вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2724/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БК «Архімед»
до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області
про стягнення 5252211,72 грн.
за участю представників:
позивача:Колісник А.І. - адвокат, ордер від 27.10.2025 серія АА № 1639695
відповідача:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БК «Архімед» (далі - позивач) до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - відповідач) про стягнення 5252211,72 грн., з яких 4189043,24 грн. основного боргу, 752182,68 грн. інфляційних втрат, 183511,53 грн. 3% річних, 127474,27 грн. пені (вимоги в редакції клопотання від 13.01.2026 (вх. № суду 177/26 від 13.01.2026), яким позивач уточнив свої вимоги, позаяк в розрахунку заявлених до стягнення сум ним було допущено арифметичну помилку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду від 04.10.2023 № 04/10-01 щодо здійснення розрахунку за виконані роботи у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі заявленої до стягнення суми, на яку позивач нарахував інфляційні втрати, 3 % річних та пеню в заявлених до стягнення розмірах за час прострочення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву та встановлено відповідачу строк для подачі заперечення на відповідь на відзив упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором підряду від 04.10.2023 № 04/10-01 щодо здійснення розрахунку за виконані роботи у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
У встановлений судом строк відповідач подав суду відзив на позовну заяву від 11.09.2025 № 02-20/1900 (вх. № суду 5827/25 від 16.09.2025), в якому він не заперечує проти позовних вимог та визнає їх, підтверджує факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо виконання передбачених договором робіт та їх прийняття відповідачем. Відповідач вказує, що ним не виконані взяті на себе зобов'язання через певні процедурні питання, які вирішуються.
У встановлений судом строк, позивач подав до суду відповідь на відзив від 22.09.2025 (вх. № суду 6020/25 від 25.09.2025), в якій просить суд задовольнити позов.
В судовому засіданні призначеному на 28.10.2025 сторонами заявлено спільне клопотання про закриття підготовчого провадження та початок слухання справи по суті у порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2025, яка відображена в протоколі судового засідання від 28.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2025, яка відображена в протоколі судового засідання від 28.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.01.2026.
Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в редакції клопотання від 13.01.2026 (вх. № суду 177/26 від 13.01.2026), яким позивач уточнив свої вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір підряду від 04.10.2023 № 04/10-01 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник доручає, а позивач - підрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати замовнику відповідно до умов договору та проектної документації комплекс основних робіт по капітальному ремонту об'єкта (надалі - роботи), а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних робіт підрядником та прийнятих замовником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих замовником, відповідно до умов договору (п. 2.1 договору).
В пп. 1.1.6 п. 1.1 договору визначено, що об'єктом за договором є - Капітальний ремонт проїзду вздовж вул. Покровська від вул. Машинобудівників до вул. Покровська, 9 в смт Чабани Фастівського району Київської області (коригування) (код за ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи).
Згідно з п. 2.1 договору склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання робіт, їх етапів, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються у Додатках до Договору. Строки (терміни) виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, що є невід'ємною частиною даного до Договору.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна Договору та відповідно загальна вартість робіт становить 5465662,19 грн. з ПДВ. В т. ч. ПДВ 20% - 910943,70 грн. Договірна ціна розрахована згідно кошторисних норм України у будівництві затверджених Наказом № 281 від 05.11.2021 року Міністерства розвитку громад та територій України «Настанова з визначення вартості будівництва».
Остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник на користь підрядника, визначається на підставі актів, підписаних Сторонами на виконання цього договору (п. 3.2договору).
У відповідності п. 3.8 договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки Сторін в наступній послідовності (якщо інше не передбачено Календарними графіками виконання робіт): п. 3.8.1. Оплату виконаних та прийнятих в поточному місяці робіт Замовник здійснює згідно підписаних сторонами щомісячних актів, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання актів сторонами. Замовник сплачує вартість лише фактично виконаних підрядником і прийнятих робіт та використаних при виконанні робіт матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання відповідно до затвердженої Проектної документації. П. 3.8.2. Датою оплати за цим договором вважається дата списання коштів з рахунку Замовника.
Згідно п. 6.1 договору датою прийняття виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт є дата підписання сторонами актів виконаних робіт.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.08.2024, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1 договору в редакції додаткової угоди від 28.12.2023 № 2 до договору).
В додатку № 1 до договору викладено план фінансування будівництва. В додатку № 2 до договору викладено календарний графік виконання робіт .
На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 4189043,24 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 14.12.2023 № 1 на суму 3235778,27 грн., за серпень 2024 року від 29.08.2024 на суму 923264,96 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року від 14.12.2023 на суму 32357782,27 грн., за серпень 2024 року від 29.08.2024 на суму 953264,96 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та їх підписи скріплені печатками товариства та селищної ради.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані роботи у встановлений договором строк, позивач виставив відповідачу претензію від 01.08.2025 про сплату коштів в розмірі 4289043,24 грн.
Відповідач надав відповідь від 11.08.2025 № 02-20/1677 на претензію, в якій вказав, що не виконав свої зобов'язання через певні процедурні питання.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду від 04.10.2023 № 04/10-01 щодо здійснення розрахунку за виконані роботи згідно перелічених вище актів у встановлений договором строк, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Договір підряду - це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.
Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані та прийняті підрядні роботи по зазначеним вище актам, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 4189043,24 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 4189043,24 грн. заборгованості.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані та прийняті підрядні роботи по зазначеним вище актам у строк визначений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з простроченої суми 3235778,27 грн. за актом від 14.12.2023 № 1 за період прострочення з січня 2024 року по червень 2025 року та з простроченої суми 953264,96 грн. за актом від 29.08.2024 за період прострочення з вересня 2024 року по червень 2025 року складають 752182,68 грн.; 3% річних з простроченої суми 3235778,27 грн. за актом від 14.12.2023 № 1 за період прострочення з 25.12.2023 по 08.08.2025 та з простроченої суми 953264,96 грн. за актом від 29.08.2024 за період прострочення з 10.09.2024 по 08.08.2025 складають 183511,53 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову є доведеними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Також позивач на підставі п. 10.2 договору просить стягнути з відповідача за прострочення оплати виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, яка за розрахунком позивача з простроченої суми 953264,96 грн. за актом від 29.08.2024 за період прострочення з 10.09.2024 по 09.03.2025 складає 127474,27 грн.
Згідно з п. 10.2 договору за прострочення замовником строків оплати виконаних та прийнятих ним робіт згідно умов договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше 10% від суми договору на дату виникнення заборгованості по оплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, зобов'язання відповідача зі сплати виконаних робіт прострочене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4189043,24 грн. заборгованості, 752182,68 грн. інфляційних втрат, 183511,53 грн. 3% річних, 127474,27 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 307623,88 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 78787,17 грн.
Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП БК «Архімед» (далі - підзахисна особа) та адвокатом Колісником Андрієм Івановичем (далі - адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 01.07.2025 № 01/07 (далі - договір надання правової допомоги), відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу підзахисній особі під час її участі у кримінальних, цивільних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення та справах адміністративного судочинства на різних стадіях судового провадження та на стадії досудового слідства, а також надає допомогу Підзахисній особі під час відносин з органами місцевого самоврядування, державної влади, підприємствами, установами та організаціями і іноземними представництвами, а також має права та повноваження отримувати будь-яку інформацію в тому числі персональні дані та конфіденційну інформацію щодо Підзахисної особи, листи поштову кореспонденцію та інші документи (п. 1.1 договору надання правової допомоги).
Зокрема, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу Підзахисній особі щодо юридичного супроводу у правовідносинах останньої з Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області стосовно невиконання договірних зобов'язань за договорами будівельного підряду (п. 1.2 договору надання правової допомоги).
Відповідно до п. 5.1 договору за надання правової допомоги Підзахисна особа зобов'язується виплатити Адвокату гонорар за домовленістю сторін згідно актами виконаних робіт.
Також Сторони за цим договором дійшли згоди про те, що крім оплати за надані послуги та виконані роботи Підзахисна особа зобов'язується виплачувати Адвокату гонорар у розмірі 5% від сум, які будуть стягнуті з контрагентів Підзахисної особи за невиконання ними договірних зобов'язань (п. 5.2 договору надання правової допомоги).
На виконання умов договору про надання правової допомоги адвокат надав позивачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції на суму 45000 грн., що підтверджується актом виконання наданих послуг правової допомоги від серпня 2025 року на суму 45000 грн., який підписаний в двосторонньому порядку адвокатом та повноваженим представником позивач, підписи яких скріплені печатками адвоката та позивача. Крім того, позивач в позовній заяві вказує, що 5% від суми позову становить 262623,88 грн. Разом судові витрати на професійну правничу допомогу дорівнюють 307623,88 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12 січня 2023 року у справі № 911/272/21, від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 910/6310/21).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Виходячи з зазначеного та критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, беручи до уваги те, що результат вирішення спору не впливав на репутацію сторін, справа не викликала публічний інтерес, поведінка відповідача під час розгляду справи не призводила до затягування її розгляду, зокрема, відповідач не заперечував проти позовних вимог та визнав їх, підтвердив факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо виконання передбачених договором робіт та їх прийняття відповідачем, селищною радою не подавались необґрунтовані заяви і клопотання, не заявлялись безпідставні твердження, не заперечувались обставини, які мають значення для справи, що в свою чергу виключило витрачання зайвого часу на підготовку відповідних реакцій позивача у вигляді підготовки та подачі до суду, пояснень чи заперечень на відповідні заяви відповідача з процесуальних питань, виконані адвокатом роботи не потребують витрачення значного часу адвокатом, не мають великого обсягу наданих послуг, не мають характеру необхідних, заявлена сума витрат заявника на професійну допомогу в розмірі 307623,88 грн. ( 45000 грн. - /вартість виконаної адвокатом роботи з надання правової допомоги/ + 262623,88 грн. - /гонорар успіху - 5% від суми позову/ = 307623,88 грн.) складається приблизно на 85 % з суми гонорару успіху, зобов'язання зі сплати якої не є обов'язковим для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, такі витрати є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування матиме надмірний характер, тягар для відповідача, що не узгоджується із принципом розподілу судових витрат то, з урахуванням викладеного, із заявленої суми витрат заявника на професійну допомогу в розмірі 307623,88 грн., сума витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 287623,88 грн. грн. є необґрунтованою та нерозумною.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав покладення заявлених позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 287623,88 грн. на відповідача.
Решта витрат на професійну правничу допомогу пов'язаних із розглядом справи у розмірі 20000,00 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу покладаються судом на відповідача.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БК «Архімед» до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення 5252211,72 грн., з яких 4189043,24 грн. основного боргу, 752182,68 грн. інфляційних втрат, 183511,53 грн. 3% річних, 127474,27 грн. пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (вул. Машинобудівників, 4-А, селище Чабани, Фастівський район, Київська обл., 08162, ідентифікаційний код 04362160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БК «Архімед» (вул. Соборна, 16, м. Фастів, Фастівський р-н, Київська обл., 08500, ідентифікаційний код 43638431) 4189043 (чотири мільйони сто вісімдесят дев'ять тисяч сорок три) грн. 24 коп. основного боргу, 752182 (сімсот п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 183511 (сто вісімдесят три тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 53 коп. 3% річних, 127474 (сто двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 27 коп. пені, 78783 (сімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору, 20000 (двадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.01.2026.
Суддя Ю.В. Подоляк