від 11.09.2023.
При цьому, матеріали справи містять докази на підтвердження факту поставки товару відповідачем позивачу. За наведеного у позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України залишаться за позивачем.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.01.2025.
Суддя Горецька З.В.